Питання звільненні медпрацівника може постати як під час скорочення штату, так і за його власної ініціативи та у інших ситуаціях. Будь-яке звільнення треба належно і вчасно документально оформити, надати йому відповідний бухгалтерський супровід, здійснити усі необхідні нарахування та виплати. Уникнути порушень трудового законодавства допоможе ця консультація.
Облікова політика ЗОЗ: скачайте та адаптуйте зразок до потреб свого закладу
Крок 1: з’ясовуємо та узгоджуємо причину звільнення медпрацівника
Ситуації в житті різні і часто справжню причину звільнення маскують під досить абстрактними формулюваннями трудового законодавства, тобто КЗпП. Тому етап узгодження процедури звільнення в тій чи іншій формі є завжди. Звільнення може бути з ініціативи працівника, з ініціативи роботодавця, а ще може бути обопільна згода та інші причини, під якими й приховуються різні життєві ситуації. У шаблонних формулюваннях КЗпП все це виглядає таким чином:
ПРИЧИНИ ЗВІЛЬНЕННЯ МЕДПРАЦІВНИКА: |
з ініціативи працівника | обопільна згода та інші причини | з ініціативи роботодавця (медзакладу) |
- за власним бажанням (ст. 38 КЗпП, якщо договір безстроковий; ст. 39 КЗпП, якщо договір строковий)
| - закінчення строку дії трудового договору (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП);
- за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗПП);
- у зв’язку з переведенням на інше підприємство (медзаклад тощо) (п. 5 чт. 1 ст. 36 КЗпП);
- у зв’язку з переведенням на іншу роботу (ч. 1 ст. 32 КЗпП);
- поновлення працівника, який до цього виконував роботу (п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП)
| - систематичне невиконання без поважних причин обов’язків (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП);
- звільнення за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП);
скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП);- невідповідність займаній посаді (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП)
|
Мобілізовані медпрацівники та їхнє звільнення
«Військова» причина звільнення можлива, коли стався призов або вступ на військову службу. Однак при за мобілізованими зберігається робоче місце на підставі ч. 3 ст. 119 КЗпП. Звільняючи такого працівника слід перевірити спершу, чи не потрапляє він під дану статтю. Якщо так, то звільнити такого працівника можливо лише за його власного бажання.
Робоче місце також може зберігатися на підставі ч. 1 ст. 119 КЗпП, яка стосується тих, хто виконує державні/громадські обов’язки, наприклад це може бути участь медпрацівника добровольцем у територіальній обороні.
Про особливості звільнення під час воєнного стану
Особливості звільнення медпрацівників, на які слід зважити під час воєнного стану такі:
- щодо мобілізованих працівників зберігається робоче місце (ч. 3 ст. 119 КЗпП). Зокрема це стосується призову під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
- під час воєнного стану такі допускається звільнення з ініціативи роботодавця з у період лікарняного, відпустки (виняток – декретні відпустки, тобто по вагітності й пологам та по догляду за дитиною) (Закону № 2136). Це дозволено ч. 1 ст. 5 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136 (далі – Закон № 2136).
Крок 2: пересвідчуємося у законності звільнення медпрацівника
Даний крок особливо важливий, коли звільнення відбувається не зі ініціативи працівника та/або у конфліктній ситуації. Наведемо ситуації, коли звільнення заборонено:
- працівник перебуває на лікарняному чи у декретній відпустці (ч. 3 ст. 40 КЗпП). Однак, якщо медзаклад ліквідується, то дана «броня» робочого місця не працює;
- звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років (ч. 3 ст. 184 КЗпП). В окремих ситуаціях до 6 років (ч. 6 ст. 179 КЗпП);
- одиноких матерів, якщо є дитина віком до 14 років або дитина має інвалідність.
Виняток щодо останніх 2-х випадків теж ситуація ліквідації медзакладу. При цьому звільнення має відбуватися з обов’язковим працевлаштуванням. Отже, при реорганізації медзакладу, наприклад в КНП, таких працівниць треба обов’язково «забрати з собою» в реорганізований медзаклад.
