Зміни в Податковому кодексі вже не є чимось новим в Україні і на черзі свіжі оновлення, датовані 15 червня 2021 року. Саме в цей день прийняли зміни до Кодексу, які стосуються президентського законопроєкту №5153-п від 25.02.2021 року. Чимало людей знають цей законопроєкт в якості так званої «податкової амністії». В огляді розберемо, до яких «покращень» варто готуватися підприємцям.
✍ 7 порад, щоб відзвітувати за ІІ квартал у Розрахунку з ПДФО та ЄСВ
Власне законопроєкт, який був запропонований Президентом України Володимиром Зеленським, націлений на покращення податкової культури в країні. Не секрет, що чимало громадян сьогодні отримують тіньові доходи, які ніяким чином не декларуються. Законопроєкт передбачає одноразове добровільне декларування громадянами своїх статків із звільненням відповідальності за несплату податків у минулих періодах. Відповідно, ця процедура відбуватиметься в тандемі зі сплатою одноразового збору до державного бюджету, яку вже встигли охрестити «акційною». Таким чином президент очікує не лише поліпшити культуру сплати податків в Україні, але й мотивувати громадян виводити свої прибутки з тіні.
Одноразове добровільне декларування активів
Для кращого розуміння президентського проєкту закону варто зрозуміти саме поняття одноразового добровільного декларування активів громадян (ОДД). Власне ОДД представляє собою порядок декларування активів громадянами України. Самі активи можуть перебувати як на території України, так і за її межами, а набуті вони були за рахунок доходів, що, на момент їх отримання, підлягали оподаткуванню в Україні, але зроблено цього не було, або зроблено не в повному обсязі станом до 01.01.2021 року.
Більше вивчити поняття та основні засади одноразового добровільного декларування можна в Підрозділі 94 Розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ.
ОДД доступне для наступних категорій громадян України:
- фізичні особи;
- фізичні особи-іноземці, які були громадянами України на момент набуття активів, що підлягають оподаткуванню;
- самозайняті особи.
У свою чергу ОДД є недоступним в наступних випадках:
- осіб, які не досягли 18-річного віку або є недієздатними та утримуються за сторонній рахунок;
- осіб, що перебувають під опікою чи піклуванням та не є дієздатними;
- громадян України, які обіймали посади в центральному органі виконавчої влади у сфері запобігання та протидії; легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення станом з 1 січня 2010 року;
- підсанкційних осіб.
Юридичні особи мають надати оновлену інформацію про кінцевих бенефіціарних власників і структуру власності. З’ясуємо, коли і в якій формі це потрібно зробити.
Критерії декларованих активів
Як вже повідомлялось вище, громадяни України повинні декларувати власні активи, що складаються з набутих доходів. Сюди також входить майно, отримане на правах спільної власності. Такі активи можуть перебувати чи бути зареєстрованими як на території України, так і за її межами. Для простішого розуміння давайте відмітимо основні категорії активів, що мають бути задекларованими:
- будь-яка валюта чи дорогоцінні метали, які зберігаються на рахунках в банках
- об’єкти нерухомості, включаючи недобудовані чи не прийняті в експлуатацію та на які немає права власності, але майнові права власності належать громадянину. Сюди також входить земельна ділянка, на якій розташовується нерухомість, на правах довгострокової оренди або на суперфіцію
- практично будь-яке рухоме майно: автомобілі, техніка, витвори мистецтва, антикваріат чи ювелірні вироби, старовинні банкноти чи монети тощо
- письмові договори з юридичними особами, якими підтверджується грошова вимога, а також нотаріально посвідчені договори з вимогами до фізичних осіб
- відсотки чи дивіденди, які не пов’язані з корпоративними правами
- права майнового чи корпоративного характеру на інтелектуальні надбання
- фінансові інструменти, які визначені діючим законодавством, та цінні папери
- майнові права, за якими громадянин може отримувати доходи в рамках договору про управління майном чи іншого подібного документу та не сплачує власнику майна належної частки
Як і практично в будь-якому випадку, тут також передбачені винятки з правил. Зокрема до декларування не можуть бути допущені активи, які набуті в результаті дій кримінального характеру, тих, що проходять в судовому провадженні чи щодо яких розпочато досудове розслідування.
Таким чином, майно не може бути задекларованим якщо воно набуте шляхом:
- ухиляння від сплати податків
- підроблення митної, податкової чи іншої фінансової документації
- порушення вимог податкового митного чи валютного законодавства
- збагачення шляхом хабарництва чи зловживання впливом
- фінансування тероризму
- легалізації та відмивання доходів, здобутих незаконним шляхом
- контрабанди та розповсюдження наркотичних речовин
Окремо варто відмітити, що об’єктом декларованого майна не можуть бути кошти у будь-якій валюті, які на момент подання одноразового добровільного декларування перебувають у готівковій формі. Сюди також відносяться будь-які активи декларанта, які на момент подання ОДД перебувають на території країни, визнаної Україною державою-агресором.
