НБУ розробив автоматизовану інформаційну систему «Реєстр рахунків нерезидентів»

Нацбанк постановою від 30.05.2023 № 72 затвердив нове Положення про інформаційну взаємодію уповноважених установ щодо рахунків нерезидентів у гривні та вніс зміни до Положення про валютний нагляд

НБУ розробив автоматизовану інформаційну систему «Реєстр рахунків нерезидентів»

Банк проведень: облік штрафів, пені, неустойки

Постанова НБУ від 30.05.2023 № 72

НБУ запровадив порядок обміну уповноваженими установами інформацією про гривневі рахунки їх клієнтів чи користувачів, що є нерезидентами, відповідно до вимог закону «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII. З цією метою Нацбанк розробив автоматизовану інформаційну систему «Реєстр рахунків нерезидентів» (далі — Реєстр) на платформі блокчейн Hyperledger fabric. Нагадаємо, що операція з переказу коштів у гривні за участю нерезидента є валютною операцією, що підлягає валютному нагляду. Якщо інформації про резидентність отримувача немає, уповноважена установа, що обслуговує платника, не може чітко ідентифікувати, чи є така операція валютною, чи ні. Це зумовлює ризик невиконання цією установою функцій агента валютного нагляду. Отже, функціонування Реєстру необхідне, щоб мінімізувати вищезазначені ризики та вдосконалити умови проведення валютного нагляду уповноваженими установами за операціями у гривні, що здійснюють за участю нерезидентів через ці установи.

Прийнятою постановою Нацбанк:

  • врегулював порядок інформаційної взаємодії уповноважених установ щодо відкритих у цих установах рахунків нерезидентів у гривні з використанням Реєстру;
  • зобов'язав уповноважені установи надавати до Реєстру інформацію за усіма відкритими в цих установах банківськими чи платіжними рахунками, власниками яких є нерезиденти;
  • надав можливість уповноваженій установі безоплатно отримувати інформацію з Реєстру про належність рахунку в гривні власнику-нерезиденту під час виконання функцій агента валютного нагляду.

Інформацію щодо рахунків нерезидентів зберігатимуть в Реєстрі в зашифрованому за допомогою хеш-функції вигляді без можливості зчитування відомостей про рахунок клієнта. З 01.10.2023 Реєстр функціонуватиме в повному обсязі, включно з можливістю отримання уповноваженими установами інформації про належність рахунків у гривні до банківських чи платіжних рахунків, власниками яких є нерезиденти. Запровадження Реєстру сприятиме розширенню інструментарію для здійснення уповноваженими установами валютного нагляду за валютними операціями в гривні.

Постанова набере чинності 01.06.2023.

додаток

👇 Святкова пропозиція

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Авансовий звіт на відрядження: як заповнити, приклад і бланк

Авансовий звіт — це документ, що підтверджує витрати працівника у відрядженні чи при господарських закупках. Покажемо, як правильно його скласти, коли подавати, які реквізити обовʼязкові, а також дамо зразки для безпомилкового заповнення
382678

Електронні гроші: як працюють і як їх обліковувати в Україні

Що таке електронні гроші, який їхній вплив на оподаткування, бухгалтерський облік операцій з електронними грошима, чим вони відрізняються від цифрових грошей і криптовалют — ці та інші пов’язані питання у цьому огляді
2430

Фінансовий моніторинг у 2025 році: порогові операції, підозрілі платежі, нові правила

Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
94852

Розрахунково-платіжна відомість працівника: форма, зразок і порядок заповнення

Про розрахунково-платіжну відомість та її призначення розповімо у даній консультації. Також наведемо зразок заповнення розрахунково-платіжної відомості та повідомлення про розміри виплат (розрахункового листка)
64236

Інтернет-торгівля і РРО: коли потрібен касовий апарат при онлайн-продажах

Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
22884

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді