Зміст статті:Підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства (ПАТ), суб’єкти природних монополій та видобувні підприємства обов’язково мають пройти аудит. А з 01.01.2019 вже і великі підприємства — неемітенти цінних паперів, і середні мають оприлюднювати на власній веб-сторінці річну фінзвітність разом з аудиторським висновком (ч. 3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV).
* Див. публікацію А. Юліна «Фінзвіт із аудиторським висновком: за який рік публікувати вперше».
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Пастка 1. Обов’язковий аудит провели несвоєчасно
Граничні строки оприлюднення фінзвітності й аудиторського висновку різні залежно від виду підприємства (табл. 1).
Таблиця 1
Коли оприлюднити фінзвітність із аудиторським висновком
Вид підприємства | Термін |
Підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), ПАТ, суб’єкти природних монополій та видобувні підприємства | До 30 квітня року, що настає за звітним періодом |
Великі підприємства — неемітенти цінних паперів та середні підприємства, які у 2018 році перейшли на МСФЗ | До 1 червня року, що настає за звітним періодом |
Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VIII (далі — Закон про аудит) набрав чинності з 01.01.2018 і введений в дію з 01.10.2018. Лише норма стосовно внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення почне діяти з 01.01.2019 (п. 1 розд. Х Закону про аудит).
Якщо законотворці не скасують цієї норми, за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності разом з аудиторським звітом сплатите від 17 до 34 тис. грн, а якщо порушите цю вимогу вдруге протягом року — від 34 до 51 тис. грн.
Пастка 2. Аудиторів призначив директор
Лише вищий орган управління підприємством може призначити суб’єкта аудиторської діяльності (далі — аудитори) для проведення обов’язкового аудиту фінзвітності (ч. 1 ст. 29 Закону про аудит) (табл. 2).
Таблиця 2
Хто призначає аудиторів
Вид підприємства | Хто ухвалює рішення |
Акціонерне товариство | Загальні збори |
Недержавні унітарні підприємства | Загальні збори учасників, засновник |
Державні (комунальні) підприємства та господарські товариства, у яких державі належить 100% статутного капіталу | Орган управління за погодженням із Мінфіном |
Якщо підприємство становить суспільний інтерес, аудиторів для проведення обов’язкового аудиту оберіть за конкурсом. Сума винагороди претендентів за попередній річний звітний період від кожного з підприємств, де вони проводили обов’язковий аудит, не має перевищувати 15% загальної суми доходу від надання аудиторських послуг.
Розробіть та оприлюдніть порядок проведення конкурсу та прозорі і недискримінаційні критерії відбору аудиторів.
Аудиторам, які забажали взяти участь у конкурсі, безплатно надайте тендерну документацію. Вона має містити інформацію про діяльність підприємства і завдання з обов’язкового аудиту фінзвітності (ч. 3 ст. 29 Закону про аудит).
Пастка 3. Обрали не тих аудиторів
Обрати аудиторську фірму ви маєте право на свій розсуд (ч. 3 ст. 7 Закону про аудит). Але є певні умови. Перевірте, чи відповідають цим вимогам аудитори.
чи включені до Реєстру
Для обов’язкового аудиту фінзвітності можна призначати аудиторів, які відповідають вимогам Закону про аудит і включені до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності (ч. 1 ст. 29 Закону про аудит). Реєстр аудиторів публічний. Його оприлюднює Аудиторська палата України і підтримує в актуальному стані на власній веб-сторінці** (ч. 3 ст. 20 Закону про аудит).
** www.apu.com.ua
Як спростити зустрічну звірку
чи незалежні
Аудитори мають право надавати послуги з аудиту, якщо вони незалежні від підприємства, фінансову звітність якого перевірятимуть, і не брали участі у підготовці та прийнятті управлінських рішень такої юридичної особи. Ця вимога поширюється на звітний період фінзвітності, що підлягає перевірці, та період надання послуг з аудиту такої фінзвітності (ч. 1 ст. 10 Закону про аудит).
Також не можна залучати до перевірки аудиторів, якщо вони, їх ключові партнери з аудиту, власники (засновники, учасники), посадові особи і працівники чи близькі родичі та члени їх сім’ї:
- є власниками фінансових інструментів підприємства або юридичної особи, пов’язаної з таким підприємством;
- беруть участь в операціях з фінансовими інструментами підприємства;
- перебували у трудових, договірних або інших відносинах з підприємством протягом періоду, на який поширюється вимога про незалежність (ч. 4 ст. 10 Закону про аудит).
Аудитори можуть надавати неаудиторські послуги за умови, що це не призводить до виникнення загрози їх незалежності (ч. 2 ст. 6 Закону про аудит).
чи не надавали неаудиторських послуг
Для підприємств, які становлять суспільний інтерес, ще більше обмежень у виборі аудиторів. Вони не можуть доручити обов’язковий аудит тим, хто надає їм такі неаудиторські послуги:
- складає податкову звітність, обчислює обов’язкові збори і платежі, представляє у спорах із зазначених питань;
- консультує з питань управління, розроблення і супроводження управлінських рішень;
- веде бухгалтерський облік і складає фінансову звітність;
- розробляє і впроваджує процедури внутрішнього контролю, управління ризиками, а також інформаційні технології у фінансовій сфері;
- надає правову допомогу, зокрема у формі послуг юрисконсульта;
- забезпечує кадровий відбір у сфері бухгалтерського обліку, оподаткування і фінансів;
- надає послуги з оцінки;
- надає послуги із залучення фінансування, розподілу прибутку, розроблення інвестиційної стратегії, окрім послуг з надання впевненості щодо фінансової інформації.
Винятки!
Аудитори мають право надавати послуги з оцінки, якщо:
- такі послуги прямо не впливають або справляють несуттєвий вплив окремо або загалом на фінзвітність, що підлягає аудиту;
- оцінку впливу на фінзвітність, що підлягає аудиту, належно задокументували і розкрили у додатковому звіті, що надсилають аудиторському комітету замовника;
- не порушені принципи незалежності (ч. 4 ст. 6 Закону про аудит).
Бухгалтерська довідка — добра помічниця
Пастка 4. Неправильно уклали договір
10 млн грн мінімальний розмір страхової суми для аудиторів
Укладіть з аудиторами договір про надання аудиторських послуг. Пропишіть у ньому предмет, обсяг аудиторських послуг, розмір та умови оплати, відповідальність сторін та інші умови (ч. 1, 2 ст. 7 Закону про аудит).
Якщо підприємство становить суспільний інтерес, вперше призначайте аудиторів для виконання аудиту фінзвітності щонайменше на один рік. Строк виконання цього завдання можете подовжувати, але не більше ніж на 9 років. Загалом одна й та сама аудиторська фірма може перевіряти вашу фінзвітність упродовж не більше ніж 10 років (ч. 1 ст. 30 Закону про аудит). Після цього строк виконання аудиторського завдання можна подовжити, але вже за результатами відкритого конкурсу (ч. 4 ст. 30 Закону про аудит).
Пастка 5. Не перевірили, чи є договір страхування
Коли аудитори проводять обов’язковий аудит, їх відповідальність обмежена винятково реальними збитками. Упущену, втрачену вигоду і додаткові витрати, яких може зазнати підприємство, вам не відшкодують (ч. 1 ст. 43 Закону про аудит).
Якщо аудит не обов’язковий, аудитори відповідають у межах договору.
Пам'ятка. Як оминути пастки обов'язкового аудиту:
Аудитори, які провадять обов’язковий аудит фінансової звітності, зобов’язані мати чинний договір страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами. Такий договір вони укладають за типовою формою, затвердженою Нацкомфінпослуг, і погоджують з органом суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.
Якщо підприємство становить суспільний інтерес, мінімальний розмір страхової суми за договором страхування становить 10% суми винагороди за договором про аудиторські послуги (без ПДВ) протягом року, що минув, але не менше ніж 10 млн гривень (ч. 2 ст. 43 Закону про аудит).
Пастка 6. Не створили належних умов для аудиту
Щоб аудитори могли провести якісний аудит, створіть для цього належні умови. Посадові особи підприємства несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, що надають аудиторам (ч. 4 ст. 7 Закону про аудит). Для цього у договорах на проведення аудиту передбачте, що замовник не покладатиме відповідальності на аудиторів за недотримання строків, якщо не надав аудиторам сприяння.
Інвентаризація: обов’язок чи спосіб зберегти майно підприємства
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
