Відповідь
Відповідно до частини першої ст. 3 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 973) членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).
Пунктом 7.12 розд. 7 Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 № 189, визначено, що винагорода за працю членів фермерського господарства – це визначений дохід (прибуток), який розподіляється між членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них.
Згідно із нормами частини 2 ст. 34 Закону № 973 фермерське господарство у встановленому законом порядку реєструється як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у органах ДФС.
Статтею 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) членів фермерських та особистих селянських господарств до переліку платників єдиного внеску не віднесено. Разом з тим, згідно із частиною 1 ст. 10 Закону № 2464 члени фермерського господарства, особистого селянського господарства мають право на добровільну сплату єдиного внеску одночасно на пенсійне страхування, страхування на випадок безробіття, страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Особи, які працюють у фермерському господарстві за трудовим договором (контрактом), підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і пенсійному забезпеченню в порядку, встановленому законом (частина перша ст. 34 Закону № 973).
Тобто, оскільки членів фермерських та особистих селянських господарств не віднесено до категорії платників єдиного внеску, то на суму виплаченої їм винагороди фермерські та особисті селянські господарства не нараховують єдиний внесок. При цьому єдиний внесок нараховується на суму оплати праці найманих працівників, з якими фермерські та особисті селянські господарства заключили трудові договори (контракти).
Враховуючи вищезазначене, голову фермерського господарства не віднесено до категорії платників єдиного внеску.
Чи потрібно подавати звітність по єдиному внеску?
Відповідно до п. 11 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо юридичні особи або фізичні особи - підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, Звіт за найманих працівників до органів ДФС ними не подається.
В той же час, з метою набуття страхового стажу та отримання пенсійних виплат в майбутньому, члени фермерського господарства, особистого селянського господарства відповідно до ст. 10 Закону № 2464, мають право на добровільну сплату єдиного внеску.
Управління податків і зборів з фізичних осіб
Головного управління ДФС в Кіровоградській області
