Ідея створення забезпечення виплат відпусток (інакше кажучи — резерву відпусток) полягає у відшкодуванні майбутніх операційних витрат. Адже внаслідок минулих подій у підприємства виникають зобов’язання перед працівниками, погашення яких, ймовірно, спричинить зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди (п. 13 П(С)БО 11 «Зобов’язання»).
Виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, визнають зобов’язаннями через створення резерву відпусток у звітному періоді (п. 7 П(С)БО 26 «Виплати працівникам»).
Власне метод розрахунку резерву відпусток пропонує пункт 14 П(С)БО 11. А саме, суму забезпечення на виплату відпусток визначають щомісяця як добуток фактично нарахованої працівникам заробітної плати і відсотка, що обчислюють як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці з урахуванням ЄСВ. Подамо це у вигляді формули:
РВм = ФОПм × Кр × Кєсв ,
де РВм — щомісячна сума резерву відпусток;
ФОПм — заробітна плата, фактично нарахована у поточному місяці;
Кр — відсоток (коефіцієнт) резервування;
Кєсв — коефіцієнт нарахування ЄСВ.
Коефіцієнт резервування обчислюємо за допомогою формули:
Кр = ВПпл ÷ ФОПпл ,
де ВПпл — планова сума на оплату відпусток на поточний рік;
ФОПпл — плановий фонд оплати праці на поточний рік.
Коефіцієнт нарахування ЄСВ визначаємо так:
Кєсв = (100% + ставка ЄСВ) ÷ 100%.
Однак практичний досвід показує, що запропонований метод на багатьох підприємствах не дає об’єктивної оцінки забезпечення на оплату відпусток.
Чи можна розробити власний метод
Не існує жодних методичних рекомендацій до П(С)БО 11, які передбачали б можливість обирати інший метод розрахунку забезпечень на оплату відпустки, аніж визначено у цьому стандарті. Проте вважаємо, що коли з певних причин вас не влаштовує такий метод обліку, можете застосувати інший — прямий метод.
Як інвентаризувати й перераховувати залишок резерву відпусток, визначає Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879(далі — Положення). Так, залишок забезпечення на виплату відпусток визначають на основі кількості днів не використаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденної оплати праці. Проілюструємо це у вигляді формули:
РВм = Дк × Соп ,
де Дк — кількість днів невикористаної щорічної відпустки;
Соп — сума середньоденної оплати праці.
Такий метод пропонуємо саме для інвентаризації забезпечення на виплату відпусток. Тож за цим методом обчислюйте залишки забезпечення на виплату відпусток за результатами інвентаризації резерву відпусток.
Чи можна перерахувати резерв посеред року
Періодичність і строки інвентаризації, крім обов’язкових випадків, визначає керівництво підприємства. Тому можна затвердити такий строк проведення інвентаризації забезпечень на оплату відпусток: на кожну дату балансу або щомісячно. Це обгрунтує використання методу інвентаризації забезпечень відповідно до Положення.
Якщо ви вирішили користуватися прямим методом під час інвентаризації забезпечень щомісячно або на дату балансу, дотримуйте порядку документального оформлення її проведення і результатів згідно з Положенням.
Облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, якими користується підприємство для складання і подання фінансової звітності (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV).
Конкретні строки інвентаризації та обчислення залишку забезпечень на оплату відпусток за прямим методом рекомендуємо передбачити в обліковій політиці підприємства.
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
