Порядок справляння екологічного податку за розміщення відходів регулюється нормами Податкового кодексу України; далі — ПК.
Ставки податку за розміщення відходів встановлюють залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів (п. 246.2 ПК).
9 липня 2023 року набрав чинності Закон України «Про управління відходами» від 20 червня 2022 року № 2320-IX (далі — Закон № 2320), який змінив чинний порядок класифікації відходів. З цієї ж дати втратив чинність Закон України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР; далі — Закон про відходи.
Оскільки Закон № 2320 визнає втрату чинності Закону про відходи та не скасовує всі пов’язані з ним підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють питання поводження з відходами, то практичне виконання пункту 246.2 ПК здійснюється з урахуванням чинних нормативно-правових актів. А саме:
- Порядку ведення реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (постанова КМУ від 31.08.1998 № 1360);
- Порядку ведення реєстру місць видалення відходів (постанова КМУ від 03.08.1998 № 1216);
- Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів (постанова КМУ від 01.11.1999 № 2034);
- Рішення ДРС «Про необхідність усунення Міністерством охорони здоров’я України порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 15.07.2014 № 33;
- Класифікатора відходів ДК 005-96 (затверджений та введений в дію наказом Держстандарту України від 29.02.1996 № 89);
- Порядку створення та адміністрування інформаційної системи управління відходами (постанова КМУ від 05.12.2023 № 1279);
- Порядку видачі, відмови у видачі, анулювання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів (постанова КМУ від 19.12.2023 № 1328).
Таким чином платник екологічного податку визначає клас небезпеки відходів, що розміщуються для застосування ставок екологічного податку використовуючи чинні нормативні документи.
