В Україні збільшується попит на органічну продукцію. Але законотворці не поспішають зробити процес виробництва, сертифікації і маркування в органічної продукції в Україні простим і доступним. Щоб зекономити ваш час, ми розібрали у статті основні вимоги до виробництва органічної продукції в Україні.
⚡️ ВІДКРИТТЯ РИНКУ ЗЕМЛІ: ЩО АГРАРІЮ ВРАХУВАТИ ВЖЕ ЗАРАЗ ⚡️
Закон про органічне виробництво
Закон України від 10.07.2018 р. № 2496-VIII «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (далі — Закон № 2496).
Саме в цьому Законі описані основні вимоги до органічного виробництва, які зобов’язані дотримуватися виробники такої продукції.
Базові вимоги (див. ст. 4 Закону № 2496):
- щороку проходити сертифікацію органічного виробництва;
- декларувати обсяги органічної продукції, яка вводиться в обіг (продається);
- маркувати продукцію органічного виробництва.
Щоби зорієнтувати виробників, наведемо галузі органічного виробництва, які визначає Закон (див. ст. 13):
- органічне рослинництво (у тому числі насінництво та розсадництво);
- органічне тваринництво (у тому числі птахівництво, бджільництво);
- органічне грибівництво (у тому числі вирощування органічних дріжджів);
- органічна аквакультура;
- виробництво органічних морських водоростей;
- виробництво органічних харчових продуктів (у тому числі органічне виноробство);
- виробництво органічних кормів;
- заготівля органічних об’єктів рослинного світу.
Порядок сертифікації органічного виробництва
Порядок (детальні правила) органічного виробництва та обігу органічної продукції затверджений Постановою КМУ від 23.10.2019 № 970 і набрав чинності 06.06.2020.
Порядок детально описує всі процедури органічного виробництва.
Наприклад, в галузі органічного рослинництва (див. п. 4 – п. 18 Порядку) Порядок наводить схему чергування культур у сівозміні, особливості застосування органічних добрив, органічного насіння і садивного матеріалу, ведення журналу обліку.
Те саме стосується всіх галузей органічного виробництва, для кожної з яких свої процедури і вимоги:
- загальні вимоги (ст. 14 Закону № 2496);
- органічні харчові продукти (ст. 15 Закону, п. 216 – п. 224 Порядку № 970);
- органічне виноробство (ст. 16 Закону);
- органічні корми (ст. 17 Закону, п. 225 – п. 229 Порядку);
- органічне рослинництво (ст. 18 Закону, п. 4 – п. 18 Порядку);
- органічне тваринництво (ст. 19 Закону, п. 19 – п. 111 Порядку);
- заготівля органічних об’єктів рослинного світу (ст. 20 Закону, п. 230 – п. 239 Порядку);
- органічне грибівництво (ст. 21 Закону, п. 112 – п. 113 Порядку);
- органічна аквакультура (ст. 22 Закону, п. 114 – п. 189 Порядку);
- органічні морські водорості (ст. 22 Закону, п. 190 – п. 215 Порядку).
Поряд з цим в Порядку описані особливості:
- зберігання;
- перевезення;
- маркування.
Важливий нюанс! Для органічного виробництва повинні використовуватися речовини (інгредієнти, компоненти), наведені у відповідному Переліку, затвердженому Мінагрополітики (див. ч. 3 ст. 14 Закону № 2496). Вимоги до цього Переліку наведено в ст. 23 Закону. Але на момент написання цієї статті Перелік не затверджено. Тому поки що виконати вимоги Порядку органічного виробництва неможливо.
Сертифікація органічної продукції в Україні
Детально описано в розділі VI (ст. 27 – ст. 31) Закону № 2496.
Органічне виробництво та/або обіг органічної продукції в Україні підлягає сертифікації.
Сертифікацію проводить орган сертифікації. В ст. 1 Закону № 2496 зазначено, що такий орган має бути внесений до Реєстру органів сертифікації. Реєстр веде Мінекономіки (див. ст. 31 Закону № 2496), згідно з Порядком № 87 (Порядок ведення Державного реєстру операторів, що здійснюють виробництво продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції, Державного реєстру органічного насіння і садивного матеріалу). Але на момент підготовки цієї статті такого реєстру ще немає.
Сертифікації за нормами та стандартами, визнаними в іноземних державах або міжнародних організаціях, проводить орган іноземної сертифікації. В ст. 1 Закону № 2496 зазначено, що такий орган має бути внесений до Переліку органів іноземної сертифікації. Але на момент підготовки цієї статті немає не тільки такого Переліку, але і Порядку ведення Переліку органів іноземної сертифікації. Останній існує лише в проекті.
В будь-якому разі, орган сертифікації повинен мати акредитацію відповідно до Закону України від 17.05.2001 № 2407-ІІІ «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» у сфері органічного виробництва та/або обігу продукції за однією або кількома з галузей, які ми навели вище.
Сертифікація платна, тому особа, яка планує органічне виробництво, обирає будь-який орган сертифікації (який повинен мати відповідну акредитацію) і укладає з ним звичайний договір з надання послуг. Договір укладають лише з одним органом сертифікації в межах відповідної галузі органічного виробництва та обігу органічної продукції. У разі сертифікації органічного виробництва за нормами та стандартами, визнаними в іноземних державах або міжнародних організаціях, особа має право додатково укласти договір з органом іноземної сертифікації. Потрібен цей останній для імпорту або експорту органічної продукції.
