Перш за все, розглянемо, що саме може бути вкладом до статутного капіталу. Згідно з переліком, наведеним у пункті 2 статті 115 Цивільного кодексу України, вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути:
гроші;
цінні папери;
інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Облік інвестицій за методом участі в капіталі
При цьому потрібно пам’ятати, що грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства. А у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Бухгалтерський облік придбаних корпоративних прав
Як відомо, придбані корпоративні права для підприємства є його фінансовими інвестиціями. На сьогодні бухгалтерський облік фінансових інвестицій ведеться відповідно до П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції».
Придбані корпоративні права обліковуються за методом участі в капіталі.
Метод участі в капіталі — це метод, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування (абз. 6 п. 3 П(С)БО 12).
Корпоративні права в бухгалтерському обліку
Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування. Однак таке правило не відноситься до тих, що є результатом операцій між інвестором і об’єктом інвестування.
Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Одночасно балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об’єкта інвестування.
Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном тощо.
За дебетом рахунку 14 відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом — їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об’єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.
Отже, у бухгалтерському обліку придбання додаткових корпоративних прав в іншого підприємства має відображатися на рахунку 14.
Також потрібно пам’ятати, що фінансові інвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвестиції.
Аналітичний облік за рахунком 14 ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об’єктами інвестування. Тому додатково придбані корпоративні права потрібно обліковувати разом із попередніми інвестиціями та на одному аналітичному субрахунку.
Податковий облік придбаних корпоративних прав
У підпункті 2 підпункту 14.1.81 Податкового кодексу України (ПК) визначено поняття фінансових інвестицій, а також розкрито інформацію щодо їх видів. Так, фінансові інвестиції — господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.
При цьому фінансові інвестиції поділяються на:
прямі, які передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою;
портфельні, які передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку.
Як відомо, у податковому обліку відображається лише фінансовий результат від продажу корпоративних прав. Тобто придбання корпоративних прав не впливає ані на податкові доходи, ані на податкові витрати.
На сьогодні податковий облік фінансового результату від продажу або іншого відчуження фінансових інвестицій ведеться відповідно до вимог пунктів 153.8 та 153.9 ПК.
Слід зауважити, що норми пункту 153.8 ПК не поширюються на операції із внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи — резидента або нерезидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Однак таке правило діє за умови повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Тобто фінансовий результат від операцій з продажу та інших способів відчуження корпоративних прав розраховується як різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв’язку з придбанням таких корпоративних прав.
Прибуток, отриманий від таких операцій, включається до складу податкових доходів, а збиток — до складу податкових витрат.
Отже, додатково придбані корпоративні права відображаються у бухгалтерському обліку на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» за собівартістю. При цьому в податковому обліку придбання корпоративних прав не впливає ані на податкові доходи, ані на податкові витрати. У податковому обліку буде відображатися фінансовий результат у разі подальшого продажу або іншого відчуження підприємством цих корпоративних прав.
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
