З початку 2017 року у Податковому кодексі України (далі - ПК) сталося настільки багато змін, що навіть податківці не встигають надати роз’яснення по всім податковим новинкам. Саме тому, пропонуємо огляд основних змін, які торкнулися оподаткування прибутку підприємств у 2017 році.
Основні зміни до ПК що ми розглянемо були внесені Законами України:
- № 1797*;
- № 1791**;
- № 1795***.
Посилання на відповідні Закони України:
Всі вищеперераховані закони набули чинності 01.01.2017 р.
Доповнення та уточнення понять статті 14 ПК
Законом № 1797 було уточнено ознаки безнадійної заборгованості (пп. 14.1.11 ПК), які нині викладені у підпунктах «г» і «ґ», зокрема:
- безнадійною заборгованістю не є заборгованість що була прощена кредитором фізичній особі, які перебували у трудових відносинах з таким кредитором, а також, якщо період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення заборгованості не перевищує трьох років (пп. «г» пп. 14.1.11 ПК);
- через підвищення мінімальної зарплати (з 01.01.2017 р.), зменшено з 50 до 25% розмір заборгованості фізичних осіб, у межах якого заборгованість визнається безнадійною, але тільки у випадку відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб (пп. «ґ» пп. 14.1.11 ПК).
Законом № 1791 доповнено визначенням безнадійної заборгованості банків (пп. 14.1.11 ПК), до якої можна віднести суму боргу за фінансовим кредитом, а також суму основної заборгованості/суму нарахованих доходів за якими построчено погашення суми боргу понад 360 днів, окрім боргу за фінансовими кредитами осіб:
- пов'язаних з кредитором;
- що перебувають у трудових відносинах з кредитором;
- що перебували з кредитором у трудових відносинах і період між датою звільнення та датою прощення боргу менше трьох років.
Законом № 1797 внесено зміни що уточнюють:
- поняття деривативів. Типова форма деривативів має затверджуватись Кабінетом Міністрів України (пп. 14.1.45 ПК);
- виплату дивідендів здійснюють не лише емітенти корпоративних прав, а і інші юридичні особи. Розширено поняття платежів прирівняних до дивідендів. До дивідендів було віднесено платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь засновника чи учасника у зв'язку з розподілом чистого прибутку чи його частини (пп. 14.1.49 ПК).
Пункт 14.1 ПК було доповнено поняттями:
- державні цінні папери – облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик, казначейські зобов'язання, емітовані центральним виконавчим органом влади який реалізує державну фінансову політику (пп. 14.1.441 ПК).
- «нерезиденти що мають офшорний статус» (нерезиденти розташовані в офшорних зонах, крім тих, що подали виписки правоустановчих документів для надання статусу - неофшорний).
З пункту 14.1 ПК виключено поняття «нематеріальні активи».
Було посилено вимоги до податкової звітності та обов'язку подання фінансової звітності платниками податку на прибуток і неприбутковими установами.
Відтепер під поняття податкової декларації визначене у статті 46 ПК поширено на звіти обсягів операцій доходів, щодо яких ПК та митним законодавством передбачене звільнення від оплати податку і збору.
Пунктом 46.2 ПК визначено, що фінансова звітність є додатком і невід’ємною частиною податкової декларації.
Також було уточнено перелік обов’язкових реквізитів, що повинна містити податкова декларація (пп. 48.3, 48.4 ПК).
Порядок зарахування сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів
Авансові внески сплачені при виплаті дивідендів протягом звітного періоду, зараховуються у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, який задекларовано у податковій декларації за відповідний звітний період.
Якщо вони перевищують суму податку, їх переносять у зменшення податкового зобов'язання на наступні податкові періоди до їх повного погашення (п. 57.1 ПК).
Уточнення вимог до неприбуткових організацій
Було конкретизовано вимоги щодо установчих документів неприбуткових організацій (п.п 133.4.1 ПК).
Вимоги щодо наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
Новостворені неприбуткові організації мають можливість отримати статус неприбуткових з дня їх реєстрації, у разі подання в установленому законодавством порядку документів для внесення їх до реєстру неприбуткових організацій. Це має бути зроблено на протязі 10 днів із дня державної реєстрації (пп. 133.4.1 ПК).
Було конкретизовано порядок подання податкової звітності та набуття статусу платника податку на прибуток у разі недотримання неприбутковою організацією вимог пунктом 133.4 ПК.
Підпунктом 133.4.7 ПК встановлено річний звітний період для подання податкового звіту для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам пункту 133.4 ПК.
