Підприємство має на балансі недавно законсервовані будівлі та споруди, які були введені в експлуатацію в 1974−1980 роках. Через їх давність підприємство хоче згодом прискорити амортизацію цих основних засобів або іншим шляхом зменшити їх залишкову вартість до моменту ліквідації. Як це здійснити?
Основні положення
Починаючи з 01.01.2015, нарахування амортизації основних засобів для цілей визначення податку на прибуток здійснюють з використанням методів амортизації відповідно до правил бухгалтерського обліку.
Для цілей бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає метод амортизації основних засобів та може його переглядати у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання (п. 28 П(С)БО 7 «Основні засоби»). Тобто такі самі правила діють й для цілей визначення податку на прибуток.
У нашому випадку йдеться про амортизацію будівель та споруд. Їх рекомендуємо амортизувати за одним із чотирьох методів:
- прямолінійного;
- зменшення залишкової вартості;
- прискореного зменшення залишкової вартості;
- кумулятивного.
Тож підприємство вправі встановити новий метод амортизації будівель та споруд та застосовувати його з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про заміну методу амортизації.
Окрім цього підприємство вправі змінювати й строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, якщо змінюються очікувані економічні вигоди від його використання (п. 25 П(С)БО 7). Головне при цьому дотриматися нашої рекомендації ― не порушити мінімальних строків амортизації основних засобів згідно з Податковим кодексом України (ПК). Амортизацію за новим строком нараховуватимуть з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.
Не слід забувати й про те, що законсервовані основні засоби ― не амортизують (абз. 4 п. 29 П(С)БО 7). Тому зміна методу амортизації основних засобів чи строку їх амортизації матиме якесь значення лише при повторному їх вводі в експлуатацію та використанні в господарській діяльності (з метою отримання доходів).
Уцінка та зменшення корисності основних засобів
Якщо залишкова вартість основних засобів істотно відрізняється від його справедливої вартості, то підприємство має право переоцінити такі основні засоби (п. 16 П(С)БО 7). У нашому випадку це може бути уцінка, адже такі основні засоби можуть частково втратити свою цінність.
Також підприємство може відобразити зменшення корисності основних засобів. Про зменшення корисності активів можуть свідчити, зокрема, такі озвнаки:
- зменшення ринкової вартості активу протягом звітного періоду на істотно більшу величину, ніж очікувалось;
- застаріння або фізичне пошкодження активу;
- суттєві негативні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє підприємство, що відбулися протягом звітного періоду або очікувані найближчим часом;
- збільшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотка або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту і істотно зменшити суму очікуваного відшкодування активу;
- перевищення балансової вартості чистих активів підприємства над їх ринковою вартістю;
- істотні зміни способу використання активу протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які негативно впливають на діяльність підприємства;
- інші свідчення того, що ефективність активу є або буде гіршою, ніж очікувалось (п. 6 П(С)БО 28 «Зменшення корисності активів»).
Наслідком застосування уцінки основних засобів, якщо раніше не проводили їх дооцінки, або зменшення корисності активів буде зменшення залишкової вартості основних засобів та збільшення витрат звітного періоду. У випадку уцінки ці витрати потраплять на дебет субрахунку 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій», а при зменшенні корисності активів ― на дебет субрахунку 972 «Втрати від зменшення корисності активів». За кредитом субрахунку 131 «Знос основних засобів».
Уцінка в межах попередніх дооцінок зменшуватиме капітал у дооцінках, а перевищення уцінки над сумою попередніх дооцінок включають до витрат звітного періоду.
Порогом суттєвості для проведення переоцінки або відображення зменшення корисності основних засобів може бути величина, що дорівнює 1% чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10%-му відхиленню залишкової вартості основних засобів від їх справедливої вартості (п. 34 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561).
Додамо, що переоцінка основних засобів вимагає проведення оцінки майна (ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III; далі ― Закон № 2658). Здійснювати її повинен суб’єкт оціночної діяльності, визначений в статті 5 Закону № 2658 та зареєстрований у встановленому законодавством порядку (див.лист Держпідприємництва від 10.11.2005 № 9911).
Величина витрат у сумі уцінок та/або зменшення корисності основних засобів збільшуватиме фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємства у разі застосування різниць (п. 138.1 ПК).
Підготовлено членами Експертної ради системи «Експертус Головбух»
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
