РРО – реєстратори розрахункових операцій за прагненнями податківців мають застосовуватися усіма, чия підприємницька діяльність хоч якось пов'язана із наданням послуг населенню, продажем товарів (у тому числі технічно складних, що підлягають гарантійному ремонту) і громадським харчуванням.
Є певна фізична чи юридична особа, що займається підприємницькою діяльністю і є РРО. Податківці кожного року намагаються «зблизити» підприємців з РРО, зобов’язавши перших використовувати у свої роботі останнє. Щодо останнього поповнення в рядах РРО зобов’язаних читайте у попередніх публікаціях.
А зараз ми розберемося, хто на сьогоднішній день має обов'язково використовувати у своїй роботі РРО, а які категорії підприємців (допоки за них не взялися податківці, стосовно питання застосування РРО) можуть «спати спокійно».
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Підприємці, яким не відбутися від використання РРО
І трохи про саме поняття РРО та розрахункові операції
Перелік підприємців за видом діяльності, котрих зобов’язали використовувати РРО можна переглянути у статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 266/95-ВР (далі – Закон № 266). Якщо коротко, то до таких підприємців можна віднести всіх, хто надає послуги населенню, здійснює валютні операції та займається діяльністю у сфері торгівлі.
З одного боку – РРО додає головного болю підприємцям, з іншого – гарантує захист прав споживачів. Загалом, у статті 3 Закону № 266 згадуються лише суб’єкти господарювання, але використовувати РРО мають і деякі фізичні особи.
Та перш ніж перейти до списку тих, кого не омине участь використовувати у своїй діяльності РРО, розберемося, що ж таке розрахункова операція.
Розрахункова операція, відповідно до статті 2 Закону № 266 – приймання від покупця чи клієнта коштів готівкою чи через платіжні картки, платіжні чеки, жетони, тощо. Плата має прийматися за місцем реалізації товарів чи послуг. До розрахункових операцій відносяться і операції із поверненням грошових коштів покупцю за певний повернений товар чи ненадану послугу.
При застосуванні платіжної банківської картки розрахунковою операцією потрібно вважати оформлення відповідного розрахункового документа про оплату товару чи послуги у безготівковій формі банком покупця, чи операцію із повернення товару чи відмови від послуги із подальшим поверненням коштів до банку покупця.
РРО застосовується в основному при продажу певних товарів чи наданні послуг, наданні послуг у сфері громадського харчування, при прийманні коштів і здійсненні операцій із їх подальшого переказу.
Інвентаризація: обов’язок чи спосіб зберегти майно підприємства
При здійсненні позареалізаційних операцій РРО застосовувати не потрібно (ЗІР 109.03).
До позареалізаційних операцій відносять наступні: погашення заборгованостей за позиками, безоплатне одержання коштів, відшкодування матеріальних збитків, отримання роялті, тощо.
Однак, згідно ЗІР 109.02 і 109.03 – податківці наполягають на використанні РРО при отриманні орендних платежів і плати за передані корпоративні права.
РРО потрібно використовувати при готівкових і безготівкових розрахунках, але є виключення – якщо розрахунки здійснюються у безготівковій формі через банківські установи і без використання карток.
РРО – на кожне місце розрахунку!
І одразу постає питання – що вважати місцем проведення розрахунку? Відповідь можна знайти у статті 2 Закону № 266. Місце розрахунку це:
- Місце де здійснюється розрахунок із покупцем за продані товари і зберігаються отримані за товар кошти;
- Місце, де покупець може отримати заздалегідь оплачені товари з використанням платіжних карток, жетонів, платіжних чеків, тощо.
Якщо в одному приміщенні декілька місць розрахунків з клієнтами, окремий РРО має знаходитись на кожному такому місці.
Інструкція для касира, або Квест «Продай товар через РРО»
Кому РРО не потрібен (поки що)
РРО можуть не застосовувати суб’єкти господарювання, що здійснюють операції які не пов'язані з продажем певних товарів чи послуг і не займаються прийманням готівкових коштів для подальшого переказу. Втім, звільнення від РРО не гарантує звільнення і від інших цікавинок.
Перелік тих, кого оминув обов'язок використання РРО можна знайти в статті 3 Закону № 266. Також, перелік всіх інших суб’єктів господарювання, яким не потрібно використовувати РРО можна знайти у статті 9 Закону № 266. Втім, ті, хто не зобов’язаний використовувати РРО має використовувати КОРО і РК (книга обліку розрахункових операцій та розрахункова книга).
Кому можна не застосовувати РРО і РК
Проте, не всі повинні використовувати навіть РК. Перелік таких суб'єктів господарювання далі.
№ з/п | Коли застосовувати РРО і РК не потрібно | Відповідна норма Закону № 266 |
1 | Торгівля продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів (далі — ТСПТ), що підлягають гарантійному ремонту) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, у разі проведення розрахунків у їх касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку | П. 1 ст. 9 |
2 | Проведення усіх банківських операцій, крім операцій:
| П. 2 ст. 9 |
Таким чином, при здійсненні оплати товарів (послуг) з використанням ПТКС суб’єкт господарювання зобов’язаний видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний чек) (листи ДФСУ від 10.02.2015 р. № 4315/7/99-99-22-07-03-17 і від 19.11.2015 р. № 42704/7/99-99-22-07-03-17) | ||
3 | Продаж проїзних і перевізних документів на:
| П. 4 ст. 9 |
4 | Продаж білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється Держказначейством в режимі реального часу | |
5 | Продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів | |
6 | Продаж товарів (окрім ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту) і надання послуг ФОП, які відповідно до ПК належать до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО | П. 6 ст. 9 |
Дивіться пункт 296.10 ПК | ||
7 | Здійснення фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (окрім ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту) за готівкові кошти на ринках | П. 9 ст. 9 |
8 | Продаж в кіосках, з лотків і розносок газет, журналів і інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати | П. 10 ст. 9 |
Це звільнення стосується тільки тих суб’єктів господарювання, у яких питома вага вказаної продукції становить понад 50 % загального товарообігу, і за умови, що у продажу відсутні алкогольні напої, підакцизні непродовольчі товари і ТСПТ, що підлягають гарантійному ремонту | ||
9 | Продаж жетонів і проїзних квитків у касах метрополітену | П. 10 ст. 9 |
10 | Продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів | П. 11 ст. 9 |
11 | Продаж страв і безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу | |
12 | Продаж товарів (надання послуг), якщо в місці отримання таких товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюють (оптова торгівля тощо) | П. 12 ст. 9 |
Фізичні особи що здійснюють незалежну професійну діяльність також не зобов'язані використовувати РРО у своїй професійній діяльності. У статті 9 Закону № 266про це прямо не кажуть, але у статті 178 ПК визначено порядок оподаткування фізичних осіб і для них не обов’язкове використання РРО при здійсненні розрахункових операцій. Це підтверджують і самі податківці у ЗІР 109.03.
Щоб підтвердити факт виконання роботи чи надання послуги, самозайнята особа може видати клієнтові (на вимогу) документ, складений у довільній формі, який буде підтверджувати факт надання послуги чи виконання роботи.
Загалом, особи що звільнені від обов’язкового використання РРО все ж можуть його застосовувати без переведення в фіскальний режим роботи. У такому випадку, за допомогою РРО фізична особа просто видаватиме клієнтові чек, що буде підтверджувати факт виконання робіт і прийняття оплати за неї.
За відсутності такого РРО, фізична особа має надати будь який документ у довільній формі, що може підтвердити факт виконання робіт.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
