Підпис ― усьому голова? або Виправляємо помилки у податковій накладній

Постачальник зареєстрував в ЄРПН податкову накладну з помилками. Чи втрачає покупець право на податковий кредит у разі, якщо підпис не збігається з печаткою, та чи потрібно складати розрахунок коригування і реєструвати його в ЄРПН?

Зауважимо насамперед, що це питання було і залишається спірним.

Позиція податківців однозначна, і не на користь платника. На їх думку, електронний цифровий підпис (ЕЦП), що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, мають належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних. Таку позицію викладено, зокрема, у листі ДПС від 28.03.2013 № 7454/7/15-33-17-04. Не змінили вони цієї позиції і зараз, про що свідчить лист ДФС від 17.02.2015 № 5292/7/99-99-19-03-02-17 (див. с...).

Обережні платники можуть врахувати думку податківців та не включати суми ПДВ за цими податковими накладними до податкового кредиту. Чи потрібно у такому разі складати розрахунок коригування, з’ясуємо пізніше.

Спочатку розглянемо цю ситуацію для сміливих платників.

Так, справді, відповідно до пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, після складення податкової накладної в електронній формі на неї накладається ЕЦП посадових осіб платника податку.

Водночас цією ж нормою дозволено делегувати право підпису податкової накладної іншій посадовій особі. У такому разі ЕЦП посадових осіб продавця накладаються у такому порядку:

  • першим — ЕЦП посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної;
  • другим — ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Зазначене свідчить про те, що підпис на податковій накладній та ЕЦП, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, не обов’язково мають належати одній особі.

Підтвердженням цьому є ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 № 824/2973/13-а. Суд вважає, що таке твердження податківців є помилковим. Податковим законодавством не передбачено норм, які б забороняли продавцю формувати податкову звітність за допомогою електронного підпису та звичайного підпису за наявності таких повноважень у посадової особи.

В яких випадках покупець втрачає право на податковий кредит

Такі випадки передбачені у пункті 201.10 Податкового кодексу України (ПК).

Не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту:

  • відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН;
  • порушення порядку заповнення податкової накладної.

У ситуації, що склалася, вимогу щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН виконано. Залишилося впевнитися, що у цьому разі не було порушено порядку заповнення податкової накладної.

Згідно з пунктом 201.1 ПК платник ПДВ зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в ЄРПН.

Тобто якщо податкова накладна підписана особою, уповноваженою на складання податкових накладних, така податкова накладна вважається складеною без порушень.

Оскільки порядок заповнення податкової накладної не порушено та виконано вимогу щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, покупець має право на податковий кредит на підставі такої податкової накладної.

Розрахунок коригування

Платникам ПДВ з 01.01.2015 надано можливість виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом МФУ від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу МФУ від 14.11.2014 № 1129)).

Помилки виправляються шляхом складання розрахунку коригування до таких накладних.

ВРІЗ

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера. Тобто всі інші дані виправляти дозволяється.

Фахівці ДФС у роз’ясненні, наданому листом від 17.02.2015 № 5292/7/99-99-19-03-02-17, рекомендують у такому разі у розрахунку коригування правильно заповнені реквізити податкової накладної повторити, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнити без помилок. У цьому випадку графи з 1 по 13 розрахунку коригування не заповнюються, тобто залишаються пустими. До речі, розрахунок коригування дозволяється складати у випадку допущення помилки в реквізитах податкової накладної, складеної як до 1 січня 2015 року, так і після зазначеної дати.

Звертаємо увагу, що ЕЦП не є реквізитом податкової накладної. Ним скріплюються податкові накладні. То ж навряд чи у такому разі податківці приймуть розрахунок коригування. Тим паче, враховуючи зазначену вимогу щодо належності підпису одній особі.

ВРІЗ

Зверніть увагу

Розрахунок коригування

так само, як і податкова накладна, підлягає реєстрації в ЄРПН


Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"


Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді