Причиною нестач або лишків ТМЦ може бути й звичайна плутанина під час здійснення операцій з окремими видами запасів. У такій ситуації, найпевніше, маємо справу з пересортицею. А взаємозалік інвентаризаційних різниць провести можна не завжди. За яких умов це дозволено і якими будуть податкові наслідки пересортиці — у статті
Пересортування готової продукції: чи будуть компенсувальні ПДВ-зобовязання
Пересортиця: що це
Пересортиця — це надлишок одного виду ТМЦ, спричинений нестачею іншого. Чому саме ТМЦ? Тому що нестачі і лишки основних засобів навряд чи можна собі уявити як наслідок такої плутанини.
Однак інвентаризаційні різниці виникають з різних причин, а проводити взаємозалік нестач та надлишків ТМЦ внаслідок пересортиці можна лише за умови дотримання таких критеріїв:
- пересортиця виникла для ТМЦ в тотожній кількості та однакового найменування;
- лишки і нестачі утворилися за один період і в однієї матеріально відповідальної особи (далі — МВО) (п. 5 розд. IV Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879; далі — Положення № 879).
Серед названих критеріїв причаїлась одна умова, щодо трактування якої виникають питання. А саме, що таке найменування.
Проблема в тому, що визначення найменування немає в Положенні № 879, а дефініція, наведена у Положенні про форму та зміст розрахункових документів, зазначає, що найменування відображає споживчі ознаки товару та однозначно його ідентифікує. Втім, для нас це визначення навряд чи може слугувати орієнтиром. Адже якби найменування однозначно ідентифікувало один товар, то це найменування не могло б так само ідентифікувати інший. Коли дотримуватися такої думки, то пересортиця неможлива, бо однакових найменувань за визначенням не існувало б.
Найімовірніше, у Положенні № 879 йдеться про подібність найменування окремих ТМЦ, що належать до одного виду запасів (наприклад, виноград «Августа» та «Августин»). Та навіть різні ТМЦ можуть мати подібні найменування, і їх можна сплутати, якщо тара чи упаковки подібні. І все ж ступінь подібності не визначений нормативними актами, тому цей критерій залишають на розсуд інвентаризаційної комісії.
Як підсумок до розглянутого зауважимо, що згадані умови наштовхують на думку: взаємозалік нестач і лишків можна проводити лише як наслідок випадкової плутанини. Тому, навіть коли всі критерії дотримано, але є підозра, що МВО зловживала своїм становищем, проводити взаємозалік ТМЦ не рекомендуємо. Однією із ознак такої ситуації є перевищення вартості нестач над лишками та повторення подібних випадків протягом попередніх періодів.
Увага: поява інвентаризаційних різниць — ще не привід проводити взаємозалік нестач і лишків ТМЦ.
У цій ситуації взаємозалік нестач та лишків ТМЦ радимо здійснити лише після ретельної перевірки.
Аби не припиняти госпдіяльність, бізнес почав встановлювати альтернативні джерела енергії. Місцева влада допомагає сміливцям — частково компенсує вартість обладнання. Як суб’єктам господарювання оподаткувати й облікувати цільові кошти — пояснює експерт
Пересортиця в бухгалтерському обліку
У бухгалтерському обліку відображення взаємозаліку нестач і лишків ТМЦ внаслідок пересортиці залежатиме від того, чи дотримано вартісний критерій основних засобів перезарахованих ТМЦ. Адже кількість, як ми з’ясували, мусить збігатися.
Отож існують три можливі результати зарахування вартості нестач сумами лишків ТМЦ:
- відсутні вартісні різниці;
- вартість лишків більша від суми нестач;
- сума нестач переважає вартість лишків.
Відсутні вартісні різниці
Перша ситуація — класична: у результаті взаємозаліку ТМЦ не виникає вартісних різниць. Тут бухгалтеру буде найпростіше, адже таку операцію показують лише в аналітиці. Тобто зміни відображатимуть на картках аналітичного обліку в межах одного синтетичного рахунку ТМЦ (наприклад, 201). На цьому облік пересортиці в класичній ситуації закінчиться, а на фінансову та податкову звітність ця операція не впливає.
Однак повністю «перекрити» суму нестач надлишками ТМЦ не завжди вдається. Тому розглянемо ще дві можливі ситуації.
Вартість лишків більша від суми нестач
Коли вартість лишків більша від суми нестач, підприємство, так би мовити, залишається «в плюсі» від такого взаємозаліку ТМЦ. Відповідно, сума перевищення вартості лишків над нестачами ТМЦ потраплятиме до доходу підприємства. Її відображають в складі інших операційних доходів — у кредиті субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» (п. 4, 5 розд. IV Положення № 879).
Сума нестач перевищує вартість лишків
Суму перевищення вартості нестач над сумою лишків ТМЦ відносять до складу інших операційних витрат — дебет субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» (п. 4, 5 розд. IV Положення № 879). Водночас цю саму суму відображають за дебетом субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Зауважимо, довести вину МВО у виникненні такої різниці буде доволі непросто, адже взаємозалік лишків і нестач ТМЦ проводять, як ми згадували, лише внаслідок випадкової плутанини.
Якщо МВО все ж покриє вартісну різницю, то це відображають таким проведенням: дебет субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» з кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів».
Приклад. Бухгалтерський облік надлишків і нестач через пересортицю, виявлену під час інвентаризації.
Переглянути приклад в системі «Експертус Головбух»
