Договір перевезення вантажу: як оформити

Перевезення та супутні послуги

Одразу внесемо ясність щодо розрізнення дещо схожих, але різних послуг, які можуть бути прописані навіть в рамках одного договору, але мати різне оподаткування. Так, існують:

• послуга з перевезення – це безпосередньо сама доставка вантажу, який довірений перевізнику іншою особою (відправником) до певного визначеного пункту призначення (ст. 909 Цивільного кодексу України, далі – ЦК), ст. 306 Господарського кодексу України, далі – ГК);
• транспортно-експедиторська послуга – це комплексна організація і забезпечення перевезення, а не саме перевезення. Такий висновок можна зробити зі ст. 1 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 № 1955-IV. Це може бути, як при внутрішніх перевезеннях, так і при експорті, імпорті, транзиті вантажу. Комплексність у тому, що експедитор в межах договору може організовувати перевезення за маршрутом, який вибраний ним самим чи клієнтом, сплатити за доручення клієнта всі необхідні митні платежі, збори. Також він може знаходити та укладати договори з перевізниками від імені клієнта. Організовувати супровід товару та його розвантаження;
• допоміжні послуги з транспортної діяльності – це може бути навантаження, розвантаження, перевантаження товару, складське оформлення товару.

Увага: перевезення – це тільки фізичне переміщення товару з пункту А в пункт Б. Експедирування – це послуга з організації даного процесу, а не саме перевезення.

З вищенаведеного транспортно-експедиторська послуга найбільш загальна, так як може включати не тільки перевезення, але й навантаження/розвантаження та інші супутні (допоміжні) послуги. Облік слід вести виходячи з суті виконаних робіт, а не назви договору:

• послуги перевезення, навантаження-розвантаження – це транспортно-заготівельні витрати;
• супутні послуги (окрім перевезення, навантаження/розвантаження) – це витрати періоду.

Крім того, можуть бути й нюанси з ПДВ. Складність у тому, що всі послуги можуть бути надані за одним договором та актом приймання-передачі транспортно-експедиторських послуг і їх не завжди можна відділити. Про всі ці послуги – далі.

Подаємо уточнюючий Звіт про КІК: правила, типові помилки, штрафи

Чергові зміни, що їх внесли до ПК, стосуються, зокрема, платників, які є контролерами КІК. Читайте у статті, яких штрафів не застосовуватимуть до контролерів КІК у період дії воєнного стану і що таке незастосування може означати на практиці, а також про інші зміни для КІК

ЧИТАТИ КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Особливості оподаткування послуг з перевезення вантажів

Система оподаткування, на якій знаходиться замовник послуг з перевезення, значення не має. У платників податку на прибуток:

• малодоходників – все за правилами бухгалтерського обліку. І їх треба дотримуватися. Так, витрати з перевезення товару входять до складу транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), які в свою чергу включаються до первісної вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей. Однак це не стосується витрат на транспортно-експедиційні послуги – вони входять до складу витрат періоду;
• великодоходників – податкові різниці відсутні.

У єдинників також ніяких податкових проблем з обліком придбаних послуг такого роду не виникає.

ПДВ при оплаті транспортних послуг

Якщо все відбувається в межах України, то тут все, як і з іншими послугами:

• ПДВ – за ставкою 20%;
• податковий кредит визначається, як і звичайно, за правилами першої події. Це значить, що при попередній оплаті такої послуги виникає вже право на податковий кредит за умови реєстрації відповідної податкової накладної перевізником.

Значно складніше, якщо існує перетин державного кордону при перевезенні та є нерезиденти.  Проблема тут у тому, що вважати місцем постачанням послуги? ПДВ може бути тільки за умови, що місцем постачання є Україна. У таблиці нижче наведені правила щодо обліку ПДВ за транспортними послугами.

Увага: якщо послугу з перевезення замовлена у нерезидента, то ПДВ немає.

Чи складати ТТН, якщо є договір перевезення та акт наданих послуг

Так, складати, аби зменшити податкові ризики щодо податкового кредиту з ПДВ за доставленими товарами.  Також ТТН необхідна при оподаткуванні операцій ПДВ за договорами саме перевезення.

Податковий кредит з ПДВ за витратами з доставки може бути невизнаний податківцями. Однак для єдинників, що є неплатниками ПДВ, податкові ризики перевезення без ТТН відсутні (так як витрати на податок не впливають, і податкового кредиту з ПДВ немає).

