Як під час війни виводитимуть з ринку системно важливі банки: з 28 жовтня діє закон

28 жовтня набуває чинності закон про виведення з ринку системно важливих банків у період воєнного стану.

20_opp_0401.jpg

Фінансова звітність за МСФЗ: комплект і строки подання

27.10.2022 в Голосі України опублікували Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану» від № 2643-IX. Документ набуває чинності 28.10.2022.

Закон передбачає:

  • надати Мінфіну право за пропозицією НБУ брати участь у виведенні з ринку системно важливого банку з підстав, які настали під час агресії рф проти України;
  • націоналізувати системно важливий банк через процедуру його віднесення до категорії неплатоспроможних. Однак не потребуватиме докапіталізації з боку держави. Банк продаватимуть за 1 грн незалежно від фактичного розміру його регулятивного капіталу на день, коли НБУ ухвалив відповідне рішення;
  • не змінювати розмір статутного капіталу неплатоспроможного системно важливого банку та не деномінувати його акції (зокрема, не обмінюватиме грошові зобов’язання банку на акції додаткової емісії);
  • замість обміну вкладів на акції з наступним їх викупом державою запровадити припинення зобов’язань банку перед контролерами та власниками істотної участі у такому банку, а також перед підсанкційними особами з наступним зарахуванням коштів за цими зобов’язаннями в дохід банку (також збільшується капітал банку);
  • відшкодовувати вартість акцій акціонерам, якщо за висновком аудиторської компанії вона перевищує 1 грн, лише після того, як рф компенсує збитки Україні, та винятково за рахунок цих коштів.

За інформацією ВРУ

 

додаток

👇 Святкова пропозиція

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Електронні гроші: як працюють і як їх обліковувати в Україні

Що таке електронні гроші, який їхній вплив на оподаткування, бухгалтерський облік операцій з електронними грошима, чим вони відрізняються від цифрових грошей і криптовалют — ці та інші пов’язані питання у цьому огляді
2237

Фінансовий моніторинг у 2025 році: порогові операції, підозрілі платежі, нові правила

Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
92900

Розрахунково-платіжна відомість працівника: форма, зразок і порядок заповнення

Про розрахунково-платіжну відомість та її призначення розповімо у даній консультації. Також наведемо зразок заповнення розрахунково-платіжної відомості та повідомлення про розміри виплат (розрахункового листка)
62833

Інтернет-торгівля і РРО: коли потрібен касовий апарат при онлайн-продажах

Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
22494

Платіжна інструкція 2025: правила заповнення та приклад

Платіжну інструкцію запровадили замість платіжного доручення. Тепер цей документ оформлюють лише з використанням номера рахунку у міжнародному форматі IBAN. Розбираємо, як правильно заповнити платіжну інструкцію, які реквізити вказати та на що звернути увагу, щоб уникнути помилок. Також наведемо приклад заповненого документа
142761

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді