Насамперед визначимо коло декларантів. Їх встановлює Податковий кодекс України (ПК).
До осіб, які зобов’язані за підсумками року подати декларацію про майновий стан і доходи (далі — Декларація), належать фізособи:
які отримали протягом звітного року:
- іноземні доходи (п. 170.11 ПК);
- нецільову благодійну допомогу (пп. 170.7.3 ПК);
- доходи від операцій з продажу (обміну) нерухомого майна (п. 172.5 ПК);
- доходи, що не підлягали оподаткуванню при їх виплаті (пп. 168.1.3 ПК);
- доходи від особи, яка не є податковим агентом (пп. 168.2.1 ПК);
- резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання (п. 179.3 ПК);
- підприємці (п. 177.5 ПК);
- самозайняті особи (п. 178.4 ПК);
- іноземці, які отримали статус резидента України (пп. 170.10.4 ПК).
Навіть якщо ви не потрапили до переліку зобов’язаних задекларувати свої доходи, ніхто не забороняє зробити це добровільно. А виникнути таке бажання може через намір скористатись правом на податкову знижку (п. 176.1, пп. 166.1.2 ПК) або повернути надміру сплачені протягом звітного року ПДФО та військовий збір (п. 176.1, 172.6 ПК).
Коли подавати
У загальному порядку Декларацію подають до 1 травня року, наступного за звітним (пп. 49.18.4 ПК). Це стосується громадян і самозайнятих осіб.
Позаяк останній день подання звіту припадає на 30 квітня — вихідний день, він переноситься на наступний за вихідним або святковим робочий день — 3 травня. Водночас радимо не відкладати справи на останній день і подати звіт заздалегідь.
Фізособи, які виїжджають на постійне місце проживання за кордон, мають подати Декларацію протягом 60 календарних днів, що передують від’їзду (п. 179.3 ПК).
Добровільно подати Декларацію з метою отримання податкової знижки потрібно до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним (пп. 166.1.2 ПК).
Нагадаємо, що фізособи-підприємці (крім тих, хто знаходиться на спрощеній системі) мали подати майнову декларацію до 09.02.2017.
Куди та як звітуємо
Декларацію слід подати до органу контролю за своєю податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними (п. 3 розд. I Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859; далі — Інструкція № 859).
Якщо фізособу знято з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстровано за іншою, її не звільнено від обов’язку подання Декларації. Звітують у такому випадку до податкового органу за попередньою податковою адресою платника (ЗІР, категорія 103.2).
Подати Декларацію можна:
- особисто (або уповноваженою на це особою);
- поштою (з повідомленням про вручення та описом вкладення);
- засобами електронного зв’язку в електронній формі (п. 4 Інструкції № 859).
Надіслати поштою Декларацію потрібно не пізніше ніж за 5 днів до спливу граничного строку подання. В електронній формі — не пізніше закінчення останньої години дня, коли спливає такий граничний строк (пп. 49.5 ПК).
Декларант має право самостійно обрати зручний для нього спосіб подання Декларації.
Як заповнити Декларацію
Минулого року форму Декларації було оновлено. Тому аби відзвітувати про доходи, отримані у 2016 році, слід заповнити форму декларації, затверджену тим-таки наказом Мінфіну № 859.
У разі подання Декларації у друкованому вигляді слід дотримуватись загальних правил її заповнення (розд. II Інструкції № 859):
- Декларацію (всі сім її розділів) подають на одному двосторонньому аркуші формату А4.
- додатки до Декларації (їх два), роздруковують на одно- чи двосторонніх аркушах формату А4;
- додатки є складовою частиною Декларації і без неї вони недійсні;
- у Декларації та додатках зазначають усі передбачені в них відомості. Якщо будь-який рядок декларації та/або додатка не заповнюють через відсутність інформації (операції, суми), то такий рядок прокреслюють;
- показники у розділах II-VII Декларації та додатках проставляють у гривнях із копійками;
- заповнювати Декларацію потрібно друкованими літерами чорнильною або кульковою ручкою синього чи чорного кольору. Олівцем заповнювати Декларацію не можна;
- у Декларації не повинно бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень;
- достовірність даних підтверджують власноручним підписом платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації.
