Аудит фінзвітності за звітний рік доведеться провести багатьом підприємствам. Якщо не проведете обов’язкового аудиту річної фінзвітності або проведете його несвоєчасно чи залучите «неправильних» аудиторів, доведеться сплатити штраф. З’ясуємо, яким він буває і хто має пройти його обов’язково.
Що таке аудит фінансової звітності
Аудит фінансової звітності може бути:
ініціативний — коли суб’єкт господарювання проводить його із власної волі;
Проведення аудиту регулює Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VIII (далі — Закон про аудит).
Обов’язковий аудит фінансової звітності — це аудит фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) суб’єктів господарювання, які відповідно до законодавства зобов’язані оприлюднити або надати фінансову звітність (консолідовану фінансову звітність) користувачам фінансової звітності разом з аудиторським звітом, що проводиться суб’єктами аудиторської діяльності на підставах та в порядку, передбачених цим Законом (ч. 1 ст. 1 Закону про аудит).
Коли найкраще починати роботу із обов’язкового аудиту
Оптимальним періодом для укладення договору з обов’язкового аудиту фінансової звітності є кінець звітного року.
По-перше, укладенню договору передують процедури прийняття клієнта, а після нього— окремий етап планування, на який потрібен певний час.
По-друге визначитися з аудитором доцільно ще до закінчення звітного року хоча б тому, що аудитору краще бути присутнім при проведенні річної інвентаризації відповідно до планів підприємства.
І по-третє, вартість аудиту в «гарячий» сезон здебільшого значно зростає.
Хто проводить і коли подає аудиторський звіт
Вимогу оприлюднити річну фінзвітність (річну консолідовану фінзвітність) разом з аудиторським висновком містить стаття 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі — Закон про бухоблік). З огляду на це Аудиторська палата України (АПУ) роз’яснила, що під обов’язковий аудит фінзвітності підпадає шість груп підприємств.
Група 1. Підприємства, що становлять суспільний інтерес.
До таких підприємств належать:
підприємства — емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких є публічна пропозиція;
банки;
страховики;
недержавні пенсійні фонди;
інші фінансові установи (крім інших фінансових установ і недержавних пенсійних фондів, що є мікро- та малими підприємствами);
великі підприємства.
Група 2. Публічні акціонерні товариства.
Група 3. Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку.
Група 4. Суб’єкти господарювання, які провадять діяльність у видобувних галузях.
Група 5. Середні підприємства.
Група 6. Фінансові установи, що належать до мікро- та малих підприємств.
АПУ також підкреслила, що аудит фінансової звітності підприємств державного та комунального сектору економіки підпадає під визначення «обов’язковий аудит». Адже вони також зобов’язані оприлюднювати фінансову звітність разом з аудиторським звітом.
До того ж платники податку на прибуток, які відповідно до Закону про бухоблік зобов’язані оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським звітом, подають її до ДПС разом з аудиторським звітом не пізніше ніж 10 червня наступного за звітним року (п. 46.2 Податкового кодексу України).
Як подати річну фінзвітність та аудиторський звіт через Електронний кабінет?
Платник податку, який зобов’язаний оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом через приватну частину Електронного кабінету може надіслати до податкової у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним:
річну фінансову звітність у форматі XML за допомогою режиму «Введення звітності»;
аудиторський звіт разом із супровідним листом у форматі pdf (обмеження 2 МБ) за допомогою режиму «Листування з ДПС».
Фінансову звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), подають в електронній формі.
Підприємства повинні зберігати на своїх сайтах оприлюднену річну фінзвітність і річну консолідовану фінзвітність (у повному обсязі разом з аудиторськими звітами), не менше ніж шість років, якщо більший строк не встановлений законом (ч. 7 ст. 14 Закону № 996).
Отже, переважно мікро- та малі підприємства не підпадають під обов’язковий аудит та річну фінзвітність не оприлюднюють. Виняток — «малюки», які за своєю організаційно-правовою формою або сферою діяльності зобов’язані проводити аудит фінзвітності й оприлюднювати її, як того вимагає Закон № 996.
Як обрати аудиторів фінзвітності
Аудиторську фірму можете вибрати на свій розсуд (ч. 3 ст. 7 Закону про аудит). Але зважте на правила.
Якщо порушите порядок оприлюднення фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) разом з аудиторським звітом, вас оштрафують. Розмір санкції:
від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг), тобто від (17 000 до 34 000 грн);
У період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його припинення чи скасування особи, відповідальні за своєчасне та у повному обсязі подання й оприлюднення фінансової звітності, звільняються від відповідальності за порушення строків оприлюднення річної фінансової та річної консолідованої фінансової звітності разом із відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави та консолідованим звітом про платежі на користь держави, складення та оприлюднення яких передбачене законодавством (пп. 4-1 п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-IX; далі — Закону № 2115).
Юридичні особи, які за законодавством зобов’язані оприлюднити річну фінансову та річну консолідовану фінансову звітність разом із відповідними звітами, оприлюднюють таку звітність у повному обсязі згідно із законодавством протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неоприлюднення (пп. 4-2 п. 1 Закону № 2115).
Зауважимо, що зазначене звільнення не поширюється на податкові правовідносини. Тобто воно не звільняє від податкової відповідальності за неподання податківцям повторної фінзвітності, що підлягає оприлюдненню за пунктом 46.2 ПК. Нагадаємо, він вимагає, аби платники подавали контролерам повний комплект фінзвітності, вже перевіреної аудитором, не пізніше ніж 10 червня наступного за звітним року.
Нагадаємо, що за неподання (несвоєчасне подання) річної фінзвітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовують відповідальність, передбачену пунктом 120.1 ПК. А саме — 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Податкового штрафу уникнуть лише ті платники, які зможуть довести, що не мали можливості виконати такий обов’язок (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПК). Однак і їм доведеться подати податківцям річну фінзвітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, упродовж шести місяців після закінчення війни.