Також ознайомитися треба з переліком осіб, за якими залишається переважне право на працевлаштування при змінах організації виробництва, під яке потрапляє й реорганізація медзакладу. Його можна знайти в ст. 43 КЗпП. До таких осіб зокрема потрапляють:
- особи, які навчаються без відриву від виробництва (у медзакладі це стосується більше немедичних працівників, наприклад працівник бухгалтерії може навчатися заочно у закладі вищої освіти, до яких зараз належать не тільки університети, але й коледжі);
- сімейні працівники, які мають по 2 дитини;
- особи з тривалим безперервним стажем у цьому медзакладі;
- особи з ситуаціями «3 роки до пенсії», «2 роки після військової служби».
Увага: перед тим, як ініціювати звільнення ознайомтеся з особовими справами працівників: кількість дітей, трудовим стажем, віком, проходження військовою служби, навчанням у закладах вищої освіти.
Крок 3: вивчаємо процедуру звільнення медпрацівника для існуючої ситуації
Важливо, так як пов’язано з документальним оформленням і питанням, хто кого має попередити про звільнення й коли. Це натяк на наявність відповідних заяв. Звернути увагу слід на таке:
- при звільнення за власним бажанням обов’язково потрібна заява від працівника. Якщо поважної причини немає, то працівник має подати дану заяву за 2 тижні до звільнення. Якщо цей строк порушений і причина звільнення не потрапляє під ст. 38 КЗпП, то поважність причини вирішує керівник медзакладу й може звільнити медпрацівника одразу без відробітку 2 тижнів;
- при звільнення за угодою сторін заява не обов’язкова, так як домовленість може бути усна, також своє бажання працівник підтверджує, коли підписується в наказі про своє звільнення (лист Мінсоцполітики від 04.04.2014 р. № 60/06/186-14). Однак можна й взяти заяву, в якій прописати прохання звільнити «за угодою сторін»;
- при переведення на нове місце роботи складаються 2 заяви – на звільнення та на прийняття на нове місце роботи;
- якщо звільнення відбувається за певне порушення, то попередньо мають бути складені відповідні акти комісій з кількістю не менше 3-х чоловік й докази систематичного порушення трудового законодавства (запізнення, які зафіксовані в Табелі обліку робочого часу тощо). Якщо це прогул, то ще й переконайтеся, аби медпрацівник не мав поважних причин, серед яких може бути хвороба (замість листка непрацездатності може бути й довідка), сімейно-побутові причини (раптова хвороба члена сім’ї тощо). Аргументом на користь працівника може бути й аварія, стихійні явища (заметіль, сильна злива). Може бути й ситуація з оформлення ДТП. Взагалі звільнення через разовий прогул є досить проблематичним, тому краще його уникати та владнати це питання в інший спосіб. Зважте на те, що працівник може здобути потрібні «доказові» папери й після його звільнення й подати її до суду або подати скаргу до Держпраці.
Увага: ініціатива працівника на звільнення оформляється його заявою.
Трапляється, медзаклади не надто сумлінно виконують умови договорів із НСЗУ й свідомо чи несвідомо припускаються порушень. Чи минеться без перевірок і санкцій? Спойлер: НСЗУ посилюватиме контроль. Тож не втрачайте пильності та озбройтеся інформацією.
Обхідний лист у медзакладі: чи потрібен
Медзаклади, які у переважній більшості колишні бюджетні установи, як правило, у процедурі звільнення використовують обхідний лист. Це свого роду розписки від підрозділів підприємства, що працівник з ними розрахувався та нічого їм не винен.
Що може бути винен медпрацівник? Медичний одяг, певний медінструмент, лікарські засоби. Щодо бухгалтерії – можлива така ситуація, коли при звільненні медпрацівник залишається винним частину недоплаченого ПДФО чи аліментів. А то й не повернені підзвітні кошти. У будь-якому разі бухгалтер має порахувати борги, чи вони є.
