Платіжна картка є різновидом електронного платіжного засобу. Її використовують для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг. А також для перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі через банківські автомати та здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором (п. 1.27 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III; далі — Закон № 2346).
Загальні вимоги до емісії банками платіжних карток встановлює Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління НБУ від 05.11.2014 № 705 (далі — Положення № 705).
Емісія платіжних карток
Емісію електронних платіжних засобів проводять винятково банки, які мають дозвіл на виконання цих операцій.
Користувачем платіжної картки може бути юридична або фізична особа. При цьому суб’єктам господарювання надають корпоративні платіжні картки (КПК), а фізичним особам, які не здійснюють підприємницької діяльності, — особисті платіжні картки (ОПК).
Банк передає КПК або ОПК у власність користувача або надає йому в користування в порядку, визначеному відповідним договором.
Договір укладають у письмовій формі державною мовою. Іншою мовою договір укладають за домовленістю банку та користувача відповідно до законодавства України.
Один примірник договору зберігають у банку, а другий — банк зобов’язаний надати користувачу під підпис.
Призначення держателя корпоративної карти
Пункт 1.4 Закону № 2346 містить визначення поняття «держатель електронного платіжного засобу». Ним є фізична особа, яка на законних підставах використовує електронний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного електронного платіжного засобу.
Тобто держатель КПК — фізособа є довіреною особою підприємства. Лише вона може від імені підприємства проводити розрахунки за допомогою КПК та звітувати за витраченими коштами перед бухгалтерією підприємства.
Враховуючи, що емісію платіжних карток здійснюють на підставі укладеного з банком у письмовій формі договору, така довірена особа має бути зазначена у цьому договорі. Якщо в договорі держатель КПК не зазначений, передача КПК іншій особі без внесення змін до такого договору є неможливою.
У разі якщо держатель КПК у договорі не зазначений, його може бути призначено наказом по підприємству.
Здійснення операцій з використанням КПК
Операції з використанням КПК здійснюють за правилами, передбаченими у розділі III Положення № 705.
Користувачі мають право використовувати КПК для здійснення платіжних операцій відповідно до режимів рахунків, установлених нормативно-правовими актами НБУ, та умов договору з банком-емітентом.
КПК можна відкривати як у гривнях, так і в іноземній валюті.
Видача готівки через банкомати у межах України здійснюється в гривнях, а через банкомати уповноважених банків-емітентів — у гривнях або у валюті рахунку, до якого емітована КПК.
За допомогою КПК дозволено здійснювати у гривнях оплату витрат на відрядження, господарських та представницьких витрат, розрахунків з постачальниками за придбаними ТМЦ. Іноземну валюту можна використовувати винятково для одержання готівки за межами України для оплати витрат на відрядження або для здійснення розрахунків у безготівковій формі за межами України, які пов’язані з витратами на відрядження та витратами представницького характеру (п. 8.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 № 492; далі — Інструкція № 492).
Отже, обмежень щодо використання у закордонних відрядженнях КПК у національній валюті не встановлено. Крім того, підприємства мають право відкрити КПК в іноземній валюті і використовувати її у відрядженнях за кордоном.
Платіжні схеми
Залежно від умов, за якими здійснюють платіжні операції з використанням платіжних карток, можуть застосовуватися такі платіжні схеми (див. Схему):
Дебетова платіжна схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій у межах залишку коштів, що обліковуються на його рахунку.
Кредитна платіжна схема передбачає здійснення операцій з використанням КПК за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит або в межах кредитної лінії.
Дебетово-кредитна поєднує обидві платіжні схеми і дозволяє здійснювати платіжні операції з використанням КПК у межах залишку коштів, що обліковуються на рахунку користувача, а якщо їх недостатньо або немає, то за рахунок наданого банком кредиту.
Обмеження
Поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням КПК, використовують з урахуванням обмежень, установлених законодавством України, зокрема главою 8 Інструкції № 492.
Кошти з поточного рахунку суб’єкта господарювання не можуть бути використані за допомогою КПК для:
одержання заробітної плати;
інших виплат соціального характеру;
здійснення розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами);
здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.
Крім того, впродовж трьох місяців (з 15.09.2016 по 15.12.2016) діятиме чергове обмеження НБУ щодо отримання інвалютної готівки та банківських металів з поточних і депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати. Як і раніше, отримати інвалютну виручку можна у межах встановленого ліміту — наразі це 250 тис. грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ (пп. 9 п. 6 постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 14.09.2016 № 386).
Зазначена вимога не поширюється на операції із забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон резидентами — юридичними особами, фізособами-підприємцями та іноземними представництвами.
Також нагадаємо про граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем), яка протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами не має перевищувати 10 тис. грн. (постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 09.02.2005 № 32). Таке обмеження стосується розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу. Водночас воно не поширюється на використання коштів, виданих на відрядження (п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637; далі — Положення № 637).
Облік операцій з використанням КПК
Для операцій з використанням КПК підприємства використовують поточний банківський рахунок або ж відкривають додатковий поточний рахунок. Грошові кошти, перераховані на поточний рахунок для проведення операцій за допомогою КПК, обліковують на субрахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті».
Облік витрат, понесених за допомогою КПК, здійснюють на підставі первинних документів, наданих її держателем (довіреною особою) — підзвітною особою. А це можливо лише після того як підзвітні особи подадуть до бухгалтерії підприємства звіт* про використання ними коштів.
____________________
* Форму Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, і порядок його заповнення затверджено наказом Мінфіну від 28.09.2015 № 841.
