Продаж корпоративних прав 2023

Що таке корпоративне право

Відповідь на це питання можна знайти у ст. 96¹ Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та пп. 14.1.90 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, корпоративне право особи – це право учасника (засновника, акціонера, пайовика) юрособи. Таке право забезпечується часткою у статутному капіталі та виникає саме з моменту набуття права власності на таку частку (див. ч. 2 ст. 96¹ ЦКУ).

Корпоративне право дає можливість:

• брати участь в управлінні підприємством (пп. «1» ч. 3 ст. 96¹ ЦКУ). На практиці все залежить від частки у статутному капіталі та положень статуту даного підприємства. Зрозуміло, що якщо частка у капіталі складає незначна, наприклад 1%, то таке управління існує скоріше формально, ніж реально;
• отримувати частку у прибутку підприємства (дивіденди), якщо такі виплачуються. Для їхньої виплати треба рішення органу управління підприємством (пп. «2» ч. 3 ст. 96¹ ЦКУ);
• здійснювати відчуження, тобто продаж, корпоративних прав, зокрема частки у статутному капіталі, цінних паперів паїв підприємства (пп. «4» ч. 3 ст. 96¹ ЦКУ);
• отримати частину майна (активів) підприємства, яке ліквідується (пп. «6» ч. 3 ст. 96¹ ЦКУ). Особа має право на частину активів, що залишається після вирахування всіх зовнішніх зобов’язань підприємства (так звані чисті активи або власний капітал). Частина майна визначається не лише на підставі вартості внеску, але заробленого й нерозподіленого прибутку такого підприємства, яке ліквідується. Однак вона може бути відсутня взагалі, якщо підприємство було збитковим та мало від’ємний власний капітал на момент ліквідації;
• одержувати інформацію про діяльність юрособи у порядку, встановленому установчим документом (пп. «5» ч. 3 ст. 96¹ ЦКУ);
• мати інші правомочності, які визначаються статутом чи іншими статутними документами.

Увага: основні корпоративні права = управління підприємством + частка у прибутку підприємства + частина майна при ліквідації підприємства.

Мінімальне податкове зобов’язання у бухобліку

Консультація допоможе платникам на загальній і спрощеній системах оподаткування правильно показати у бухобліку та фінзвітності розрахунки за МПЗ

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Забезпечення корпоративного права

Корпоративні права зазвичай забезпечуються через володіння:

• часткою у статутному капіталі (СК), що посвідчено записом в установчих документах (статуті) та реєстрацією в Єдиному державному реєстрі (у ЄДР-базі на сайті Мін’юсту можна перевірити по кожному підприємству, хто ним володіє). Це для товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ), товариств з додатковою відповідальністю (ТДВ), приватних підприємств (ПП);
• акціями, які теж є частиною статутного капіталу, але лише у акціонерних товариств (АТ) – приватних (ПрАТ) або публічних (ПАТ). З іншого боку, акція – це цінний папір, який підпадає під регулювання НКЦПФР та відповідного законодавства про цінні папери, зокрема ч. 10 ст. 9 Закону «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» від 23.02.2006 р. № 3480 (далі – Закон № 3480). Акції насьогодні існують лише в електронній формі та обліковуються у спеціальних депозитаріях цінних паперів (див. Національний депозитарій України). Розрізняють прості акції (див. ч. 7 ст. 9 Закону № 3480), які забезпечують всі корпоративні права (управління, дивіденди і т.д.), та привілейовані. За останніми корпоративні права, зокрема право на управління, можуть обмежуватися, але їхнім власникам на постійній основі виплачуватися дивіденди незалежно від наявності прибутку та рішення інших акціонерів (див. ч. 8 ст. 9 Закону № 3480);
• паєм. Так традиційно називають частку у зареєстрованому капіталі зокрема у кооперативах, кредитних спілках Об’єднаннях співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). Як правило, пай – це майновий внесок (див., наприклад, ч. 1 ст. 163 ЦКУ про виробничий кооператив).

Увага: частка у СК, акція, пай – всі вони забезпечують корпоративні права з моменту заволодіння ними.

Зазначимо на один цікавий нюанс: володіння корпоративними правами, які дають можливість управління бізнесом, не вважається підприємництвом, тому особи, яким заборонено вести підприємницьку діяльність, зокрема держслужбовці, цілком можуть володіти корпоративними правами. Відносини між юрособою та її учасником носять назву корпоративних (ч. 6 ст. 96¹ ЦКУ).

