Зміна курсу валютної заборгованості в експортній операції

Облік валютних операцій на підприємстві

Шкода, але дану ситуацію неможливо віднести до форс-мажору (якщо про таке прямо не вказано у зовнішньоекономічному контракті). Адже форс-мажор — це непередбачувана подія, яка не залежить від волі сторін контракту, але веде до неможливості виконання договірних зобов’язань. У даному випадку контрагент готовий виконати свої зобов’язання за контрактом, але в іншій валюті. Саме про те, як юридично правильно це оформити та коректно відобразити в бухгалтерському обліку, далі.

Основними проблемами, які необхідно вирішити перед тим, як отримувати в оплату заборгованості іншу валюту, ніж валюта контракту, є зняття в подальшому такого контракту з валютного контролю банку та пеня за порушення розрахунків за операціями з експорту товару.

Порядок зняття експортної операції з валютного контролю

Валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю (ст. 12 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93; далі — Декрет № 15).

Під валютними операціями розуміються, зокрема, операції, пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності (ст. 1 Декрету № 15).

Порядок проведення валютного контролю в Україні визначений постановою Правління НБУ «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 № 136 (далі — Інструкція № 136).

Відповідно до Інструкції № 136 підставами для зняття банком з контролю експортної операції резидента можуть бути:

• зарахування виручки на поточний рахунок резидента;

• письмове повідомлення іншого банку про зарахування виручки за цією операцією на відкритий у цьому банку поточний рахунок резидента, засвідчене підписом відповідальної особи та відбитком печатки банку;

• письмове повідомлення митного органу, засвідчене підписом керівника;

• письмове повідомлення податкового органу про відсутність порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними операціями резидента;

• якщо взаємні зобов’язання за експортним контрактом частково або повністю не виконані та відбувається часткове або повне повернення резиденту продукції, що була поставлена ним нерезиденту за контрактом, на підставі інформації про зазначену операцію у реєстрі митних декларацій.

Враховуючи зазначене, банк зможе зняти експортну операцію з контролю лише після зарахування на поточний рахунок резидента коштів у сумі не меншій, ніж сума контракту, або одержання іншої інформації про виконання контракту від державних органів.

Резидент має отримати кошти за контрактом протягом 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції. Перевищення цього строку тягне за собою стягнення з резидента пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки.

Документальне оформлення зміни валюти платежу

крос-курс

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 136 у разі, якщо згідно з умовами контракту валюта платежу (будь-яка валюта, в якій здійснюється оплата товару) відрізняється від валюти ціни (будь-яка валюта, в якій встановлюється ціна товару), то банк з метою контролю за повнотою розрахунків за цією операцією використовує передбачені в контракті умови перерахування валюти ціни у валюту платежу.

Тому, керуючись зазначеними вимогами, сторони в контракті вправі визначити:

• окремо валюту ціни та окремо валюту платежу;

• як саме та на яку дату враховувати курс під час здійснення розрахунків за контрактом.

Водночас за відсутності в контракті умов, які дають змогу однозначно визначити курс (крос-курс), за яким здійснюються такі перерахування, банк з метою контролю використає, в нашому випадку, курс валют на останню дату публікації у «FINANCIAL TIMES», яка передує даті платежу.

Враховуючи вищезазначене, для коректного зарахування євро за контрактом, у якому валюта ціни визначена у доларах США, та зняття експортної операції з валютного контролю обов’язковим є укладання договору (додаткової угоди) про внесення змін до зовнішньоекономічного контракту, в якому необхідно зазначити:

• можливість проведення розрахунків за контрактом в євро, тобто визначити додаткову валюту платежу;

• передбачити умови визначення крос-курсу або чітко зафіксувати суму платежу в євро. В іншому випадку банк буде керуватися крос-курсом на дату платежу згідно з пунктом 1.4. Інструкції № 136 для зняття даної операції з валютного контролю. У такому разі є ризики недоотримання виручки у зв’язку із зміною курсу обміну валют, поки кошти будуть в дорозі.

Такий договір необхідно надати до обслуговуючого банку для зарахування валютної виручки та зняття цієї операції з валютного контролю.

Відображення в обліку операції зі зміни курсу валютної заборгованості

Найбільш складним етапом у відображенні цієї операції в обліку є правильне відображення операції з перерахунку валютної заборгованості в бухгалтерському обліку. Тому більш детально зупинимось на описі саме цього етапу.

Залежно від змісту зовнішньоекономічного контракту (разом із рекомендованими раніше змінами) є декілька можливих варіантів визначення крос-курсу:

• Жорстка фіксація крос-курсу та валютної суми (яку необхідно заплатити продавцю) у контракті;

• Прив’язка до показника крос-курсу, що встановлює будь-який з центробанків чи міжнародних організацій на певну дату чи певну подію;

• Відсутність в контракті згадки про крос-курс, який буде використовуватись для перерахунку.

У першому варіанті все максимально просто. В контракті прописані чіткі суми платежу в різних валютах та зафіксовані крос-курси на момент укладання контракту (договору про внесення змін). Бухгалтер на підставі положень контракту (на дату підписання договору про внесення змін) фіксує зміну валютної заборгованості на субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» з доларів США на євро та перераховує її із застосуванням визначеного в контракті крос-курсу.

У другому варіанті до настання певної обумовленої події (певна дата чи, наприклад, дата оплати) облік валютної заборгованості ведеться у доларах США. Та вже після настання такої події бухгалтер фіксує зміну валютної заборгованості на субрахунку 362 із доларів США на євро та перераховує її із застосуванням крос-курсу.

У третьому варіанті банк з метою контролю використовує в нашій ситуації курс на останню дату публікації у «FINANCIAL TIMES», яка передує даті платежу. Про це прямо вказано у пункті 1.4 Інструкції № 136.

Для наочності розглянемо порядок відображення в обліку операції зі зміни курсу валютної заборгованості.

Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Податки»