Визначення розміру податку
Розрахунок розміру податку за декларацією відбувається з огляду на деякі основні критерії номінальної вартості об’єктів чи документів, а також витрат на їх придбання чи оформлення.
Відмітимо основні критерії:
- визначена станом на дату подання ОДД вартість певного об’єкту декларування, цінних металів чи грошової вимоги;
- визначений документально об’єм витрат на придбання об’єкту, який декларується;
- визначена вартість майна, майнових прав та подібних активів в результаті проведеної оцінки;
- вартість права грошової вимоги, яка документально підтверджена;
- розрахована вартість дорогоцінних металів, що формується виходячи з закупівельної вартості НБУ на дату подання ОДД;
- вартість корпоративних прав, які допущені до біржових торгів, що має бути документально підтверджено;
- фактична чи номінальна вартість цінних паперів та подібних фінансових інструментів, які не допущені до біржових торгів, що має бути документально підтверджено.
Вартість практично будь-якого рухомого майна може бути самостійно визначена громадянином, що декларує його. Звісно, це можливо у разі наявності бажання самого декларанта та перебування такого майна на території України. Майном, яке не може бути оцінене декларантом самостійно, є витвори мистецтва, транспортні засоби, дорогоцінні метали, ювелірні вироби чи дорогоцінне каміння.
Скільки сплатити податку
Суть одноразового добровільного декларування майна зрозуміла. Однак досі неясно, чому його називають акційним та скільки конкретно потрібно сплачувати державі за цими особливими тарифами?
Давайте ж детальніше розглянемо, яка саме ставка податку на доходи фізичних осіб передбачена чинним Податковим кодексом України.
Відповідно до Кодексу, 18% оподаткування передбачено на всі доходи фізичних осіб, що були отримані протягом підзвітного року. Сюди не входять ті доходи, які оподатковуються за ставками 9, 5 та 0 відсотків. Власне, ставка в 9% передбачена для фізичних осіб, які отримали дохід у вигляді дивідендів за акціями або інвестиційними сертифікатами чи корпоративними правами, що отримані від нерезидентів, інститутів спільного інвестування та суб’єктів господарювання, які незареєстровані платниками податку. Ставка в 5% стосується доходів фізичних осіб у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, що були отримані від резидентів-платників податку і в якості прибутку підприємства. Нульовий відсоток поширюється на майно, що було отримане у спадок першої та другої черги.
Для простішого визначення «акційної» ставки розглянемо таблицю:
Ставка 2,5% або 3% у випадку оплати трьома платежами | Ставка 5% або 6% у випадку оплати трьома платежами | Ставка 9% або 11,5% у випадку оплати трьома платежами з 01.09.2021 по 01.03.2022 – 7% або 9,5% відповідно |
Державні облігації України, що були придбані в період з 01.09.2021 по 31.08.2022 року, але до подання ОДД з терміном обігу понад 365 днів без права дострокового погашення. | Валюта, що знаходиться в банківських установах України | Валюта, що знаходиться на рахунках в іноземних банках або в іноземних фінансових установах |
| Право вимоги до резидентів України | Право вимоги до нерезидентів України |
| Нерухоме майно, включаючи об'єкти незавершеного будівництва | Нерухоме майно, включно з об'єктами незавершеного будівництва, що перебуває за межами території України |
| Майнові та корпоративні права на об'єкти інтелектуальної власності | Майнові та корпоративні права на об'єкти інтелектуальної власності, що зареєстровані за межами України |
| Рухоме майно | Рухоме майно, що зареєстроване чи перебуває за межами території України |
| Цінні папери та/або фінансові інструменти | Цінні папери та/або фінансові інструменти, які зареєстровані за межами України |
| Пам’ятні банкноти та монети, банківські метали, які не перебувають на рахунках | Пам’ятні банкноти та монети, банківські метали, що не лежать на рахунках та зареєстровані за межами України |
| Права особи на майно, за якими вона на підставі договору чи іншого подібного документу про його управління має можливість отримувати прибуток, але не сплачує власнику майна належну йому частину у вигляді відсотків чи дивідендів | Права особи на майно, що зареєстроване чи перебуває за межами України, за якими вона на підставі договору чи іншого подібного документу про його управління має можливість отримувати прибуток, але не сплачує власнику майна належну йому частину у вигляді відсотків чи дивідендів |
Таким чином, як стало зрозуміло з таблиці, у разі реєстрації чи перебування об’єкту декларування на території України він оподатковується за ставкою 5%. У разі ж його перебування чи реєстрації за межами України ставка складає вже 9%. При цьому, також діє додаткова умова ― наявність на рахунку громадянина у фінансовій установі України достатньої суми для сплати податку на момент подання ОДД. У разі сплати податку за розстрочкою, ставка з 5% зростає до 6%, а з 9% – до 11,5%.
Варто окремо відмітити можливість зниження розміру оподатковуваного доходу, отриманого від продажу нерухомого майна, яке перебуває на території України. Така можливість передбачена статтею 172 Податкового кодексу України та передбачає механізм зниження доходу за рахунок витрат, які було понесено декларантом на придбання цієї самої нерухомості.