Також вимога щодо наявності ТТН при перевезенні вантажу на договірних умовах міститься у ст. 48 Закону № 2344 та  п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Мінтранспорту від 14.10.1997 № 363 (далі – Правила № 363). Відсутність ТТН через це загрожує адміністративним штрафом (на підставі ст. 122 КУпАП як порушення інших правил дорожнього руху). Також незважаючи на податкові ризики, ТТН загалом може бути корисною для контролю процесу перевезення з боку всіх його учасників.

«Клуб білого бізнесу» — які переваги надає сумлінним платникам

▶️ Як потрапити до «клубу білого бізнесу»
▶️ Коли зможете переглянути Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
▶️ Яку інформацію виноситимуть на загал і як цього уникнути
▶️ Як визначатимуть показники
▶️ Які пільги у бронюванні працівників

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ НОВАЦІЙ

Операції раніше визнавалися навіть фіктивними, безтоварними, якщо не було товарно-транспортної накладної (індивідуальна податкова консультація ДФС від 19.02.2018 № 654/6/99-99-14-03-03-15/ІПК). Навіть наявність акта наданих послуг не був для податківців аргументом. Однак в останній час ситуація дещо змінилася:

• податківці визнали, що ТТН не є документом, який містить інформацію для визначення об’єкта оподаткування ПДВ (лист ДПС від 29.03.2023 № 525/ЗПІ/99-00-21-03-02-10). Однак мають бути первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції та складені за правилами бухгалтерського обліку. Наприклад, видаткова накладна на товари. На підставі цих документів і складається податкова накладна та формується податковий кредит з ПДВ;
• позитивна судова практика, за якою наявність або відсутність ТТН та недоліки у оформленні ТТН не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ. Однак інші дані мають свідчити про рух активів або зміни у зобов’язаннях платника податків (рішення ВСУ від 02.03.2023 у справі № 804/644/16).

Вищезгадана позиція ДПС і ВСУ стосується лише відсутності потреби у ТТН для підтвердження факту передання товару та набуття права власності на нього, що підтверджується видатковою накладною. Однак ТТН залишається доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов’язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення для платників ПДВ незалежно від системи оподаткування (спрощена чи загальна).

Увага: ТТН – це обов’язковий документ при перевезенні вантажу на договірних умовах.

Коли можна ТТН не складати

Виняткові ситуації, коли можна без ТТН:

• вантаж перевозиться власним транспортом покупця. Якщо покупець сам забрав та перевіз вантаж – тут відсутня послуга з постачання й немає потреби в ТТН;
• вантаж перевозиться власним транспортом продавця. Тут те саме – відсутня послуга з постачання. Але це тільки в тому випадку, якщо продавець не включив дану послугу окремою статтею в накладну чи окремий акт наданих послуг (виділив суму доставки окремо). Якщо є окрема сума за перевезення – тоді неодмінно треба ТТН;
• доставка відбувається поштовою службою. Перевезення при цьому має бути оформлено за документами даної служби. Згадані Правила № 363 не стосуються поштових послуг. Але поштовий оператор має бути наявний у Єдиному реєстрі операторів поштового зв’язку. Найбільш відомі оператори – Укрпошта, Нова пошта, Meest Express, Justin –  там є (всього 208 операторів станом на 11.07.2024).

Складання ТТН також не звільняє від оформлення акта наданих послуг, адже стандартні бланки ТТН не містять ключового – вартості самої послуги.

Акт надання послуг з перевезення

Після закінчення перевезення має бути складений Акт наданих послуг (або акт виконаних робіт/наданих послуг). Акт складається у довільній формі, однак, слід прослідкувати за:

• дотриманням усіх обов’язкових реквізитів визначених ч. 1 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, наприклад, у чому саме полягала послуга, її вартість, місце здійснення (звідки й куди було перевезення);
• прослідкувати за  датами. Якщо вантаж за накладними було передано отримувачу, скажімо, 17 липня, то й акт треба складати на цю ж дату, тобто 17 липня (у податківців час від часу такі «побажання» щодо платників ПДВ виникають, інакше – можуть розцінити операцію як фіктивну, безтоварну). У платників ПДВ дата має співпадати з зареєстрованою податковою накладною.

Увага: акт наданих послуг має бути обов’язково з «правильною» датою.

