Важливі дати в експортних контрактах: відлік строків розрахунків, нарахування пені за їх порушення

Відповідь

НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII; далі — Закон № 2473).

Строк виплати заборгованості обчислюють з дня митного оформлення продукції, що експортується. У разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав — з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

На період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року (п. 14-2 постанови НБУ «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18).

Окрім того, граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікують за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:

• 90 календарних днів та застосовують до операцій, здійснених з 11.11.2023 до 11.07.2024 включно;
• 120 календарних днів та застосовують до операцій, здійснених з 12.07.2024 (п. 1-2 постанови НБУ «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 14.05.2019 № 67).

Подаємо уточнюючий Звіт про КІК: правила, типові помилки, штрафи

Чергові зміни, що їх внесли до ПК, стосуються, зокрема, платників, які є контролерами КІК. Читайте у статті, яких штрафів не застосовуватимуть до контролерів КІК у період дії воєнного стану і що таке незастосування може означати на практиці, а також про інші зміни для КІК

ЧИТАТИ КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортують (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), — за операціями з експорту товарів (п. 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою НБУ від 02.01.2019 № 7; далі — Інструкція № 7).

Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

• якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
• у разі експорту товару — після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV Інструкції № 7.

Штрафи за невчасну сплату пені у сфері ЗЕД

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно з статтею 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

День виникнення порушення — перший день після закінчення встановленого НБУ граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків (пп. 4 п. 3 розділу I Інструкції № 7).

У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів пеню нараховують з першого дня після закінчення законодавчо встановленого строку та за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду.

За інформацією ДПС у Черкаській області