Під витратами мається на увазі:
- кошти, які були сплачені на придбання майнових прав чи цінних паперів, за якими відбулась передача об’єкту нерухомості.
- кошти, які були передані в фонд будівництва нерухомості.
- кошти, що були сплачені для придбання недобудованого об’єкту будівництва.
- вартість об’єкту нерухомості, який був переданий декларанту у власність в якості оплати його частки в статутному капіталі юридичної особи в результаті виконання процедури виходу зі складу учасників господарського товариства.
- кошти, сплачені на іпотеку, за якою нерухомість перейшла у власність.
- кошти, які були втрачені на придбання об’єкту нерухомості відповідно до договору купівлі-продажу чи міни.
- кошти, сплачені декларантом як державне мито, реєстраційні збори чи інші подібні платежі, які пов’язані з придбанням нерухомості.
- вартість об’єкту нерухомості, що була задекларована у ОДД.
- витрати на будівництво об’єкту нерухомості.
- вартість об’єкту нерухомості, яка була отримана громадянином як засновником юридичної особи в процесі її ліквідації.
Для більш наочного розуміння давайте розглянемо приклад зниження доходу для декларанта. 20.11.2021 року громадянин України вносить до ОДД сумі 1 000 000,00 грн коштів. Декларант отримав гроші від продажу другого об’єкту нерухомості у 2020 році. Крім того, він також вносить корпоративні права юридичної особи, яка зареєстрована в Туреччині, на суму 400 000,00 грн, 2 кг золота та 500 000,00 грн облігацій внутрішньодержавної позики (ОВДП), яка була придбана 10.09.2021 року.
Зважаючи на вищенаведену систему, розрахунок відбувається наступним чином:
- грошові кошти: 1 000 000,00 грн – 800 000,00 грн (витрати на придбання нерухомості) = 200 000,00 грн * 5% = 10 000,00 грн.
- корпоративні права: 400 000,00 грн * 7% = 28 000,00 грн.
- золото: 2000 г. * 1560,51 грн (встановлена НБУ вартість золота за грам станом на 20.11.2021 р.) = 3 121 020,02 грн * 5% = 156 051,00 грн.
- ОВДП: 500 000,00 грн * 2,5% = 12 500,00 грн.
В результаті розрахунків, загальна сума податку, яку декларант має сплатити державі, складає 214 551,00 грн.
Громадяни України, які не скористалися можливістю «акційного» декларування майна, у разі бажання зробити це в майбутньому, будуть виконувати процедуру за іншою системою. В свою чергу, якщо громадянин України сповістив податкові органи про те, що на момент завершення періоду проведення «акційного» декларування у нього відсутні активи фізичної особи, що були набуті з доходів, які не були оподатковані відповідно до ПК України, «акційна» пропозиція не була використана.
Однак якщо контролюючий орган протягом 365 днів з дня подання декларації виявить невідповідність поданої декларантом інформації щодо активів, їх оподаткування буде здійснюватися за ставкою 18%. У разі ж якщо наявні активи не були подані до ОДД, їх власним може бути притягнутий до адміністративної чи навіть кримінальної відповідальності.
Існує перелік майна громадян України, які визнаються отриманими за рахунок повністю оподаткованих доходів. Відповідно до пункту 10 Підрозділу 94 Перехідних положень ПКУ, за такими активами не виконується стягнення податків при ОДД.
Серед таких активів:
- будь-які активи крім автомобіля та нерухомості, загальна вартість яких складає до 400 000,00 грн
- особистий транспортний засіб об’ємом двигуна до 3000 см3, який призначений для перевезення до 10 осіб та вартістю до 400 000,00 грн. Це не поширюється на мотоцикли з двигуном об’ємом до 800 см3, човнів, гелікоптерів та літаків.
- нерухомість, яка знаходиться на території України у вигляді квартири площею до 120 м2, а також майнові права на квартиру у недобудованому будинку. Сюди також відноситься приватний будинок площею 240 м2 включно з недобудованим об’єктом, за наявності права власності у власника. З нежитлових приміщень мова йдеться про нерухомість площею до 60 м2 включно з недобудованим об’єктом. Земельні ділянки, площа яких не перевищує норми безоплатної передачі, передбаченої ст.121 ЗКУ.
Варто відмітити, що ідея виведення активів громадян України з тіні є досить вдалою і на практиці виглядає дуже приємно. Відмітити хоча б передбачену можливість звільнення від відповідальності за несплату громадянами податків у минулих періодах. Однак очевидно, що з прийняттям президентського законопроєкту та введенням змін до Податкового кодексу з’явиться чимало нових проблем. Частина з них буде пов’язана з намаганням податкових органів «уважно» вивчити кожну окрему декларацію на предмет невідповідності. Це потягне за собою численні рішення про додаткові стягнення з громадян. В свою чергу, з боку декларантів очевидно зросте кількість судових позовів на скасування подібних рішень. Все це створить велику кількість юридичної тяганини, пов’язаної з податковими деклараціями.