Інші цінні папери, які можуть випускати підприємства, – облігації, векселі тощо не дають корпоративних прав, так як за ними немає можливості управляти підприємством і отримувати від нього дивіденди чи майно при ліквідації. Погашатися такі цінні папери мають незалежно від наявності прибутку підприємства. Це так звані боргові права, тому їх у даній консультації не розглядаємо.

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2023 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ — 2023 ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2023 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Корпоративні права – бухгалтерський підхід

Чим більшою часткою особа володіє у статутному капіталі підприємства, тим більшою є його влада і можливість реалізувати право на управління підприємством. Абсолютизація влади починається від частки 20%. За п. 3 НП(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» наявність такої частки означає суттєвий вплив на діяльність підприємства. Якщо таку частку має одне підприємство в іншому, то маємо підприємство-інвестора та асоційоване підприємство.

Зі зростанням такої частки більше 50% мова уже йде вже про контроль над діяльністю, так як володіння більшістю корпоративних прав забезпечує більшість на зборах власниках і можливість приймати практично одноосібно стратегічні рішення. Однак на практиці ці всі цифрові значення часток орієнтовні, так як багато чого залежить від положень статуту, а також форми підприємства (ТОВ, АТ, ПП). Можуть бути прописані рішення, які потребують одноосібної згоди всіх. Також можуть бути ситуації, коли одна особа володіє 40%, а частки інших акціонерів – дуже дрібні. По факту це теж контроль, якщо такі інші акціонери не можуть об’єднатися у більшість на зборах. Всі ці «інші критерії» суттєвого впливу та контролю можна знайти зокрема у визначеннях, які у згаданому НП(С)БО 12 і НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність».

Абсолютна влада – це 100% корпоративних прав (одноосібні корпоративні права). У деяких підприємствах за організаційно-правовою формою не може бути інших учасників: комунальні підприємства, казенні підприємства, державні підприємства, дочірні підприємства. У них 100% належить державі, місцевій громаді або ж іншому підприємству. В останньому випадку маємо материнське і дочірнє підприємство. 

Визнання суттєвого впливу або контролю впливає на обрання рахунків бухгалтерського обліку (див. далі) та відображення корпоративних прав у фінансовій звітності.

Увага: суттєвий влив, контроль – це терміни зі стандартів бухгалтерського обліку, які означають ступінь реалізації корпоративних прав у особи.

Кінцеві бенефіціари та повідомлення про них після продажу корпоративних прав

Однак це ще не вся термінологія, яка пов’язана з власниками та корпоративними правами. Останнім часом, у документа все частіше вживається термін «кінцевий бенефіціарний власник» (інколи просто – бенефіціар). Ним може тільки фізособа, яка має вирішальний вплив на юрособу, при чому не обов’язково напряму, але й через ланцюжок пов’язаних осіб.

Поняття бенефіціара використовується законодавством про фінансовий моніторинг, – Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…» від 06.12.2019 р. № 361 (далі – Закон про фінмоніторинг). За цим законом ним ознакою здійснення вирішального впливу на діяльність є володіння фізособою часткою у розмірі ≥ 25% статутного капіталу або прав голосу юрособи (див. пп. «30» ч. 1 ст. 1 Закону про фінмоніторинг).

Увага: якщо внаслідок придбання-продажу корпоративних прав змінився кінцевий бенефіціар, то обов’язково слід повідомити держреєстратора.

Що важливо, – на регулярній основі юрособи повинні оновлювати інформацію про кінцевих бенефіціарів та структуру власності, повідомляти держреєстратора про зміни впродовж 30 роб. дн. з дня їхнього виникнення, подавати держреєстратору документи, які підтверджують ці зміни (див. ч. 3 ст. 5¹ Закону про фінмоніторинг).

Помилковий платіж: як повернути кошти або зарахувати на потрібний бюджетний рахунок без штрафів

Якщо сплатите податок не на той рахунок, ДПС вже не штрафуватиме. Це справедливо, адже ви все одно поповнили бюджет держави. Але врегулювати напрям сплати податку маєте самотужки, подавши заяву до податкової

КОНСУЛЬТАЦІЯ ЕКСПЕРТА + ЗРАЗОК ЗАЯВИ

За порушення правил інформування про кінцевих бенефіціарів передбачені штрафи, а саме:

• від 17 тис. грн до 51 тис. грн – адмінштраф на керівника або особу, уповноважену діяти від імені компанії, щодо якої не подано чи несвоєчасно подано необхідні відомості про кінцевого бенефіціарного власника (ст. 166-11 КУпАП). Однак даний штраф не застосовується продовж дії воєнного стану та 3-х місяців після його завершення;
• від 17 тис. грн до 340 тис. грн – це штраф за завідомо неправдиві відомості про кінцевого бенефіціара при реєстрації учасників юрособи (абз. 2 ч. 4 ст. 35 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» від 15.05.2003 р. № 755).

Згадані штрафи має накладати Мінʼюст.

Корпоративні права в бухгалтерському обліку

Корпоративними правами можуть володіти як фізособи, так і юрособи. В бухгалтерському обліку підприємств корпоративні права, якими вони володіють, відображаються на таких субрахунках:

• 141 «Інвестиції повʼязаним сторонам за методом обліку участі в капіталі» – як довгострокові фінансові інвестиції, якщо вони забезпечують суттєвий вплив на діяльність іншого підприємства (це згадані частки більше 20%, так звані асоційовані та дочірні підприємства);
• 142 «Інші інвестиції пов'язаним сторонам» – як довгострокові фінансові інвестиції у випадку коли частка менша 20%, але є певна пов’язаність, наприклад, директори цих двох підприємств – батько й син. Що таке пов’язані особи та як їх визначити – див. НП(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов’язаних осіб»;
• 143 «Інвестиції неповʼязаним сторонам» – як довгострокові фінансові інвестиції у всіх інших випадках, коли немає 20% і немає пов’язаності;
• 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» – як поточні фінансові інвестиції, у випадку коли корпоративні права планується продати протягом року з дати балансу.

Сам же дохід від продажу корпоративних прав відображаємо на субрахунку 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій», а їхнє списання з балансу – за субрахунком 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій».

Списуємо безнадійний податковий борг: як облікувати й оподаткувати

Військова агресія рф стала каталізатором, що спричинив зростання податкового боргу платників, який набув ознак безнадійного. Як списати в бухобліку податковий борг і які податкові наслідки матиме операція — розповість експерт

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Продаж корпоративних прав ТОВ 2023

Учасники ТОВ мають переважне право на придбання частки іншого учасника. При цьому учасник, який продає свою частку, має письмово повідомити про це інших учасників, розмір та ціну такої частки. Тільки якщо протягом 30 днів з дати отримання такого повідомлення ніхто з учасників теж письмово не повідомив учасника-продавця про свій намір придбати цю частку – лише тоді така частка може бути продана на тих умовах, які перед цим заявлялися. Дані правила визначені ст. 20 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275 (далі – Закон про ТОВ). Однак статутом можна передбачити інший порядок продажу часток.

Учасник, право якого на переважне придбання порушили, може звернутися до суду – строк позовної давності 1 рік (ч. 5 ст. 20 Закону про ТОВ).

Юридичне оформлення продажу корпоративних прав

Продаж корпоративних прав, часток у статутному капіталі оформляють договором купівлі-продажу корпоративних прав. Договір оформляється у простій письмовій формі та не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню (ч. 2 ст. 209 ЦКУ). Серед його істотних умов: предмет, ціна, строї дії. Можна також додати за бажання покупців момент переходу права власності.

Увага: акт приймання-передачі – це первинний документ для оформлення операції з продажу корпоративних прав.

Право власності переходить у момент підписання акта приймання-передачі, що є додатком до договору купівлі-продажу (ст. 334 ЦКУ). З цього моменту покупець набуває прав та обов’язків як учасника підприємства (юрособи).

Продаж корпоративних прав оподаткування 2023

Як оподатковується продаж корпоративних прав? В цілому проблем з оподаткуванням продажу корпоративних прав немає:

• єдиноподатники 3 групи сплачують 3% або 5% з грошового доходу, який отримано від продажу корпоративних прав. Оподаткування аналогічне продажу товару. Єдиний нюанс, про який не слід забувати – операція можлива тільки у грошовій формі, негрошові розрахунки (бартер, взаємозаліки тощо) для спрощенців заборонені;
• єдиноподатники 4 групи – їм слід стежити за дотриманням частки с/г продукції (75%), аби дохід від продажу корпоративних прав не зменшив її. Інакше – відбудеться втрата права перебувати у 4-й групі єдиного податку;
• платники податку на прибуток, що є малодоходниками, – у них все відбувається за правилами бухгалтерського обліку. Продаж корпоративних прав – це дохід підприємства, який враховується у фінансовому результаті разом з іншими доходами та витратами;
• платники податку на прибуток, що є високодоходниками, – якщо це продаж частки у ТОВ (ТДВ, ПП), то все аналогічно малодоходникам. Якщо ж продаж відбувається акцій, то тоді доведеться застосовувати коригування за п. 141.2 ПКУ. По операціям з купівлі-продажу цінних паперів, якими є й акції, фінансовий результат обчислюється окремо з урахуванням збитків минулих років і заповнюється окремий додаток до Податкової декларації з податку на прибуток (Додаток ЦП).

Увага: продаж частки корпоративних прав платникам ПДВ краще проводити за гроші, щоб не мати сумнівної ситуації з реєстрацією податкової накладної.

Щодо ПДВ, то операції з продажу корпоративних прав (як часток у капіталі, так і акцій) не є об’єктом оподаткування ПДВ за умови, що операція здійснюється грошима (пп. 196.1.1 ПКУ). Податкова накладна також не оформляється (так як операція не є об’єктом оподаткування, а не просто звільнена від ПДВ).

Не потрібно нараховувати ПДВ й коли ціна їхнього продажу перевищує номінальну вартість (консультація ДПС ЗІР 101.04).

Якщо операція здійснюється у негрошовій формі й продавець отримує певні активи (товари, основні засоби), то пп. 196.1.1 ПКУ уже не діє, а отже, треба реєструвати податкову накладну.

Алгоритм заповнення реквізитів податкової накладної

• Податкова накладна із зразками заповнення
• Розрахунок коригування до ПН: правила і зразки заповнення
• Зведена податкова накладна

Продаж корпоративних прав фізичною особою оподаткування

Фізичні особи при продажу корпоративних прав податки сплачують самостійно. Це ПДФО і військовий збір (ставки 18% і 1,5% відповідно). Оподатковується так званий інвестиційний прибуток – це позитивна різниця між доходом від продажу та раніше сплаченою вартістю корпоративних прав (вартість внеску до статутного капіталу, вартість акцій).

Можна ще простіше: інвестиційний прибуток = (сума коштів, отримана в результаті продажу активу) – (сума коштів, витрачена у минулому на його придбання). Так визначив інвестиційний прибуток ВАСУ у рішенні від 06.06.2017 р. по справі № 826/902/15.

Однак податок не сплачується, якщо дохід від продажу знаходиться в таких межах (див. пп. 170.2.8 ПКУ, цифра співпадає з межею для податкової соціальної пільги):

• у 2022 році – не більше 3470 грн;
• у 2023 році – не більше 3760 грн.

Якщо прибуток знаходиться у зазначених медах, то він у складі загального оподатковуваного доходу не відображається.

Увага: якщо продавали корпоративні права, то обов’язково подайте декларацію, навіть якщо від такої операції не мали ніякого зиску й був нульовий результат або збиток.

Декларує ці податки фізособа теж самостійно. Для цього треба подати до ДПС декларацію про майновий стан і доходи. При цьому зверніть увагу, що декларацію слід подати навіть тоді, коли:

• інвестиційний прибуток нульовий, наприклад номінальна вартість частки була 10000 грн і за неї фізособі заплатили теж 10000 грн;
• результат від’ємний, тобто маємо не інвестиційний прибуток, а збиток.

За неподачу декларації нараховують штраф, у т.ч. й за несплату податку, який донараховають просто з отриманого доходу від продажу. Потім фізособам доводиться неправомірність такого оподаткування через суд.

Зверніть увагу, що якщо отримано інвестиційний збиток, то його можна перенести у зменшення загального фінрезультату операцій з інвестиційними активами у наступних роках (пп. 170.2.6 ПКУ).

Якщо корпоративну частку у фізособи купує юрособа (підприємство), то при виплаті доходу воно має показати його у Додатку 4ДФ Податкового розрахунку за кодом «112». Якщо операція здійснюється між фізособами, то скласти згаданий Додаток 4ДФ має нотаріус (роз’яснення ДПС ЗІР 103.25).

Перебіг строків давності для зобов’язань, перевірок і штрафів

Допоможемо розібратися, чи відновлені строки давності та податкові строки, в т. ч. щодо перевірок. Із 01.08.2023 Верховна Рада змінила порядок обчислення строків давності. Причина — зобов’язання України перед міжнародними партнерами щодо відновлення довоєнного стану податкової політики

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЮРИСТА

Продаж корпоративних прав проводки

У таблиці нижче наведено типові проводки з продажу частки в статутному капіталі та акцій.