Оформлення трудових відносин з ФОП: що нового

Змін у законодавчих та нормативних актах у сфері праці цьогоріч чимало. Та одна з новацій заслуговує детального розгляду.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII (далі — Закон № 77), який набрав чинності 1 січня 2015 року, виключено з Кодексу законів про працю України (КЗпП) статтю 24-1, що передбачала обов’язок фізичної особи, яка використовує найману працю, у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєст­рувати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Водночас частиною третьою статті 24 КЗпП передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внес­ку на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Скасувавши обов’язок фізичної особи, яка використовує найману працю, реєструвати трудові договори у службі зайнятості, законодавець зробив черговий крок на шляху дерегуляції підприємницької діяльності та оптимізації роботи органів влади.

Обов’язок укладати трудові договори, оформлені наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомляти про прийняття нових працівників, визначений статтею 24 КЗпП, поширюється на всіх роботодавців — не лише на підприємства, установи, організації, а й на фізичних осіб.

Зауважимо, що згідно з пунктом 3 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 № 260 Державний центр зайнятості забезпечував надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування відомостей щодо реєстрації державною службою зайнятості укладених трудових договорів між працівником і фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників або фізичною особою, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг. Порядок надання відомостей визначався угодами, укладеними Державним центром зайнятості з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Наразі відповідно до статті 24 КЗпП відомості про початок трудових відносин надаватимуться іншому органу виконавчої влади.

Після виключення із КЗпП статті 24-1 отримуємо чимало запитань від роботодавців — фізичних осіб. Як тепер оформлювати трудові відносини з працівниками?

Чи має ФОП видавати накази про прийняття на роботу та звільнення

У роботодавців — юридичних осіб потребу належного документування трудових відносин не піддають сумніву. Утім, фізичні особи, які використовують найману працю, зокрема підприємці (далі — ФОП), часто-густо піддають сумніву обов’язковість оформлення прийняття чи звільнення розпорядчими документами. Щоб з’ясувати істину, звернімося до норм КЗпП.

Згідно зі статтею 21 КЗпП трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною другою статті 265 КЗпП передбачено накладення штрафу на юридичних та фізичних осіб — підприємців, які використовують найману працю, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). При цьому відповідно до частини третьої статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Отже, потреба оформлення трудових відносин у ФОП за допомогою наказів (розпоряджень) є беззаперечною.

Чи має ФОП укладати трудові договори у письмовій формі

Скасування обов’язку реєструвати трудові договори у службі зайнятості в жодному разі не означає, що віднині ФОП можуть не так ретельно ставитися до оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

Відповідно до частини першої статті 24 КЗпП трудовий договір укладають, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим, зокрема, при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Хоча з початку 2015 року до КЗпП внесено багато змін і доповнень, зазначена норма залишилася незмінною.

За даними державної служби зайнятості, з 1 січня 2015 року трудові договори, укладені між працівниками та фізичними особами, не реєструються. Однак трудові договори, зареєстровані до 1 січня 2015 року, служба зайнятості знімає з реєстрації відповідно до Порядку № 260.

Внесення ФОП записів до трудових книжок працівників, прийнятих після 1 січня 2015 року

Отже, ФОП більше не реєструють трудові договори у службі зайнятості, а служба зайнятості, відповідно, не засвідчує записи в трудових книжках. Тож оформлюючи трудові книжки працівників, ФОП слід керуватися загальними нормами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі — Інструкція), встановленими для підприємств. Зокрема:

• записи про призначення на роботу, переведення і звільнення вносять на підставі наказу (розпорядження) (п. 2.5 Інструкції);
• у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кад­рів (п. 4.1 Інструкції).

Оскільки ФОП є роботодавцем, він вносить записи до трудової книжки і ставить печатку у разі її наявності.

Статтею 58-1 Господарського кодексу України скасовано обов’язок суб’єктів господарювання мати печатку (зміни внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» від 15.04.2015 № 1206-VII; далі — Закон № 1206). Отже, нині не лише ФОП, а й підприємства, установи, організації можуть не мати печатки.

Печатка має використовуватися, якщо її наявність передбачено установчими документами.

Тож ФОП вносить записи до трудових книжок працівників на підставі наказів про прийняття, переведення, звільнення. За відсутності печатки записи у трудових книжках засвідчують підписом фізичної особи — роботодавця.

Страховий стаж для призначення матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, для призначення допомоги з безробіття та пенсії працівник підтверджуватиме за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загально­обов’язкового державного соціального страхування. Положення про зазначений реєстр затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1.