Звіт подають разом із підтвердними документами в установлені строки і порядку, що визначені для підзвітних осіб чинним законодавством. У разі одержання готівки з поточного рахунку із застосуванням КПК до звіту додають чек банкомата, копію видаткового ордера, сліп, квитанцію торговельного термінала тощо (п. 2.12 Положення № 637).
У разі придбання товарів або послуг працівник до звіту має додати касовий чек, рахунок готелю, проїзний документ тощо.
Довірені особи підприємств, які отримали готівку з поточного рахунку із застосуванням КПК, використовують її за призначенням без оприбуткування в касі
Для операцій із застосуванням КПК підпункт 170.9.3 Податкового кодексу України (ПК) встановлює такі строки подання звіту:
не пізніше 3-го банківського дня після закінчення відрядження — якщо розрахунки здійснювали готівкою, знятою з використанням КПК;
не пізніше 10-го банківського дня після закінчення відрядження — у разі застосування КПК для проведення розрахунків у безготівковій формі. За наявності поважних причин роботодавець може продовжити цей строк до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).
Зазначені вимоги поширюються не лише на витрати, пов’язані з відрядженням, а також на випадки виконання деяких цивільно-правових дій за дорученням та за рахунок роботодавця.
Як відобразити в обліку операції із використанням КПК, розглянемо на Прикладах 1 і 2.
Приклад 1. Облік використання КПК працівником у відрядженні
Працівника відділу збуту підприємства згідно з наказом було направлено у службове відрядження, де він пробув п’ять днів (з 12.09.2016 по 16.09.2016).
На окремий поточний рахунок для розрахунків з КПК було перераховано 3000 грн.
За допомогою КПК оплачено:
два електронні транспортні квитки до місця відрядження і назад у сумі 300 грн., у т. ч. ПДВ — 50 грн. (підтвердженням оплати є роздруківка електронних транспортних квитків);
через платіжний термінал готелю вартість проживання за три доби в сумі 810 грн., у т. ч. ПДВ — 135 грн. (готель надав рахунок).
Добові в сумі 1378 грн. (1378 грн. × 0,2 × 5 дн.) працівник зняв готівкою в банкоматі. За цю послугу банк зняв комісію у сумі 7 грн. (підтвердження — чек банкомата).
Після повернення з відрядження працівник своєчасно подав до бухгалтерії підприємства звіт на загальну суму понесених витрат 2495 грн., у т. ч. ПДВ — 185 грн., який затверджено директором.
№ з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума,грн. | |
Д-т | К-т | |||
1 | Перераховано кошти на окремий поточний рахунок для розрахунків з КПК | 313 | 311 | 3000 |
2 | Оплачено за допомогою КПК електронні проїзні квитки | 372 | 313 | 300 |
3 | Оплачено за допомогою КПК проживання у готелі | 372 | 313 | 810 |
4 | Отримано готівкові кошти з банкомату (добові) | 372 | 313 | 1378 |
5 | Зменшено залишок коштів на картковому рахунку на зняту банком комісію | 372 | 313 | 7 |
6 | Включено до витрат на збут витрати на відрядження на підставі звіту | 93 | 372 | 2310 |
7 | Відображено податковий кредит з ПДВ на підставі електронних транспортних квитків та готельного рахунку | 641/пдв | 372 | 185 |
За невитраченими коштами, що залишилися на КПК, звітувати не потрібно. Адже це кошти підприємства і вони залишились на його поточному рахунку в банку.
Приклад 2. Облік використання КПК працівником для господарських потреб
На окремий поточний рахунок для розрахунків з КПК було перераховано 7000 грн.
На купівлю канцтоварів працівник витратив усього 5700 грн., у т. ч. ПДВ — 950 грн.
Працівник подав до бухгалтерії підприємства звіт про використання коштів на закупівлю канцтоварів, який було затверджено директором.
№ з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума,грн. | |
Д-т | К-т | |||
1 | Перераховано кошти на окремий поточний рахунок для розрахунків з КПК | 313 | 311 | 7000 |
2 | Оплачено за допомогою КПК канцтовари | 372 | 313 | 5700 |
3 | Подано звіт про використання коштів на закупівлю канцтоварів: - на суму канцтоварів - на суму ПДВ (на підставі зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) | 22 641/пдв | 372 372 | 4750 950 |
Особливості формування податкового кредиту з ПДВ
Під час віднесення сум ПДВ до податкового кредиту застосовують загальне правило «першої події» (п. 198.2 ПК). При цьому підставою для нарахування сум ПДВ, що відносять до податкового кредиту, є податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (п. 198.6 ПК).
Однак не всі операції, розрахунки за які проводять із застосуванням КПК, підтверджують податковими накладними. Часто-густо держатель КПК надає разом зі звітом до бухгалтерії касові чеки, транспортні квитки, рахунки з готелів тощо.
У такому разі Податковий кодекс дозволяє формувати податковий кредит без отримання податкової накладної на підставі документів, перелічених у пункті 201.11 ПК. Такими замінниками податкової накладної є:
транспортний квиток;
готельний рахунок;
рахунок, який виставляється за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку;
касові чеки.
Окремо зупинимося на касових чеках, оскільки пункт 201.11 ПК висуває до них особливі вимоги.
По-перше, касовий чек має містити суму отриманих товарів (послуг), загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника).
По-друге, з метою нарахування ПДВ загальна сума отриманих товарів (послуг), зазначених у касових чеках, не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування ПДВ). Тобто за одним чи кількома чеками до податкового кредиту можна включити ПДВ у сумі, що не перевищує 40 грн. (200 грн. × 20%).
Також варто пам’ятати: оскільки податкову накладну або її замінники працівник додає до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, податковий кредит у такому разі формується на дату подання цього звіту. Підтверджують це й податківці у своїй консультації, розміщеній у ЗІР (категорія 101.14).
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
