Порядок ведення КОРО у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО
Переглядів: 721
Поділитися у
Запитання
Який порядок розрахунків у разі відключення електроенергії або в період ремонту РРО та ведення КОРО?
Відповідь
Якщо на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та розрахункової книжки (далі – РК), то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Чи є зараз ліміт доходу для ФОП, який дозволяє не встановлювати РРО/пРРО? Чи можна ФОП не встановлювати РРО/пРРО, якщо клієнти розраховуються безготівково — платіжними картками, зокрема через систему WayForPay, LiqPay чи подібні?
Ліміт каси і строки здавання готівки до банку встановлюють підприємства, що проводять операції з готівкою. Підприємство мусить розробити і затвердити внутрішній документ (наказ) про порядок розрахунку ліміту каси підприємства і своїх відокремлених підрозділів. Зразок наказу про встановлення ліміту каси знайдете у статті
Фіскальний чек касового апарату (РРО/пРРО), хоча й не часто, але змін зазнає. Розглянемо його існуючу форму та реквізити, що має містити фіскальний касовий чек
Як правильно розрахувати ліміт каси на підприємстві, який строк здавання готівки до банку, а також чи буде відповідальність зберігання понадлімітної готівки в касі — у статті