Для професійних спілок, об’єднань та організацій профспілок передбачено звіт про використання доходів неприбуткової організації лише у разі порушення вимог пункту 133.4 ПК.
Відповідно нормам пункту 46.2 ПК профспілки чи їх об'єднання мають подавати звіт про використання доходів неприбуткової організації у разі порушень вимог пункту 133.4 ПК вперше за результатами звітувань за 2016 р.
До 01.07.2017 р. продовжено термін передбачений для приведення у відповідність до вимог ПК установчих документів неприбуткових організацій з метою включення до нового реєстру. Неприбуткові організації які перебували у Реєстрі на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового ПК України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.2015року № 652-VIII, не підлягають виключенню з реєстру до 01.07.2017 р.
Особливості декларування податку на прибуток виробниками сільгосппродукції
Було уточнено річний податковий період для виробників сільгосппродукції, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (пп. 137.4.1 ПК).
Для платників – сільськогосподарських виробників що обрали «особливий» річний податковий період, конкретизовано порядок обчислення фінансового результату до оподаткування та особливості подання фінансової звітності:
Фінансовий результат до оподаткування за податковий період обчислюється шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітній рік, на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат за перше півріччя поточного звітного року відповідно до положень бухгалтерського обліку чи міжнародних стандартів (пп. 134.1.1 п. 134.1 ПК);
Фінансова звітність сільгоспвиробника має подаватися за перше півріччя минулого року, минулий звітній рік і за перше півріччя поточного звітного року, та подається з відповідною річною податковою декларацією (п. 46.2 ПК).
Податок на нерухоме майно не зменшує податку на прибуток
З початку 2017 року було виключено норму пункту 137.6 ПК, що передбачала зменшення податку на прибуток який підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого за звітній період податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, щодо об'єктів нежитлової нерухомості.
«Перехідними положеннями» ПК (пункт 45, підрозділ 4 розділу ХХ) визначено, що вищезазначений пункт востаннє застосовується для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками 2016 року.
Нові різниці при нарахуванні амортизації необоротних активів
Різниці, що виникають при нарахуванні амортизації були доповнені:
- Різницями, що збільшують фінансовий результат до оподаткування – за операціями з об'єктами невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, у разі ліквідації чи продажі таких об'єктів, при проведенні їх ремонту, реконструкції, модернізації чи інших поліпшень (п. 138.1 ПК);
- Різниці, що зменшують фінансовий результат до оподаткування у разі продажу об'єктів невиробничих основних засобів, чи невиробничих нематеріальних активів (п. 138.2 ПК).
Порядок розрахунку податкової амортизації конкретизовано
Для розрахунку податкової амортизації вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається без урахування їх переоцінки, уцінки чи дооцінки, що була проведена відповідно до положень бухгалтерського обліку (п. 138.3.1 ПК).
Запровадження прискореної амортизації
Платникам податку надано право застосовувати з 01.01.2017 р. мінімально допустимий строк амортизації (2 роки) основних засобів четвертої групи, тобто машин та обладнання, для розрахунку амортизації за прямолінійним методом для нових основних засобів. Якщо витрати на їх придбання були понесені платником податків після 01.01.2017 р. то для таких основних засобів забезпечується одночасне виконання встановлених ПК вимог:
- основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувались на території України;
- введені в експлуатацію в межах одного зі звітних періодів починаючи з 01.01.2017 р. до 31.12.2018 р.;
- використовуються у власній господарській діяльності та не продаються чи не надаються в оренду іншим особам. Виняток – особи, основним видом доходу яких є надання в оренду майна.
У разі недотримання встановлених вимог, починаючи з дати введення таких основних засобів в експлуатацію, платник податку у звітному періоді в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарський діяльності або їх продаж, зобов'язаний відкоригувати результат до оподаткування на такі різниці:
- збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів протягом податкового періоду чи періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів;
- зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів за відповідні податкові періоди (п. 138.3 ПК).
Різниці що виникають при формуванні резервів
Підпункт 139.2.2 ПК було доповнено новою різницею. Вона зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості, що відповідає ознакам безнадійної.
Законом № 1791 встановлено, що розмір перевищення резерву над лімітом визначається лише за оцінкою однієї величини та не потребується порівняння резерву з величиною кредитного ризику за активами, які визначено на кінець звітного періоду відповідно до вимог органу, який регулює діяльність банків чи органу що регулює діяльність небанківських фінансових установ.
