Зміни в бухгалтерському обліку основних засобів, інвентаризації та в Плані рахунків – огляд Наказу № 148

Джерело змін – липневий наказ Мінфіну

Нормативним документом, що вносить зміни до декількох нормативно-правових актів з питань бухгалтерського, який розглянемо, – це наказ Мінфіну від 28.05.2022 № 148 (далі – Наказ № 148). Зміни вже набули чинності 29 липня 2022 року – це дата опублікування наказу.

Робота до 60 годин на тиждень: як встановити й оплачувати нову норму

Яку нормативку зачіпають зміни Наказу № 148

Зачіпають зміни з Наказу № 148 такі нормативні документи:

• План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291 (далі – План рахунків);
• Інструкцію до Плану рахунків, теж наказ Мінфіну від 30.11.1999 № 291 (далі – Інструкція № 291);
• НП(С)БО 7 «Основні засоби»;
• Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань, наказ Мінфіну від 02.09.2014 № 879 (далі – Положення № 879).

Зверніть увагу, що на сайті ВР Наказ № 148 ще не розмістили, а тому згадані вище документи поки що не оновлені. Якщо треба оригінал – шукайте Додаток до Наказу № 148 на сайті Мінфіну в розділі Накази Міністерства фінансів України у 2022 р.  

Найбільш суттєві зміни Наказу № 148

Спочатку коротко про те, в чому саме зміни з Наказу № 148 полягають.

Зміни є в Плані рахунків та Інструкції до нього:

• змінили назву рахунку 67 «Розрахунки з учасниками». Тепер це «Розрахунки з учасниками та кошти клієнтів». Також у рахунок додали аж три нові субрахунки, які стосуються бухгалтерського обліку коштів клієнтів та зобов’язань у надавачів фінансових послуг, зокрема з випуску електронних грошей;
• врегулювали зміну строку корисного використання, ліквідаційної вартості й методу амортизації основних засобів. Відтепер їх слід переглядати на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигід від використання основних засобів. Зокрема це стосується повністю амортизованих основних засобів (з нульовою залишковою вартістю);
• інвентаризація проводиться на день встановлення фактів викрадання, псування, знищення майна, але за умови можливості безпечного та безперешкодного доступу до таких активів. Наприклад, якщо активи підприємства розташовані у зоні бойових дій, то їхня інвентаризація не проводиться. Однак її слід буде провести станом на 1-ше число місяця, який настане за місяцем, коли такі перешкоди доступу зникнуть.

Інші зміни в Інструкції до Плану рахунків

Також Наказ № 148 вносить чимало дрібних змін, які мають суто уточнюючий характер. Це значить, що вони нічого насправді не змінюють, так як це й так було, або ж виправляється просто помилка в тексті.

Серед таких змін найбільше внесено до Інструкції № 291:

• виправили використання старої назву субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці», що якось залишилися в тексті Інструкції до плану рахунків, який стосується використання цього субрахунку. Замість «Витрати від…» тепер там буде, як потрібно, – «Втрати від…». По-суті, це є «вилизуванням» тексту, так як минулого разу, мабуть, забули оновити цей фрагмент Інструкції № 291, а тепер його нарешті помітили;
• прибрали рахунок 85 «Інші затрати». Був такий рахунок у складі 8-го класу рахунків, який більшість не ведуть. Стосувався він обліку витрат від неопераційної діяльності, зокрема фінансових витрат, витрат від інвестиційної діяльності, інших витрат і витрат з податку на прибуток. Якщо такий рахунок 85 вели, то тепер витрати по ньому слід визнавати одразу по рахунках 9-го класу;
• вилучили згадки про можливість закриття рахунків 8-го класу напряму на рахунок 79 «Фінансові результати». Нагадуємо, що дані рахунки при їхньому використанні правильно закривати на рахунки витрат 9-го класу.

Щодо останніх двох змін, які стосуються, 8-го класу, то пов’язані з раніше проведеними змінами до Інструкції № 291. Раніше, до 23 липня 2019 року існувала така можливість у малих підприємств вести бухгалтерський облік лише з використання 8-го класу рахунків «Витрати за елементами», тобто взагалі без використання 9-го класу «Витрати діяльності». Однак після цього так можливість в розділі І та описі 8-го класу в Інструкції № 291 прибрали. Насьогодні 8-й клас рахунків можна вести лише одночасно з 9-м класом. Однак більшість підприємств 8-й клас не застосовують.

Увага: для довідки. 8-й клас рахунків призначений для деталізації операційних витрат за їхніми елементами. Вважається, що це полегшує аналіз витрат і заповнення розділу ІІІ Звіту про фінансові результати. Однак це й збільшує кількість бухгалтерських проведень, так як застосування 9-го класу залишається обов’язковим. Наприклад, нарахування зарплати бухгалтеру за окладом має вигляд:

• Дт 811 «Виплати за окладами й тарифами» Кт 661 «Розрахунки за заробітною платою»;
• Дт 92 «Адміністративні витрати» Кт 811 «Виплати за окладами й тарифами»
• Дт 791 «Фінансові результати» Кт 92 «Адміністративні витрати».

Спрощенка на 2%: ставки, розрахунки, перехідні операції

Третя група єдиного податку за ставкою 2% працює з квітня 2022-го. Дехто вже оцінив її переваги, а дехто роздумує, чи обирати двовідсоткову спрощенку. На вебінарі з’ясуєте, кому дозволено перейти на спецподаток та як це зробити безболісно. Також поговоримо про правила звітування, ПДВ-нюанси та РРО-особливості. Не оминемо увагою і момент повернення на свою звичну систему оподаткування. Долучайтеся до діалогу!

ДОЛУЧИТИСЯ ⏩

Уточнення: амортизація – складова собівартості

Ще одна дрібна зміна, яка й так була – це зміни до п. 30 НП(С)БО 7 «Основні засоби», якими уточнили, що сума нарахованої амортизації може включатися не тільки до витрат, але й до собівартості іншого активу і балансової вартості такого активу. Наприклад, сюди належить:

• включення амортизації виробничих основних засобів до фактичної собівартості виробленої продукції бухгалтерським проведенням Дт 23 «Виробництво» Кт 131 «Знос основних засобів»;
• включення амортизації до суми первісної вартості основного засобу, який будується або виготовляється власними силами, наприклад Дт 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» Кт 131 «Знос основних засобів» і т.д.

Дана зміна щодо амортизації теж нічого не змінює, адже й до цього були вимоги п. 14 НП(С)БО 16 «Витрати» та різних галузевих методичних рекомендацій з обліку собівартості, зокрема у промисловості та у сільському господарстві.

Увага: амортизація виробничих основних засобів завжди включалася до собівартості майбутнього активу – готової продукції.

Уточнення: основні засоби – вони ще й для виконання робіт

І ще одна несуттєва зміна, яка пов’язана з визначенням самого терміну основний засіб в п. 4 НП(С)БО 7 та описі рахунку 10 «Основні засоби» в Інструкції № 291. Додали, що основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання, зокрема й для виконання робіт (було тільки – постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду, здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій). Зрозуміло, що й раніше основні засоби були активами, які застосувалися зокрема й для виконання робіт. Таке уточнення нічого не змінює у бухгалтерському обліку й є, по-суті, теж «вилизуванням» тексту стандарту. 

Зміни в складі рахунку 67 «Розрахунки з учасниками та кошти клієнтів»

Рахунок 67 відтепер виглядає так, як наведено у таблиці нижче. Як бачимо, дана зміна стосується лише надавачів фінансових послуг (крім банків). До них зокрема належить випуск електронних грошей, видача кредитів населенню і т.п.

Перегляд строку корисного використання, ліквідаційної вартості та методу амортизації основних засобів

Зміни, які пов’язані з переглядом (уточненням) строку корисного використання, ліквідаційної вартості та методу амортизації основних засобів розміщено у таблиці нижче у порівнянні з тим, що було до цього.

Що значить на кінець звітного року

Може постати питання: а як розуміти ці оновлені норми НП(С)БО 7 щодо перегляду строків корисного використання, ліквідаційної вартості та метод амортизації на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигод? Адже це можна зрозуміти:

• переглядати їх можна лише на кінець звітного року;
• переглядати можна й посеред року, але наприкінці звітного року обов’язково слід перевірити, чи не змінилися економічні вигоди та пов’язані з ними строк корисного використання, ліквідаційна вартість та метод амортизації.

Ласкаво просимо до системи «Експертус Головбух»

У системі «Експертус Головбух» бухгалтер завжди може отримати швидку і точну відповідь на своє професійне запитання. Кожне рішення, запропоноване Системою, є актуальним і своєчасним. Цим вона і унікальна.

Долучитися ⚡️

Звичайно, роз’яснити все має сам Мінфін. Однак напрошується саме останній варіант. Так, якщо зважити на інші стандарти:

• НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». За ним облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких вона базувалася, а наслідки зміни такої облікової оцінки включаються до звіту про фінансові результати у тому періоді, в якому відбулася зміна (див. п. 6, п. 8 НП(С)БО 6). Виходить, що можна переглянути й посеред року;
• МСБО 16 «Основні засоби». За ним ліквідаційна вартість та строк корисної експлуатації активу переглядається принаймні на кінець звітного фінансового року (п. 51 МСБО 16). Аналогічно переглядається прийманні на кінець звітного фінансового року й метод амортизації (п. 61 МСБО 16).

Також за оновленим п. 25 НП(С)БО 7 амортизація об’єкта ОЗ нараховується, виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості. Виходить, що Мінфін допускає, що таким місяцем може бути й не тільки січень. Отже, змінювати ліквідаційну вартість, строк корисного використання та метод амортизації можна й посеред року, якщо можна довести зміну обставин використання таких об’єктів.

Однак краще й зручніше все ж таки проводити зміни ліквідаційної вартості, строку корисного використання, методу амортизації в кінці року:

• для обґрунтування зміни обставин використання ОЗ можна використати дані річної інвентаризації;
• це забезпечує співставність звітних періодів впродовж року.

Увага: вочевидь на кінець звітного року слід переконатися, що облікові оцінки основних засобів (строк корисного використання, ліквідаційна вартість) і метод амортизації відповідають існуючим обставинам. І таку зміну краще й зручніше провести в кінці року, а не посеред року. 

Що робити з повністю амортизованими основними засобами

Особливу увагу при в змінах з Наказу № 148 слід звернути тим, хто має повністю амортизовані основні засоби з нульовою залишковою вартістю, або ж такі скоро матиме. Тобто це такі основні засоби, по яким строк корисного використання вже вийшов, ліквідаційна вартість не визначалася (нульова), але вони не списані й продовжують далі використовуватися підприємством. Наочно зміни в порядку їхнього обліку показано нижче в таблиці.

На наш погляд, в цифрах щодо зміни первісної та залишкової вартості “нульових” основних засобів принципово нічого не змінюється – однаковий результат можна досягти й до цих змін й після. Змінюється тільки трактовка збільшення вартості «нульових» ОЗ до ліквідаційної вартості:

• раніше – це була переоцінка ОЗ, яка обліковувалася за правилами пп. 19-20 НП(С)БО 7;
• тепер – зміна облікової оцінки ОЗ, яка обліковується за правилами п. 7 НП(С)БО 6.

Щодо самої необхідності переоцінювати «нульові» основні засоби, то вона з видаленням абз. 2 п. 17 НП(С)БО 7 нікуди не зникла. Адже діє тепер загальне правило: на кінець року слід переглянути строк корисного використання й ліквідаційну вартість, якщо змінилися очікувані економічні вигоди від його використання. Продовження використання повністю амортизованого об’єкта слід розглядати саме як зміну очікуваних економічних вигод – їхнє збільшення. По-суті, це зміна обставин, на яких базувалася облікова оцінка таких основних засобів.

Увага: зміна ЛВ «нульових» ОЗ – це не дооцінка, а зміна облікової оцінки, яка обліковується за правилами НП(С)БО 6, а не НП(С)БО 7.

Інвентаризація активів у зонах бойових дій

За оновленим п. 8 розділу І Положення № 879 інвентаризацію проводять у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємств. Це стосується таких підприємств, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на:

• території АРК Крим та м. Севастополя;
• тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях;
• території проведення АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях.

Також це стосуються тих, хто мали чи мають місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану. Або ж підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані в таких місцевостях.

Щодо порядку визнання територій бойових дій – слід чекати роз’яснення Мінфіну, яким саме переліком користуватися, так як визначеного Кабміном переліку до сих пір немає.

Увага: Є перелік територіальних громад в районі воєнних (бойових) дій від Мінреінтеграції, але Положення № 879 вимагає такого такі території мають бути визначені Кабміном (п. 69.14 підрозділу 10 Перехідних положень ПКУ).

Після отримання доступу до таких активів, первинних документів слід провести суцільну інвентаризацію на 1-ше число місяця, який настає за місяцем, в якому зникли перешкоди доступу до таких активів. Або ж раніше.