Додатки заповнюють
та подають виключно за наявності доходів (витрат), для розрахунку яких вони призначені
Тепер перейдемо безпосередньо до заповнення форми.
загальні відомості про особу
У розділі І зазначають загальні відомості про особу, що дають змогу ідентифікувати її як платника.
У рядку 1 вказують тип Декларації (позначкою «×»). У разі першого подання Декларації обирають тип «Звітна», за умови виявлення помилок (неточностей) до граничного строку її подання (до 03.05.2017 включно) — «Звітна нова», а якщо після зазначеного строку — «Уточнююча».
У рядку 2 проставляють рік, за який подають декларацію, — «2016». Квартал не зазначають — його наводять лише фізособи-підприємці в разі подання Декларації за результатами звітного кварталу, у якому розпочато господарську діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.
Інформацію про платника податку наводять у рядках 3, 4, 6, та 8.
Рядок 7 призначено для визначення особи, яка заповнює Декларацію. Якщо такою є уповноважена особа, заповнюють рядок 9. У ньому зазначають її ПІБ, ідентифікаційний номер або серію та номер паспорта.
У розділі ІІ показують інформацію про всі доходи — як із джерелом походження в Україні, так і іноземні доходи.
заробітна плата
Доходи, отримані у формі заробітної плати та як винагорода за цивільно-правовим договором, зазначають у рядку 10.1. Заповнюють цей рядок на підставі довідок, отриманих від роботодавців.
При цьому у графі 3 вказують «брудну» суму доходів, тобто без вирахування ПСП, ПДФО та військового збору. Суми утриманих податковими агентами податків (або сплачених самостійно) показують у графах 4 та 5.
продаж майна
Доходи від операцій із продажу рухомого/нерухомого майна зазначають у рядку 10.2. Здебільшого податки з таких доходів уже сплачено. Адже якщо покупцем є юрособа (чи приватний підприємець), то саме вона як податковий агент має утримати ПДФО та військовий збір (п. 172.7, 173.3 ПК).
Якщо ж сторонами договору про продаж нерухомого майна є фізособи, нотаріус засвідчує договір лише за наявності документа про сплату податків (п. 172.4 ПК).
Доходи від продажу
рухомого чи нерухомого майна не є окремою підставою для подання декларації
Декларацію не подають, якщо платник податку отримав дохід за договором продажу (обміну) майна, що був нотаріально засвідчений і за яким сплачено податок (п. 179.2 ПК). Окремою підставою для подання фізособою Декларації є отримання доходу від відчуження нерухомості за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (пп. «б» п. 172.5 ПК).
оренда
Для відображення доходів від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) призначено рядок 10.3. Крім того, у разі отримання доходів від оренди заповнюють розділ «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)». Якщо майно у 2016 році орендувала юрособа чи фізособа-підприємець, то податки із оренди вони вже сплатили (пп. 170.1.1, 170.1.2 ПК). Однак якщо орендарем була інша фізособа, обчислити та сплатити ПДФО та військовий збір — обов’язок орендодавця. У такому випадку у графі 3 фіксують загальну річну суму орендного доходу, а у графах 6 та 7 — суми ПДФО та військового збору, що підлягають сплаті.
інвестиційний прибуток
Відображають інвестиційний прибуток у рядку 10.4 Декларації. Однак перш ніж його заповнити, необхідно скласти додаток Ф1 до Декларації. Показники з додатка Ф1 переносимо до рядка 10.4 у такому порядку:
- до графи 3 рядка 10.4 — значення рядка 3.1 додатка Ф1;
- до графи 4 та 5 рядка 10.4 — значення рядків 4.1 та 5.1 додатка Ф1;
- до графи 6 та 7 рядка 10.4 — значення рядків 4.2 та 5.2 додатка Ф1.
спадщина та подарунки
Дохід від успадкування чи отримання в дарунок майна зазначають у рядку 10.5. Правила обчислення ПДФО та військового збору в разі отримання таких доходів визначено статтею 174 ПК.