25% розмір ліміту було продовжено це на 2017-2018 роки.
Різниці при здійсненні фінансових операцій
Були змінені різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій:
- було конкретизовано показники для розрахунків різниць, що збільшують чи зменшують фінансовий результат до оподаткування, при нарахуванні процентів за борговими зобов'язаннями які виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами (пп. 140.2, 140.3 ПК);
- уточнено фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму дивідендів, що були отримані від інших платників цього податку, окрім інститутів спільного інвестування та платників, чий прибуток звільняється від оподаткування відповідно до положень ПК у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування та платників єдиного податку (пп. 140.4.1 ПК);
- також було уточнено термінологію умов, за яких відбувається збільшення фінансового результату до оподаткування при здійсненні контрольованих операцій. Слова «звичайні ціни» замінено словами «ціни, визначені за принципом «витягнутої руки», такої було встановлено, що такі норми застосовуються за результатами податкового звітного року (пп. 140.5.1, 140.5.2 ПК).
Було конкретизовано умови та показники для розрахунків різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування стосовно вартості товарів, робіт та послуг які були придбані у:
- неприбуткових організацій – було зменшено обмеження щодо загального обсягу такого придбання з 50 до 25 розмірів мінімальної заробітної плати, а також уточнено, стосовно яких неприбуткових організацій використовується коригування, а для яких встановлюються виключення;
- нерезидентів зареєстрованих у державах зазначених у підпункті 39.2.1.2 ПК. Також визначено і порядок розрахунку коригування у разі перевищення цін придбання над ціною, що була визначена за принципом «витягнутої руки» (пп. 140.5.4 ПК).
Конкретизовано умови застосування різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування стосовно витрат по нарахуванню роялті на користь нерезидентів (пп. 140.5.6, 140.5.7 ПК).
Було уточнено редакцію різниці, що передбачена для збільшення фінансового результату до оподаткування безоплатно перерахованих неприбутковими організаціями сум коштів або вартості товарів, виконаних робіт чи наданих послуг. Було уточнено, стосовно яких неприбуткових організацій здійснюється коригування, а для яких встановлено винятки (пп. 140.5.9 ПК).
Пункт 140.5 ПК було доповнено новими різницями, які збільшують фінансовий результат до оподаткування:
- стосовно сум перерахованої безповоротної фінансової допомоги особам, що не є платниками податку, окрім фізичних осіб, та платниками податку що оподатковуються за ставкою 0% (пп. 140.5.10 ПК);
- стосовно сум витрат від визнаних штрафів, пені та неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку, та на користь платників податку що оподатковуються за ставкою 0% (пп. 140.5.11 ПК);
- щодо сум доходу, отриманого як оплата за товари, послуги чи виконану роботу, що були відвантажені чи надані під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пп. 140.5.12 ПК).
Було змінено редакцію пункту 141.2 ПК і на відміну від його попередньої редакції, з цього пункту виключено різниці за операціями з переоцінки інвестиційної нерухомості і біологічних активів, що оцінюються за справедливою вартістю. Також було уточнено порядок розрахунку різниць стосовно врахування сім від'ємного загального результату переоцінки цінних паперів.
Нові різниці для виключення формування подвійних доходів та витрат
«Перехідні положення» ПК були доповнені новими різницями, що збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування та виключають подвійне формування доходів і витрат. Це нововведення стосується сум доходів чи витрат, що були враховані для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015 р.
За правилами бухгалтерського обліку вони враховуються у складі доходів або витрат для визначення фінансового результату до оподаткування після 01.01.2015 р.
Звільнення від оподаткування прибутку підприємств що займаються літакобудуванням
Закон № 1795 до 01.01.2025 р. звільнив від оподаткування прибутку підприємства що займають літакобудуванням. Але тільки ті підприємства, що підпадають під дію норм статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» (зі змінами та доповненнями) від 12.07.2001 року № 2660-III (далі – Закон № 2660) і здійснюють виготовлення двигунів, або повний цикл виготовлення літальних апаратів.
Порядок використання вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України і за задумкою, вони мають витрачатися на науково-дослідницьку діяльність, переоснащення виробництва, конструкторські дослідження. Загалом ті дії, що сприятимуть розвитку літакобудівної промисловості.
Список підприємств, що можуть розраховувати на тимчасову державну підтримку мають формуватися центральним виконавчим органом влади, а затверджувати списки Кабінет Міністрів України.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
