Код УКТ ЗЕД в податковій накладній >>>>>
Код товару за УКТ ЗЕД уже не перший рік є обов’язковим реквізитом податкової накладної. До 01.01.2017 це був «код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)» (пп. «і» п. 201.1 Податкового кодексу України; ПК). У який спосіб записувати цей код, деталізує Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 (далі — Порядок № 1307).
По-перше, місце для коду УКТ ЗЕД «заброньовано» у графі 3 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» розділу Б податкової накладної.
По-друге, до 01.01.2017 графу 3 податкової накладної заповнювали лише в разі постачання підакцизних товарів і товарів, ввезених на митну територію України. При цьому «кодували» податкову накладну на всіх етапах постачання таких товарів, а код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначали суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо) (пп. 2 п. 16 Порядку № 1307).
Нагадаємо, що для цілей оподаткування до підакцизних товарів відносять товари, на які встановлено ставки акцизного податку (пп. 14.1.145 ПК).
Власне перелік підакцизних товарів наведено у пункті 215.1 ПК. Це, зокрема, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне тощо.
Як цього року зазначати код УКТ ЗЕД
Зміни, внесені до ПК Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797–VIII (далі — Закон № 1797), надали підпункту «і» пункту 201.1 ПК нового звучання. Починаючи з 01.01.2017 до коду товару згідно з УКТ ЗЕД додали код послуги. Тепер платники ПДВ, крім випадків постачання підакцизних товарів і товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно із Класифікатором не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.
Тож маємо таке. Як і до 01.01.2017, платники ПДВ мусять у графі 3 податкової накладної записувати повністю код УКТ ЗЕД щодо підакцизних товарів і товарів, ввезених на митну територію України. Цей код, як і раніше, фіксують на всіх етапах постачання таких товарів.
Стосовно інших товарів, що постачаються з 01.01.2017, код УКТ ЗЕД можна зазначати на рівні чотирьох знаків і більше. Код послуги також може містити чотири та більше знаків.
Як обрати код УКТ ЗЕД
Нагадаємо, що УКТ ЗЕД — це товарна номенклатура Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 № 584-VII (далі — Закон № 584). Як зазначено у Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженому постановою КМУ від 21.05.2012 № 428, її використовують для цілей тарифного та інших видів регулювання ЗЕД, ведення статистики зовнішньої торгівлі та митного оформлення товарів.
Тож виникає логічне запитання: чи правомірно застосувати УКТ ЗЕД під час визначення коду в разі постачання товарів, які, скажімо, не були ввезені на митну територію України. Відповідь проста.
УКТ ЗЕД базується на Гармонізованій системі опису й кодування товарів (далі — ГС) та Комбінованій номенклатурі Європейського Союзу (далі — КН).
Відповідно до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису й кодування товарів від 14.06.1983, стороною якої є Україна (далі — Конвенція):
- ГС — це номенклатура, яка включає товарні позиції, субпозиції і цифрові коди, що до них належать, примітки до розділів, груп і субпозицій, а також основні правила класифікації для тлумачення ГС, наведені у додатку до цієї Конвенції;
- номенклатура митних тарифів — номенклатура, розроблена відповідно до законодавства Договірної Сторони Конвенції для справляння мит під час імпорту товарів.
ГС є одним із документів, яким користуються під час здійснення міжнародного товарообміну, а також для більшості базових класифікацій, що побудовані на її основі, тобто національних товарних номенклатур.
Тож ГС — міжнародне підгрунтя національної товарної номенклатури Митного тарифу України — УКТ ЗЕД.
Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД (далі — Основні правила) наведено у додатку до Закону № 584. Окрім них, велику допомогу у класифікації товарів (визначенні коду УКТ ЗЕД) надають Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (додаток до наказу ДФС від 09.06.2015 № 401; далі — Пояснення до УКТ ЗЕД).
Товари в УКТ ЗЕД систематизовані за розділами, групами, товарними позиціями та підпозиціями, найменування й цифрові коди яких уніфіковані з ГС. Для детальної товарної класифікації використовують сьомий і восьмий знаки цифрового коду, які відповідають КН.
До речі, Конвенція надає кожній договірній стороні право проводити деталізацію товарів на національному рівні (дев’ятий і десятий знаки товарного коду).
Свого часу митники в листі ДМС від 15.10.2010 № 11/7–10.16/12169 наголосили, що ГС є багатоцільовою товарною номенклатурою (класифікатором), яка відповідає потребам статистичних служб, митних органів і комерційної діяльності. Тож застосування УКТ ЗЕД не обмежується лише митними потребами, а тому вимога про зазначення коду за УКТ ЗЕД є логічною. Адже й Державний класифікатор продукції та послуг (ДК 016:2010), затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457, з точки зору класифікації продукції пов’язаний з УКТ ЗЕД. Тому зазначати у податковій накладній код товару потрібно за УКТ ЗЕД (ЗІР, категорія 101.17).
