Зазвичай сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор. При цьому на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб (ст. 510 Цивільного кодексу України; ЦК).
Підстави заміни кредитора у зобов’язанні визначає стаття 512 ЦК.
Кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. У такому разі відбувається відступлення права вимоги, у результаті чого до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (ст. 514 ЦК).
Заміну кредитора у зобов’язанні оформлюють договором відступлення прав вимоги. Загальні вимоги щодо заміни кредитора у договорі відступлення прав вимоги передбачають статті 512-519 ЦК. Також право вимоги за умови, якщо вимога не має особистого характеру, може бути предметом договору купівлі-продажу (ст. 656 ЦК).
Для цілей оподаткування відступленням права вимоги вважають операцію з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (пп. 14.1.255 Податкового кодексу України; ПК).
У частині оподаткування ПДВ такої операції заслуговує уваги підпункт 196.1.5 ПК.
Згідно з цією нормою не є об’єктом оподаткування ПДВ операції щодо:
- відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ;
- торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у т. ч. компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Першу частину норми ПК не розглядаємо, позаяк вона стосується відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ.
У цьому випадку відступлення права вимоги також не є факторинговою операцією, оскільки факторинг належить до фінансових послуг (п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III). Такі послуги згідно з частиною третьою статті 1079 ЦК можуть надавати лише банки чи юридичні особи, які є фінансовими установами.
Враховуючи, що операція з відступлення права вимоги у цьому випадку не належить до факторингових операцій, можна вважати, що це торгівля борговими зобов’язаннями. Позаяк об’єктом боргу, який передається третій особі, є грошові кошти, то операція з відступлення права вимоги у такому разі згідно з підпунктом 196.1.5 ПК не є об’єктом оподаткування ПДВ. Тож коригувати податковий кредит не доведеться.
ВРІЗ
На нашу думку, питання коригування податкового кредиту у цьому випадку не виникає і з інших причин. Розглянемо їх.
Нагадаємо, що згідно з вимогами статті 198 ПК до податкового кредиту відносять суми ПДВ, сплачені (нараховані) у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, послуг, необоротних активів. Тож на дату поставки товару за правилом «першої події» підприємство мало повне право віднести суму ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перерахування постачальнику часткової оплати за цей товар є другою подією, яка вже не бере участі у формуванні податкового кредиту. Погашення боргу в частині неоплаченого товару новому кредитору, по суті, є завершальною операцією у другій події. Якщо операцію з погашення боргу оподаткувати ПДВ, відбудеться подвійне оподаткування тієї самої операції, але за різними подіями.
Крім того, отримані від постачальника товари покупець надалі використав у оподатковуваних операціях у межах його господарської діяльності, а не повернув постачальнику. Тож підстав для коригування податкового кредиту шляхом його зменшення або донарахування податкових зобов’язань, як того вимагають норми статті 192 та пункту 198.5 ПК, у цьому випадку теж немає.
ВРІЗ
Важливо
Операції з торгівлі борговими зобов’язаннями за грошові кошти не є об’єктом оподаткування ПДВ
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"