Помилковий платіж: як повернути кошти або зарахувати на потрібний бюджетний рахунок без штрафів

Якщо сплатите податок не на той рахунок, ДПС вже не штрафуватиме. Це справедливо, адже ви все одно поповнили бюджет держави. Але врегулювати напрям сплати податку маєте самотужки, подавши заяву до податкової

КОНСУЛЬТАЦІЯ ЕКСПЕРТА + ЗРАЗОК ЗАЯВИ

Відображення в обліку послуг з перевезення

У бухгалтерському обліку послуги з доставки є транспортно-заготівельними витратами. За п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси» такі витрати включаються до первісної вартості (аналогічні норми діють і щодо основних засобів у п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби», нематеріальних активів – у п. 11 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» та біологічних активів – у п. 7 НП(С)БО 30 «Біологічні активи»). ТЗВ щодо запасів може обліковуватися наступними способами:

• або розподілятися на вартість придбаних запасів одразу в момент їхнього оприбуткування;
• або накопичуватися на окремому рахунку, а потім списуватися на витрати у міру списання придбаних запасів (наприклад, це можуть бути субрахунки 200, 201.0, які згадуються в Методичних рекомендаціях з обліку запасів, які затверджено наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2). Ще може бути субрахунок 289 – для ТЗВ за товарами (раніше такий субрахунок згадувався у Додатку до НП(С)БО 9, після змін його прибрали, але можна ввести самостійно через наказ про облікову політику). Для цього використовується середній відсоток ТЗВ.

Склад ТЗВ описаний в абз. 5 п. 9 НП(С)БО 9. Також ще існують Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, які затверджено наказом Мінпромполітики від 09.07.2007 № 373 (далі – Методрекомендації № 373). Дані Методрекомендації у цьому питанні більш детальні. Щодо витрат на доставку, експедиторських і допоміжних витрат правила врахування ТЗВ виглядають так, як у таблиці нижче.

Увага: транспортно-експедиційні послуги не входять до складу транспортно-заготівельних витрат, а списуються одразу на витрати періоду.

Звичайно, що виділити транспортно-експедиційні витрати можна тільки за умови їхнього розділення в самому акті наданих послуг (або мають бути окремі акти).

У таблиці нижче наведено типові бухгалтерські проведення з доставки ТМЦ.

У разі, якщо перевезення відбувається при реалізації замовником своєї продукції (товарів), то витрати на перевезення відносяться на рахунок  93 «Витрати на збут».

ОНЛАЙН-ПОМІЧНИК ДЛЯ БУХГАЛТЕРА

Шукайте в системі «Експертус Головбух» опис робочої ситуації, яка аналогічна вашій, потрібні форму (зразок), довідник, відео. Якщо не знайдете, то можете надіслати звернення до нашої експертної підтримки через Онлайн-помічник

ОЗНАЙОМТЕСЯ З ІНСТРУКЦІЄЮ

Договір перевезення вантажу ЗРАЗОК 2024

Зразок договору перевезення наведено у файлі нижче. Він укладається у письмовій формі (ч. 2 ст. 909 ЦК). За договором перевезення перевізник зобов’язаний не тільки доставити, але й видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (ч. 1 ст. 307 ГК). Правила укладання договору визначені також Законом «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі – Закон № 2344). Щодо міжнародних договорів – є Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Ліцензія на перевезення потрібна у разі укладання договору на перевезення небезпечних вантажів, наприклад радіоактивних чи наркотичних. Також ліцензія треба на міжнародні перевезення. При отриманні ліцензії керуватися слід Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, які затверджені постановою Кабміну від 02.12.2015 № 1001.

Зверніть увагу, що договір має містити наступні обов’язкові умови (ст. 638 ЦК, ст. 909 ЦК, ст. 307 ГК, ст. 50 Закону № 2344):

• найменування та місцезнаходження сторін;
• найменування та кількість вантажу, його упаковка;
• умови й строк перевезення;
• місце і час навантаження  і розвантаження;
• вартість перевезення;
• інші умови, які узгоджені сторонами.

Договори можуть укладатися як на разові, так і на тривалі перевезення (довгострокові договори). Якщо перевезення здійснюються систематично, то кількість, місце доставки в договорі не вказуються, так як складається Заявка на перевезення, яка є додатком до договору та його невід’ємною частиною. У Заявці ж може вказуватися і строк доставки. Якраз такий договір і наведений як зразок.

У договорах може передбачатися відповідальність за їхнє невиконання у вигляді пені за кожний день прострочення оплати послуг з перевезення вантажу, наприклад у розмірів подвійної ставки НБУ. Або ж у інших спосіб, наприклад, «0,2% від суми заборгованості, але не більше подвійної ставки НБУ» (як у зразку).

СКАЧАТИ ЗРАЗОК

Існує також примірна форма договору перевезення у додатку 1 Правил № 363, але вона не обов’язкова до виконання (востаннє Мінтранс її оновлював у 2019 році).

СКАЧАТИ