Зазначимо, що не потребує подання Декларації отримання спадщини, яку оподатковують за нульовою ставкою податку та/або з якої податок сплачено до нотаріального оформлення успадкування (п. 179.2 ПК).
іноземні доходи
Іноземний дохід відображають у рядку 10.6. У ньому (в дужках) зазначають країну, у якій отримано дохід, та валюту. Суму іноземних доходів для відображання в Декларації перераховують у гривні за курсом НБУ, що діє на момент нарахування таких доходів (п. 164.4 ПК).
доходи підприємців
Доходи від провадження господарської діяльності, отримані фізособою-підприємцем, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, зазначають у рядку 10.7. Також такі доходи фіксують у додатку Ф2.
Доходи від провадження незалежної профдіяльності зазначають у рядку 10.8 і також деталізують у додатку Ф2.
Якщо Декларацію подає фізособа як громадянин, то у цих рядках проставляють прочерки.
інші доходи
Оподатковувані доходи, які не потрапили до рядків 10.1-10.8, зазначають у рядку 10.9. Серед них може бути, зокрема, оподатковувана сума нецільової матеріальної допомоги.
неоподатковувані доходи
У розділі ІІІ (рядок 11) зазначають доходи, які не включають до загального річного оподатковуваного доходу, а саме:
- загальний річний обсяг доходу фізособи — платника єдиного податку;
- доходи від операцій з продажу чи обміну об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, які відповідно до абзацу першого пункту 173.2 ПК не підлягають оподаткуванню;
- загальну суму інших доходів, які не включають до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу відповідно до статті 165 ПК.
оподатковувані доходи
Розділ IV складається з одного рядка 12, призначеного для відображення загальної суми річного оподатковуваного доходу. Визначається розрахунковим шляхом:
рядок 10.1 + рядок 10.2 + рядок 10.3 + графа 6 «УСЬОГО» рядка 1 додатка Ф1 + рядок 10.5 + рядок 10.6 + «УСЬОГО» графи 8 розділу І додатка Ф2 + «УСЬОГО» графи 9 розділу ІІІ додатка Ф2 + рядок 10.9 + рядок 11.
податкова знижка
Розділ V заповнюють лише ті, хто вирішив скористатись правом на податкову знижку (ст. 166 ПК).
У рядку 13 проставляють позначку «×» у відповідній категорії витрат, що включають до податкової знижки. Категорії витрат розшифровано у примітці до розділу.
Задекларувати усі доходи
за звітний рік (а не лише зарплату) необхідно з метою отримання податкової знижки
Загальну суму фактичних витрат відповідної категорії відображають у рядку 14. У рядку 15 зазначають базу оподаткування у вигляді зарплати, зменшену на суму податкової соціальної пільги (за наявності).
Загальну суму податкової знижки, на яку можна зменшити свій річний оподатковуваний дохід, фіксують у рядку 16. Така сума не повинна перевищувати базу оподаткування, зазначену у рядку 15.
Адже загальна сума податкової знижки, нарахована платникові податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати (пп. 166.4.2 ПК).
У рядку 17 зазначають суму, на яку зменшується податкове зобов’язання з ПДФО у зв’язку з використанням податкової знижки. Її розраховують як добуток різниці між загальною сумою заробітної плати за рік та сумою витрат, яку дозволено включити до податкової знижки, і ставки податку. Показник цього рядка проставляють без знака «–».
ПДФ і військовий збір
У розділі VI безпосередньо розраховують податкові зобов’язання з ПДФО, військового збору та визначають суми, що підлягають сплаті до бюджету чи поверненню з бюджету. Формули розрахунку передбачені в кожному рядку розділу VІ.
виправлення помилок
Розділ VII призначений для виправлення самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах, що виявлені після закінчення граничного строку їх подання.
У рядку 24 зазначають помилкову суму податків, що підлягала сплаті. У наступному рядку 25 — правильну суму ПДФО та військового збору. Врахуйте, що значення цього рядка може бути як більше зазначеного в рядку 24 (якщо помилка призвела до недоплати з ПДФО та/або військового збору), так і менше (допущена помилка призвела до завищення податкових зобов’язань).