Скільки знаків коду зазначати для підакцизних товарів
Класифікація товарів за УКТ ЗЕД відбувається на рівні:
- групи (два знаки);
- товарної позиції (чотири знаки);
- міжнародної гармонізованої системи (товарної підпозиції) (шість знаків);
- товарної категорії (вісім знаків);
- товарної підкатегорії (10 знаків).
Зокрема, Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Мінфіну від 30.05.2012 № 650, передбачає, що класифікація товару — це визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил з огляду на Пояснення до УКТ ЗЕД.
У першому з Основних правил йдеться про те, що назви розділів, груп і підгруп наводять лише для зручності користування УКТ ЗЕД. З юридичною метою товари в УКТ ЗЕД класифікують на підставі назв товарних позицій (чотири знаки) і відповідних приміток до розділів або груп. І якщо ці назви не передбачають іншого з огляду на решту Основних правил.
Як уже зазначали, в УКТ ЗЕД сьомий, восьмий, дев’ятий і десятий знаки цифрового коду використовують для докладної товарної класифікації (ч. 3 ст. 67 Митного кодексу України). І схоже, класифікацію товару для юридичних цілей не ототожнюють із класифікацією для податкових цілей. До того ж код товару, визначений на рівні товарної підкатегорії (10 знаків) — це уже деталізація коду УКТ ЗЕД на національному рівні — для всіх без винятку товарів, включаючи товари українського виробництва.
До речі, й податківці орієнтуються саме на 10-значний код підакцизного або ввезеного в Україну товару (лист ДФС від 20.01.2017 № 1312/7/99-99-15-03-02-17; ЗІР, категорія 101.17).
Тепер з’ясуємо, чи можна зазначати коди підакцизних товарів, наведені в пункті 215.3 ПК? Річ у тім, що в цьому пункті наведено товари, з яких справляють акцизний податок, і не всі вони мають повний 10-значний код за УКТ ЗЕД. А ми вже встановили, що до податкової накладної необхідно вносити повний код УКТ ЗЕД — на рівні 10 знаків. Крім того, підпункт «і» пункту 201.1 ПК загалом згадує УКТ ЗЕД для всіх товарів, тобто без будь-яких винятків для підакцизних товарів.
Отже, коди УКТ ЗЕД із пункту 215.3 ПК застосовують для визначення підакцизного товару з метою оподаткування акцизним податком.
Як визначити код послуги
Для цього потрібно користуватися ДК 016:2010. Він позиціонує послугу як результат окремого виду економічної діяльності відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (ДК 009:2010), затвердженої наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457 (далі — ДК 009:2010).
ДК 009:2010 дещо розширює характеристику послуги. А саме:
- послуга — це результат економічної діяльності, щодо якого не можна встановити права власності;
- послуги не підлягають продажу окремо від процесу їх виробництва;
- момент завершення виробництва послуги збігається з моментом її надання споживачеві.
ДК 009:2010 містить пояснення лише терміна «послуги», хоча містить і термін «робота». Зокрема, секція F «Об’єкти будівельні та будівельні роботи». Утім, для класифікації за ДК 009:2010 будь-який результат економічної діяльності, щодо якого не можна встановити права власності, — це все одно послуга. До того ж з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг є «…будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності» (пп. 14.1.185 ПК). Тож у податковій накладній потрібно зазначати код за ДК 009:2010 в разі надання послуг чи виконання робіт.
Як уже йшлося, кількість знаків такого коду не може бути меншою за чотири знаки. До Порядку № 1307 поки що не внесено змін щодо правил зазначення коду у податковій накладній. До того ж у ній немає відповідної графи для коду послуг.
Тож податківці заспокоїли платників ПДВ — постачальників послуг: «…до внесення відповідних змін до форми податкової накладної та порядку її заповнення при складанні податкової накладної код послуги тимчасово не зазначається» (лист ДФС від 20.01.2017 № 1312/7/99-99-15-03-02-17). А поки що відсутність коду послуги не визнаватимуть помилкою, допущеною під час складання податкової накладної.
Крім цього, податківці акцентували увагу на тому, що зміни, запроваджені Законом № 1797 для коду товару за УКТ ЗЕД, стосуються податкових накладних, складених після 01.01.2017. І код товару потрібно зазначати на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача й незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару, тобто до 01.01.2017 чи після.
Чи завжди зазначати коди у податковій накладній
Складання податкової накладної може бути і не пов’язане з операціями з постачання товарів чи послуг. Наприклад, її складають у разі нарахування податкових зобов’язань за пунктом 198.5 ПК: за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначені для використання чи починають використовуватися в неоподатковуваних операціях. У цьому випадку код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДК 016:2010 зазначати не потрібно.
Як зазначати код за постачання товарів у наборі
Як пояснили податківці (ЗІР, категорія 101.17), у разі постачання товарів у наборі (комплекті) у графі 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» розділу Б податкової накладної необхідно зазначити номенклатуру товарів, які входять до набору (комплекту), й у графі 3 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» записати код УКТ ЗЕД: для підакцизних та імпортних товарів — 10 знаків, для решти товарів — не менше ніж чотири знаки.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