За наслідками виконання договору сторони складають акт передачі-приймання послуг. Поряд з цим орган сертифікації надає виробнику відповідний сертифікат, строк дії якого становить 15 місяців. Таким чином, перед строком закінчення поточного сертифіката доведеться отримувати новий, для чого проходити всю процедуру сертифікації.
Особа, яка уклала договір з органом сертифікації, протягом 10 днів з дня отримання сертифіката вноситься до Реєстру операторів (виробників органічної продукції). Але на момент підготовки цієї статті Реєстру також ще немає. Є тільки порядок його ведення – Порядок № 87. До речі, вносить виробника органічної продукції до Реєстру Мінекономіки на підставі заявки органу сертифікації.
Варто також сказати, що орган сертифікації має право здійснювати щорічні планові або позапланові перевірки потужностей оператора (виробника органічної продукції). У разі виявлення порушень дію сертифікату можуть зупинити або скасувати.
Із 01.04.2021 податківці масово проводили фактичні перевірки наявності ліцензій на зберігання пального. Як результат — суб’єктів господарювання штрафували на 500 тис. грн або анулювали їхні ліцензії.
Маркування органічної продукції
Маркування - інформація про органічну продукцію, у тому числі державний логотип для органічної продукції, нанесена на етикетку, упаковку, тару, контейнер, контретикетку, кольєретку, ярлик, пробку, листок-вкладиш або на інші елементи упаковки, що супроводжує таку продукцію або посилаться на неї відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (ст. 1 Закону № 2496).
Здійснюється згідно з вимогами ст. 34 Закону № 2496.
Продукт дозволяється маркувати як органічний продукт, якщо він вироблений відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції і містить не менше ніж 95 відсотків органічних інгредієнтів сільськогосподарського походження (за вагою без урахування частки води та кухонної солі) та не більше 5 відсотків (за вагою) неорганічних інгредієнтів, внесених до Переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях. Органічне виробництво такого продукту підтверджується сертифікатом.
Маркують державним логотипом, під яким розміщується кодовий номер, що містить:
- акронім, що ідентифікує державу походження;
- напис «organic»;
- реєстраційний код органу сертифікації, що здійснив сертифікацію органічного виробництва.
Поряд з цим додатково можуть використовуватися інші логотипи, запроваджені виробниками.
Не дозволяється маркувати державним логотипом продукцію, яка не є органічною, а також використовувати в її маркуванні будь-які позначення та написи "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", "органік" та/або будь-яких однокореневих та/або похідних слів від цих слів з префіксами "біо-", "еко-" тощо будь-якими мовами.
Перед тим, як здійснювати маркування, потрібно отримати письмову згоду органу сертифікації, реєстраційний код якого зазначається на маркуванні. Така згода здійснюється на безоплатній основі.
Державний логотип та його технічний опис затверджено Наказом Мінагрополітики від 22.02.2019 № 67.
Особливості маркування детальніше розглянуті в Методичних рекомендаціях щодо щодо маркування органічних харчових продуктів та кормів.
У разі маркування продукції за відсутності сертифіката на оператора можуть накласти штраф - на юридичних осіб у розмірі 8 мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі 5 мінімальних заробітних плат (п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 2496). Наприклад, мінімальна зарплата в 2021 році – 6000 грн. Таким чином, штраф становитиме, відповідно, 48 000 грн (6000 х 8) і 30 000 грн (6000 х 5).
Декларування обсягів органічної продукції, що вводиться в обіг
Здійснються відповідно до норм ст. 36 Закону № 2496.
Полягає в поданні операторами (виробниками) органам сертифікації декларації щодо обсягів органічної продукції, що вводиться в обіг.
За ненадання, несвоєчасне надання або надання недостовірної інформації про обсяги органічної продукції, що вводиться в обіг, до операторів застосовується штраф - на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат (для 2021 року - 6000 х 5 = 30 000 грн), на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат (для 2021 року - 6000 х 3 = 18 000 грн).
Порядок, періодичність декларування має затвердити Мінагрополітики (ч. 3 ст. 36 Закону № 2496). На момент написання цієї статті він не затверджений. Це означає, що штрафи за недекларування застосувати немає можливості.
Перехідний період від неорганічного до органічного виробництва
Загальні вимоги встановлені в ст. 25 Закону № 2496, спеціальні для окремої продукції у відповідних статтях цього Закону, де розглядається конкретна продукція у відповідних пунктах Порядку № 970.
Зупинимося на загальних.
Перехідний період - період переходу від виробництва неорганічної продукції до виробництва органічної продукції, під час якого оператор дотримується вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (ст. 1 Закону № 2496). Починається з дати укладення між оператором та органом сертифікації договору на проведення сертифікації. Тривалість перехідного періоду визначається залежно від галузі органічного виробництва і погоджується з органом сертифікації. Основні орієнтири для встановлення тривалості перехідного періоду для різних галузей наведені в ст. 25 Закону № 2496.
Продукцію перехідного періоду заборонено продавати як органічну. Хоча за рішенням органу сертифікації продукція рослинництва, вироблена під час перехідного періоду, може маркуватися як "продукція перехідного періоду до органічного виробництва", за умови що:
- перехідний період триває понад 12 місяців;
- продукт містить лише один інгредієнт рослинного походження;
- такий напис не відрізняється (за кольором, розміром, стилем) від іншого опису товару.
Загальні підсумки
На момент підготовки цієї статті відсутні всі нормативні документи для повноцінної роботи в Україні системи органічного виробництва. Тому в цей період можливі масові порушення в цій сфері, за які не буде відповідальності. Але нормативні документи, яких не вистачає, існують в проектах. Чекатимемо на їх прийняття і набрання чинності.