Однак обхідний лист – це юридично не обов’язковий при звільненні документ, який виконує суто контрольно-дисциплінарну роль. Якщо працівник нічого не підпише на день звільнення – остаточний розрахунок з ним обов’язковий. Видати трудову книжку теж треба, якщо не бажаєте отримати штраф.
Увага: обхідний лист не обов’язковий, але він підвищує дисципліну.
Все це дещо ускладнює роботу бухгалтера, так як якщо є певні матеріальні речі за працівником, то їх треба якось списати. Якщо робити це після звільнення є ризик того, що треба буде утримати ПДФО/ВЗ, а утримувати уже буде ні з чого. Тому краще такого не допускати.
Звільнення медпрацівника при скороченні штату (реорганізація медзакладу)
Звільнення під час реорганізації і затвердженні нового штатного розпису цілком можливе скорочення посад працівників. Дотриматися треба такого:
- попередити профспілку за 3 місяці (причини, кого звільняють);
- затвердити документально рішення про реорганізацію;
- прийняти рішення, кого слід звільнити, з урахуванням вищеописаних вимог ст. 43 КЗпП, ч. 3 ст. 184 КЗпП;
- під розпис за 2 місяці повідомити тих працівників, які будуть звільнені. Відмовляються підписувати – складіть акт про відмову у довільній формі;
- повідомити Центр зайнятості (форма 4-ПН), узгодити з профспілкою (якщо працівник член профспілки), а також запропонувати за можливості йому інше робоче місце;
- звільнити, виконавши остаточний розрахунок.
Детально дана процедура описана в Методвказівках з реорганізації медзакладів в КНП. Однак під час воєнного стану норми щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу профспілки (ст. 43 КЗпП) не застосовуються. Виняток – звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів (ч. 2 ст. 5 Закону № 2136).
Увага: для роботодавця безпечніше оформляти звільнення з ініціативи працівника, угоди сторін та з причини закінчення строкового контракту.
У законодавстві немає чіткого порядку, як скласти Неприбутковий звіт, зокрема — подати інформацію про гуманітарну допомогу. Ба більше, дотичні норми — часто-густо суперечливі. Ми дослідили рекомендації податківців, сформували професійне судження, змоделювали робочі ситуації та склали приклади заповнення
Крок 4: бухгалтерський супровід звільнення медпрацівника
У день звільнення окрім видачі йому трудової книжки, чим займається кадрова служба, обов’язково слід провести з ним остаточний розрахунок і виплатити йому
- заробітну плату за місяць звільнення, включаючи день звільнення, який вважається робочим;
- компенсацію невикористаних днів щорічної та інших відпусток, у т.ч. «дитячої». Зверніть увагу, що така компенсація виплачується у т.ч. й під час воєнного стану (ч. 1 ст. 12 Закону № 2136);
- вихідну допомогу у випадках ст. 44 КЗпП, серед яких скорочення чисельності або штату, поновлення працівника, який виконував раніше дану роботу;
- інші борги, якщо медзаклад має такі.
Вихідна допомога не входить до фонду оплати праці, але оподатковується ПДФО та військовим збором. Однак не обкладається ЄСВ.
Крім того, слід не тільки виплатити, ще й треба буде утримати з працівника:
- зайве нараховані відпускні, якщо він використав відпустки більше, аніж «заробив» за поточний робочий рік;
- борг по ПДФО/ВЗ/ЄСВ, якщо такий є;
- утримати/нарахувати ПДФО/ВЗ/ЄСВ з додаткового блага, наприклад неповернутих підзвітних сум, вартості неповернутих речей, наприклад МШП медзакладу чи лікарських засобів/медвиробів;
- борг по аліментам, якщо такі є.
Увага: день звільнення медпрацівника – крайній строк видати трудову та провести розрахунок.
Враховуючи необхідність проконтролювати розрахунок працівника за податками, обов’язково перед звільненням слід провести перерахунок ПДФО.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу «Головбух»