Якщо помилку виправляють
через уточнюючу декларацію, сума штрафу становить 3% суми недоплати. Якщо коригування проводять у поточній декларації — застосовують штраф 5%
Якщо за результатами уточнення сума зобов’язання збільшується, таку суму записують у рядку 26.1. При цьому потрібно нарахувати штраф і пеню та зазначити їх у рядках 27 та 28 відповідно.
Розмір штрафу необхідно вписати до графи 27 перед символом «%». Коли ж у результаті виправлення помилок сума зобов’язання зменшується, її зазначають у рядку 26.2 без нарахування штрафних санкцій.
відомості про майно
У розділі наводять інформацію про власне нерухоме та рухоме майно. Якщо майно перебуває в оренді, про це роблять відповідну позначку у графі 7.
Зауважимо, що декларуванню підлягає майно, яке перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного податкового року (пп. 1 п. 7 розд. ІІІ Інструкції № 859). Причому як те, що знаходиться на території України, так і те, що знаходиться за її межами.
Реквізити банківського рахунку (номер рахунку, найменування установи банку, МФО банку) для перерахування коштів у разі повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку, у т. ч. під час застосування права на податкову знижку, відображають у рядку 29 Декларації.
У кінці Декларації у спеціальних комірках проставляють відмітки про додатки, що подають разом із нею, вказують дату подання, а також засвідчують її підписом.
Як документально підтвердити показники Декларації
Подавати разом із Декларацією документи, які підтверджують зазначені в ній показники, законодавством не передбачено. Однак в окремих випадках податківці можуть вимагати від платника пред’явити документи та відомості, що:
- пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку;
- підтверджують достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації (пп. «в» п. 176.1 ПК).
Тому у разі подання Декларації з метою отримання податкової знижки, розрахункові документи, які підтверджують понесені фізособою витрати, до декларації не додають, але зберігають протягом строку давності (1095 днів) (п. 102.1, пп. 166.2.2 ПК).
Крім того, підпункт «а» пункту 176.1 ПК зобов’язує всіх платників, які декларують доходи, вести облік доходів і витрат у обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.
Із метою ведення такого обліку наказом МЗД від 11.12.2013 № 794 затверджено Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі — Книга) і Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі — Порядок № 794).
Відсутність Книги загрожує притягненням до адміністративної відповідальності за статтею 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП).
Заповнювати Декларацію
за 2016 рік громадяни повинні на підставі Книги
До граф 3-6 Книги записують суми доходів, із яких складається загальний річний оподатковуваний дохід, а також суми понесених витрат, підтверджених документально (пп. 5 п. 3 Порядку № 794).
Облік документів і відомостей, пов’язаних із правом на отримання податкової знижки згідно зі статтею 166 ПК, платники податків можуть вести в реєстрі документів, записи в якому виконують у довільній формі.
І Книгу, і реєстр надають органам ДФС лише на їх вимогу.
Коли сплачувати
Граничний термін сплати задекларованих зобов’язань із ПДФО та військового збору за підсумками 2016 року — 31.07.2017 (абз. 1 п. 179.7 ПК).
Якщо суму податкових зобов’язань донарахували податківці під час перевірки достовірності даних, зазначених фізособою у декларації, сплатити ПДФО та військовий збір необхідно протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення-рішення (абз. 2 п. 179.1 ПК).
Яка відповідальність за неподання/несвоєчасне подання
Якщо податковий орган визначив податкове зобов’язання самостійно у зв’язку з тим, що Декларацію не подали, або виявив заниження задекларованого податкового зобов’язання, застосовують штраф у розмірі 25% визначеного податкового зобов’язання (суми заниження) (п. 123.1 ПК). У разі повторного протягом 1095 днів визначення органом ДФС суми податкового зобов’язання із цього податку розмір штрафу становить 50% суми нарахованого податкового зобов’язання.
Крім того, неподання чи несвоєчасне подання громадянами Декларацій чи включення до них перекручених даних призводить також до адміністративної відповідальності у вигляді попередження чи накладення штрафу в розмірі від 51 до 136 грн (ст. 164-1 КпАП). У разі повторного порушення — від 85 до 136 грн.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"