Відповідь
Жодних особливостей, як встановити строк корисного використання об’єктів основних засобів (ОЗ), що перебували в експлуатації, ані облікове, ані податкове законодавство не встановлює. Ба більше, Податковий кодекс України (ПК) використовує визначення «строк корисного використання», визначений в облікових стандартах.
Нагадаємо, строк корисного використання — це прогнозний показник, що базується на професійному судженні (п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби»). ДПС не має права визначати строк корисного використання ОЗ (ст. 20 ПК).
Строк корисного використання підприємство встановлює на свій розсуд і закріплює у відповідному розпорядчому акт (п. 24 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561). Таким документом може бути наказ чи розпорядження по підприємству (лист Мінфіну від 08.08.2012 № 31-08410-07-10/19584). Розпорядчого документа достатньо, аби встановити строк корисного використання. У наказі зробіть посилання на документи постачальника, що підтвердять перебування в експлуатації, і технічну документацію (за наявності). Жодних додаткових документів законодавство не вимагає.
На що зважати, коли визначаєте строк корисного використання, знайдете в пункті 24 НП(С)БО 7. Беріть до уваги:
- очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
- фізичний та моральний знос, що передбачається;
- правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта тощо.
Початок нового року — час переглянути облікову політику підприємства. Адже кожен рік насичений на оновлення. Окремі облікові зміни продиктовані воєнним станом. Пояснимо, на які облікові моменти слід зважити і як внести зміни до облікової політики
Тепер про податкові вимоги.
Якщо платник податку на прибуток — малодохідник, обліковує ОЗ винятково за бухгалтерськими правилами, визначеними в НП(С)БО 7. Тож маєте право встановити для придбаного об’єкта, зокрема вживаного, будь-який строк корисного використання (експлуатації) без прив’язки до мінімального строку за вимогами пункту 24 НП(С)БО 7. Тобто це має бути реальний строк корисного використання ОЗ, за якого не порушуватимете принципу обачності. Звісно, цей строк має бути понад один рік чи операційний цикл, якщо він триваліший за рік.
Якщо підприємство — високодохідний платник, зважайте на мінімальні строки амортизації ОЗ з підпункту 138.3.3 ПК.
Орієнтуйтеся на від мінімальний строк за всіма ОЗ, незалежно від того — нові вони чи вживані. Жодних спеціальних норм для вживаних ОЗ ПК не визначає. Це підтверджують в податківці (читати).
У бухобліку можете призначити для вживаних ОЗ строк корисного використання з урахуванням строку його фактичного використання попередніми власниками. Але якщо він буде менший за мінімальний строк із ПК, податкову амортизацію все одно доведеться рахувати з огляду на мінімальний строк. Через це балансова вартість об’єкта в бухгалтерському та податковому обліку будуть різні.
Щодо відображення строку корисного використання ОЗ в наказі про облікову політику.
У наказі про облікову політику необов’язково і недоцільно прописувати строк корисного використання кожного окремого об’єкта ОЗ. Ба більше, Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 635, такої вимоги не містять. Якщо бажаєте включити цей показник до розпорядчого документа, більш доцільно зазначити в наказі про облікову політику не фіксований строк, а орієнтовний діапазон строків для кожної групи ОЗ.
Отримайте відповідь на своє запитання через онлайн-помічник системи «Експертус Головбух».
Оформте передплату й отримайте безлімітну експертну підтримку користувачів VIP-версії системи!
