Так, вважаються.
Безоплатна роздача товарів (у тому числі лікарських), яка має цільовий характер та пов’язана з провадженням господарської діяльності, відповідає визначенню реклами.
Згідно з підпунктом «г» підпункту 138.10.3 Податкового кодексу України (ПК) витрати на рекламу як складова частина витрат на збут включаються до складу інших витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому їх було здійснено, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПК).
Разом з тим, слід вказати на деякі обмеження цього правила. Так, згідно з підпунктом 139.1.13 ПК витрати, понесені у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами в обсязі, що перевищує 4% доходу (виручки) від реалізації продукції,товарів, робіт, послуг (без урахування ПДВ та акцизного податку) за попередній рік, не включаються до складу витрат, що враховуються при визначенні бази оподаткування. Також до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені у зв’язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами, якщо платежі здійснюються на користь особи-нерезидента, що має офшорний статус. Інших обмежень щодо віднесення витрат на рекламу до складу витрат, які зменшують оподатковуваний прибуток, немає.
Одним із документів, що підтверджує рекламний характер акції, є наказ керівника підприємства, в якому зазначається мета розповсюдження зразків товарів, дата (період) і місце проведення рекламної акції, затверджується перелік товарів, що розповсюджуються, та їх кількість за кожною назвою, прізвища працівників, відповідальних за безоплатну роздачу зразків. Видача зразків відповідальним особам здійснюється за видатковими накладними. Після завершення рекламної акції відповідальні за безоплатну роздачу зразків складають звіти про розповсюдження, а товари, що залишилися, повертають на склад.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про рекламу» від 03.06.1996 № 270/96-ВР (далі — Закон № 270), реклама — інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Заходи рекламного характеру — заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший.
Тобто Законом № 270 не встановлено обмежень щодо способів проведення реклами. Таким чином, будь-яка інформація (усна, письмова), що містить у собі дані про товар або виробника, є рекламою.
Отже, безкоштовна роздача товарів (робіт, послуг), яка має цільовий характер та пов’язана з провадженням господарської діяльності (згідно з попередньо розробленою рекламною стратегією), що супроводжується вищезазначеною інформацією, відповідає визначенню реклами.
Для включення витрат на рекламні та маркетингові послуги до податкових витрат необхідне доведення безпосереднього зв’язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами.
Відповідно до пункту 4 статті 21 Закону № 270 реклама лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити:
- об’єктивну інформацію про лікарський засіб і здійснюватися так, щоб було зрозуміло, що наведене повідомлення є рекламою і що рекламований товар є лікарським засобом;
- вимогу про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням лікарського засобу;
- рекомендацію щодо обов’язкового ознайомлення з інструкцією до застосування, що додається до лікарських засобів;
- текст попередження такого змісту: «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я», який займає не менше 15 відсотків площі чи обсягу (тривалості) всієї реклами.
Відповідні роз’яснення були надані у листі ДПС України від 21.06.2012 № 10601/6/15-1415.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
