Оформлювати перевезення зерна товарно-транспортною накладною за спеціалізованою формою № 1-сг (зерно), затвердженою наказом Мінфіну СРСР та ЦСУ СРСР від 29.06.1984 (далі — форма № 1-сг), можна було лише до 29.11.2008. Принаймні, до цієї дати була чинною Інструкція про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання, затверджена наказом Мінагрополітики від 11.07.2005 № 310, у якій було передбачено таку можливість.
Наразі чинна Інструкція про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затверджена наказом Мінагрополітики від 13.10.2008 № 661 (далі — Інструкція № 661). Пункт 2.2 розділу ІІ Інструкції № 661 вимагає перевезення зерна здійснювати обов’язково за наявності товарно-транспортної накладної (ТТН). До того ж, зважаючи на зміст пункту 2.7 розділу ІІ Інструкції № 661, ідеться про ТТН, затверджену саме наказом Мінтрансу «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363 (далі — Правила № 363), викладену на сьогодні в редакції наказу Мінінфраструктури від 05.12.2013 № 983.
Зважаючи на викладене, при доставці зерна автомобільним транспортом поклажодавця ТТН він виписує на кожну партію в трьох примірниках. Із них перший примірник залишається на підприємстві, другий і третій примірники повертаються власнику. При перевезенні зерна поклажодавця автомашинами транспортного перевізника на підставі договору ТТН виписують у чотирьох примірниках. Із них перший примірник залишається на підприємстві, другий примірник повертається поклажодавцю, третій і четвертий примірники направляються через водія перевізника для розрахунків з клієнтом за доставку вантажу згідно з договором.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У разі доставки зерна без товарно-транспортної накладної підприємство складає у присутності представника поклажодавця акт, у якому зазначають такі дані: найменування поклажодавця, номер автомашини, вид зерна, установлена маса вантажу і вид надходження. Акт є підставою для оприбуткування зерна. Акт підписує вагар, представник поклажодавця та матеріально відповідальна особа підприємства.
Крім цього, відповідно до пункту 1.9 розділу V Інструкції № 661 при відпуску зерна та продукції також оформляється ТТН установленої форми № 1-ТН. Водночас товарно-транспортні накладні, складені на відпуск продукції, вважатимуться недійсними без доданих доручень, без підпису одержувачів та ті, що мають виправлення.
Про потребу оформлення ТТН при перевезенні зерна зазначено й в абзаці 6 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджених наказом Мінагрополітики від 21.12.2007 № 929. Де визначено, зокрема: взаємовідносини, що виникають під час надходження матеріальних цінностей на сільськогосподарські підприємства від постачальників, регулюються на підставі договорів на постачання, оформляються розрахунковими документами: платіжними вимогами, рахунками-фактурами, платіжними вимогами з специфікацією, товарно-транспортними накладними на загальних підставах, які реєструються у формі № М-1 «Журнал обліку вантажів, що надійшли», затвердженої наказом Мінстату від 21.06.1996 № 193.
Отже, саме ТТН — головний документ на перевезення зерна автотранспортом. А за Правилами № 363 ТТН визнається ще й єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, призначеним для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Підрозділ 19.1 Правил № 363 окремо встановлює вимоги до перевезень зернових вантажів.
Остання редакція ТТН, на відміну від попередньої, затверджена наказом, який пройшов реєстрацію в Мін’юсті. Тому вона є обов’язковою для застосування всіма без винятку юрособами та підприємцями під час перевезення вантажів. Відповідно, використання документа довільної форми за наявності затвердженої типової форми не допускається і кваліфікується як порушення законодавства. На чому наголосив і Мінтранс у своєму листі від 10.08.2010 № 3845-01/09/19-10.
Окремо зауважимо, що для деяких видів вантажів під час їх перевезення автомобільним транспортом установлені спеціалізовані форми товарно-транспортних накладних, затверджені відповідними наказами уповноважених органів виконавчої влади. Це, наприклад, ТТН на:
- переміщення алкогольних напоїв (форма № 1-ТТН (алкогольні напої));
- переміщення спирту етилового (форма № 1-ТТН (спирт));
- відпуск нафтопродуктів (нафти) (форма № 1-ТН (нафтопродукт));
- відпуск хлібобулочних виробів (форма № 1-ТТН (хліб));
- перевезення молочної сировини (форма № 1-ТТН (МС));
- перевезення деревини (форма ТТН-ліс).
Спеціалізованої ТТН для перевезення зерна на сьогодні не розроблено. А тому при перевезенні відповідно до укладеного договору вантажів, щодо яких не встановлено вимог про використання спеціалізованих форм товарно-транспортних накладних, під час оформлення ТТН використовується форма, затверджена Правилами № 363, у частині наявності та заповнення всіх визначених реквізитів. Причому у передбачених Правилами № 363 випадках ТТН може бути доповнена додатковими записами (лист Мінінфраструктури від 11.03.2014 № 2455/25/10-14).
Кожна реалізована партія зерна
списується в книгах кількісно-якісного обліку на підставі товарно-транспортних накладних, накладних на переміщення (форма № 19) та документів, що засвідчують якість
(п. 7.34 розд. V Інструкції № 661)
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
