Експорт сільськогосподарської продукції в Україні за останні роки зріс, його частка в загальному експорті перевищила 40%. Серед основних продуктів експорту – жири, олії та воски. У статті розповімо усе про експорт сільськогосподарської продукції з урахуванням обставин воєнного часу.
Нові правила оподаткування доходів фізосіб від продажу власної сільгосппродукції
Статус «сільськогосподарська продукція» – на що впливає
Організаційні питання, бюджетне відшкодування ПДВ, валютний контроль, курсові різниці, оподаткування – це далеко не повний перелік того, в чому треба орієнтуватися бухгалтеру підприємства-експортера сільськогосподарської продукції. Почнемо з першого.
Чи належить той чи інший продукт до сільськогосподарської продукції відповідь дає просте правило: зазирнути треба в довідник УКТ ЗЕД. Якщо товар належить до груп 1-24 класифікатора, то він сільськогосподарський (пп. 14.1.234 ПКУ, ст. 1 Закону «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції» від 25.06.2009 р. № 1561 ). Однак для цілей оподаткування це поняття дещо вужче. Під сільськогосподарську продукцію у цілях ПКУ не потрапляють:
- продукція, яка була придбана на стороні (див. пп. 14.1.234 ПКУ);
- підакцизна продукція, наприклад, медовуха чи горілка, тютюн. Хоча вони й мають сільськогосподарське походження та потрапляють до груп 1-24 УКТ ЗЕД.
Увага: сільськогосподарська продукція має коди групи 1-24 УКТ ЗЕД.
Сільськогосподарська продукція охоплює: живі тварини, м’ясо, рибу, молюски, молоко і молочні продукти, яйця, мед натуральний, овочі, живі дерева, каву, чай, горіхи, зернові, насіння, солод, крохмаль, олію, віск, цукор, какао, борошно, оцет і т.п.
Виникає питання, як це впливає на експорт, його оформлення та оподаткування? На оподаткування експорту – ніяк, так як правила експорту сільськогосподарської продукції такі ж самі, як і для інших товарів. Є групи товарів, які йдуть за нульовою ПДВ-ставкою, а є звільнені (див. нижче).
Однак статус сільськогосподарської продукції важливий для тих, хто на 4-й групі єдиного податку. Як відомо, для них частка реалізації такої продукції за попередній податковий (звітний) рік має бути не менше 75%, щоб не втратити групу. І ця частка має бути саме вироблена ними, а не закуплена як товар, що випливає з пп. 14.1.234 ПКУ.
Увага: оподаткування експорту сільськогосподарської продукції у цілому таке ж, як і інших товарів.
Також нюанси є у митному оформленні сільськогосподарської продукції, зокрема можуть вимагатися:
- сертифікат якості;
- сертифікат походження;
- фітосанітарний сертифікат;
- карантинний сертифікат;
- ветеринарний сертифікат;
- наявність експортного мита.
Крім того, ще є квоти на сільськогосподарську продукцію та позиції експорт, яких підлягає ліцензуванню, що визначено постановою Кабміну «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік» від 29.12.2021 р. № 1424 (далі – Постанова № 424). Через це проходження митниці сільськогосподарською продукцією варто розглянути детальніше.
Увага: правила експорту сільськогосподарської продукції передбачають наявність сертифікатів, а також можливу сплату експортного мита.
Особливості митного оформлення сільськогосподарської продукції
Якщо у вас ще не було експорту, то треба зарані зареєструватися на митниці. Дану процедуру достатньо зробити один раз. Це можна зробити й у електронний спосіб. ДПС має надіслати не пізніше наступного робочого дня відповідне повідомлення.
Тепер щодо пакету документів. До звичних експортних документів належать: експортна митна декларація, ЗЕД-контракт (він може бути на мові держав, з якими Україна має митний союз, може бути й англійською мовою), виставлений рахунок (інвойс) на покупця-нерезидента, транспортні документи (CMR, авіанакладна, коносамент, Carnet TIR). Для заповнення митної декларації, особливо якщо це вперше, радимо скористатися послугами митного брокера.
Увага: митна декларація – ключовий документ в оформленні експорту та для цілей бухгалтерського обліку. Однак не єдино необхідний – без сертифікатів таку продукцію просто не випустять.
Специфічні сертифікати, які потрібні для експорту сільськогосподарської продукції наведені у таблиці нижче.
| СЕРТИФІКАЦІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ |
| Сертифікат | Коли і для чого | Хто видає та особливості дії |
| сертифікат якості товару | для зернових, так як вони можуть бути різного сорту, лабораторія має встановити вміст клітковини і т.п.; | акредитована лабораторія |
| сертифікат походження товару, у т.ч. EUR-1 | для ситуації, коли його хоче покупець, так як у його країні діє пільга по оподаткуванню товарів з України чи з інших відомих йому причин | Сертифікат EUR-1 (преференційний доступ на ринок ЄС) видає митниця. Сертифікати інших видів може видати Торговельно-промислова палата** |
| фітосанітарний сертифікат*** | для продукції, яка потрапляє в Перелік № 1177* | державний фітосанітарний інспектор (Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів), строк дії сертифікату 14 днів |
| карантинний сертифікат |
| міжнародний ветеринарний сертифікат | для продукції тваринного походження | держінспектор ветеринарної медицини або уповноважені (офіційні) лікарі ветеринарної медицини |
| * Перелік № 1177 – Перелік об’єктів регулювання для цілей імпорту, експорту та реекспорту, постановою Кабміну від 15.11.2019 р. № 1177; ** у період карантину почала діяти послуга з боку Торгово-промислової палати «електронна заявка» – можливість замовити сертифікат походження через її сайт разом з поштовою доставкою сертифіката до замовника; *** видається в електронній формі, а якщо цього потребує країна призначення – у паперовій (зміни за Законом від 12.05.2022 р. № 2246, чинний з 27 травня 2022 року) |
Квоти та ліцензії при експорт сількогосподарської продукції
Питання і ліцензування експорту врегульовано Постановою Кабміну «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік» від 29.12.2021 р. № 1424 (далі – Постанова № 1424). У даній постанові є додаткові позиції з нульовими квотами, які наведено у таблиці нижче.
| ДОДАТКОВІ ПОЗИЦІЇ З НУЛЬОВИМИ КВОТАМИ |
| Найменування товару | Код згідно з УКТ ЗЕД | Найменування товару | Код згідно з УКТ ЗЕД |
| Жито | 1002 | Добрива мінеральні або хімічні, фосфорні | 3103 |
| Овес | 1004 | Добрива мінеральні або хімічні, калійні | 3104 |
| Гречка | 1008 10 00 00 | Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів: азоту, фосфору та калію; інші добрива; товари цієї групи у таблетках чи аналогічних формах або в упаковках масою брутто не більш як 10 кг | 3105 |
| Сіль, придатна для споживання людьми | 2501 00 91 00 |
Також Постановою № 1424 введено і додаткові позиції, експорт яких будь-яких кількостях підлягає ліцензуванню.
| ДОДАТКОВІ ПОЗИЦІЇ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЛІЦЕНЗУВАННЮ |
| Найменування товару | Код згідно з УКТ ЗЕД | Найменування товару | Код згідно з УКТ ЗЕД |
| Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин) | 1001 | Велика рогата худоба, жива | 0102 |
| М’ясо курей свійських | 0207 11 0207 12 0207 13 0207 14 | М’ясо великої рогатої худоби, морожене | 0202 |
| Яйця кур свійських | 0407 21 00 00 | М’ясо та їстівні м’ясні субпродукти, солоні або в розсолі, сушені або копчені; їстівне борошно з м’яса або м’ясних субпродуктів: м’ясо великої рогатої худоби | 021020 |
| Просо | 1008 29 00 00 | Цукор | 1701 |
Де отримати консультацію по організації експорту сільськогосподарської продукції
Очевидно, що експорт кожного товару в конкретну країну може мати особливості. Отримати консультацію на конкретні питання можна у найнятого вами митного брокера чи Торговельно-промисловій палаті України, відділення якої є в усіх регіонах України.
Оподаткування експорту сільськогосподарської продукції і товарів 2022
Тепер щодо оподаткування. Для компактності основні нюанси зведено до таблиці нижче.
Увага: для насіння льону, соняшнику, рижію, а також живої великої рогатої худоби (ВРХ), крім чистопородних племінних, для живих вівець є експортні ставки мита.
| ОПОДАТКУВАННЯ ЕКСПОРТУ С/Г ПРОДУКЦІЇ |
| Податок | Ставка | Як оподатковується |
| ПДВ | 0% | За пп. 195.1.1 ПКУ це загальна ставка для всіх експортованих товарів. При експорті такої продукції виникає право на відшкодування від’ємного значення ПДВ (відшкодування податкового кредиту з ПДВ). Базою нарахування ПДВ за нульовою ставкою для самостійно виготовленої продукції береться ціна не нижче звичайної (ч. 2 ст. 188.1 ПКУ). По експорту товарам – не нижче ціни придбання (ч. 2 ст. 188.1 ПКУ). Однак це практично ні на що не впливає, так як сума ПДВ нульова. Дата виникнення зобов’язань з ПДВ – дата оформлення митної декларації. Навіть якщо дата оформлення митної декларації та дата фактичного перетину товарів митного кордону припадають на різні податкові періоди (індивідуальна податкова консультації ДПС від 03.07.2020 р. № 2678/6/99-00-05-06-02-06/ІПК, а також роз’яснення ДПС ЗІР 101.06). |
|
| Податок на прибуток | 18% | Експорт збільшує дохід, а отже, й прибуток. Специфічного оподаткування і податкових різниць немає. |
| Єдиний податок* | 3%, 5% від доходу (3 група) | Збільшує оподатковуваний дохід. Оподатковується у загальному порядку. Також зверніть увагу, що в обліку єдиноподатників враховується лише позитивна курсова різниця (на збільшення), визначена за правилами НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Негативне значення курсової різниці на розмір доходу й єдиного податку не впливають (роз’яснення ДПС 108.01 ЗІР) |
| спецгрупа 3 групи (2%) |
| Залежить від обсягу угідь (4 група ЄП) | Не впливає, так як база оподаткування залежить від площі землі та її нормативно-грошової оцінки |
| Мито | Без мита | По більшості позиції сільськогосподарських культур мито відсутнє (винятки – див. нижче) |
| 10% | Для насіння льону, соняшника, рижію (Закон «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» від 10.09.1999 р. № 1033) |
| 21% | Для живої великої рогатої худоби, крім чистопородних племінних, для живих вівець (Закон «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» від 07.05.1996 р. № 180). |
| * платники єдиного податку можуть займатися ЗЕД (будь-якої групи за умови дотримання вимог підрозділу XIV ПКУ щодо заборонених видів діяльності (роз’яснення ГУ ДПС у Рівненській області). Однак на практиці 1 група єдиного податку не може мати ЗЕД, а 2 група не може надавати послуги нерезидентам. Отже, без обмежень ЗЕД мають лише група 3 і 4, а група 2 може бути експортером сільськогосподарських товарів |
Бюджетне відшкодування ПДВ сільськогосподарським експортерам
Сільськогосподарські експортери, як і всі інші платники ПДВ, мають право на отримання відшкодування з ПДВ за від’ємним значенням рядка 19 Податкової декларації з ПДВ. Дане відшкодування можна зазначити як повністю, так і частково. Воно отримується в межах ліміту реєстрації податкових накладних на вказаний у декларації рахунок у банку або як зарахування сплати податків/зборів. Можна обрати й поєднання цих варіантів.
Увага: експортери можуть отримувати відшкодування ПДВ.
Експортна податкова накладна
Звертаємо увагу на заповнення деяких граф податкової накладної з нульовою експортною ставкою для сільськогосподарського експортера у таблиці нижче.
| ЗАПОВНЕННЯ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ НА ЕКСПОРТ («НУЛЬОВА» ПОДАТКОВА НАКЛАДНА) |
| Графа податкової накладної | Нюанси заповнення |
| Дата складання | Дата виникнення податкового зобов’язання – дата остаточного оформлення митної декларації. Правило першої події тут не працює й отримання попередньої оплати від покупця не призводить до податкового зобов’язання |
| Не підлягає наданню покупцю з причини | Ставимо тип причини «07» – експорт. Також не забуваємо проставити позначку «Х» |
| ІПН отримувача | 3000000000 |
| Покупець | Назву покупця можна зазначати англійською або іншою мовою без перекладу (роз’яснення ДПС ЗІР 101.16). Також через кому, ставимо країну, в якій він такий покупець зареєстрований |
| Податковий номер покупця | не ставиться |
| Розділ А, ряд. І та IX | зазначаємо загальний обсяг постачання за ставкою 0%. |
| Розділ Б, графа 3.1 | Код товару за УКТ ЗЕД (можна лише 4 цифри; якщо товар раніше був імпортований, то всі 8 цифр) |
| Розділ Б , графа 8 | «901» – код нульової ставки |
| Розділ Б, графа 10 | Обсяг постачання (база оподаткування) за договірною (контрактною) вартістю товарів, яка зафіксована у митній декларації (графа 42 «Ціна товару» у митній декларації). Якщо ціна вказана в іноземній валюті – застосовується перерахунок за курсом НБУ, що діє на 0:00 год дня подання митної декларації. (Інформаційний лист ДПС № 13, а також роз’яснення ГУ ДПС у Луганській області). Якщо експорт буде збитковий, то ДПС може вимагати нарахування компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ на підстав п. 198.5 ПКУ |
| Розділ Б, графа 11 | Сума ПДВ відсутня, тобто не заповнюється (п. 3.3 листа ДФС від 27.11.2018 р. № 36942/7/99-99-15-03-02-17) |
| Розділ Б, графа 12 | Як знайти свій код: див. п. 16 Порядок заповнення податкової накладної, наказ Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307. Також знадобиться знати свою статтю з профільного Закону № 1877 |
| Інші графи | Заповнюємо у звичайному порядку |
Зверніть увагу, що насьогодні є штрафи за нереєстрацію «нульової» податкової накладної (ПДВ по факту немає, але штраф за п. 1201.1 ПКУ є!):
- 2% від обсягу постачання (без ПДВ), але в межах 1020 грн – за несвоєчасну реєстрацію;
- 5% від обсягу постачання (без ПДВ), але в межах 3400 грн – за відсутність реєстрації такої податкової накладної, якщо це виявлять податківці.
З 27 травня 2022 року штрафи вже можуть бути накладені й під час дії воєнного стану та COVID-карантину (оновлений п. 69.2 підрозділу 10 Перехідних положень ПК, набув чинності Закон від 12.05.2022 р. № 2260).
Увага: податкова накладна на експорт складається на дату митної декларації, а ціна постачання перераховується за курсом НБУ по договірній (контрактній) вартості з митної декларації.
Приклад 1 (заповнення «нульової» податкової накладної). Підприємство ТОВ «Едельвейс-Агро» відвантажило 23.01.2022 р. на експорт овес продовольчий (УКТ ЗЕД 1004 90 00 00) в обсязі 100 тон. Сума контакту в євро: 16232,60 € (курс НБУ 31,85 грн/євро), 517244 = 16240×31,85. Виходить, що ціна постачання складає 517244/100 =517,244 грн.
Зразок заповнення податкової накладної на експорт⤵️
Валютний контроль 2022 і експорт сільськогосподарської продукції
Ще одне організаційне питання експортних операцій, яке стосується всіх підприємств, а не тільки сільськогосподарських – валютне регулювання з боку НБУ.
Увага: операції до 400 тис. грн не мають валютного нагляду з боку банків.
Насьогодні для експортерів діють такі правила:
| ВАЛЮТНІ ОБМЕЖЕННЯ ЕКСПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ |
| Валютний контроль | Обмеження | На що звернути увагу |
| Строки розрахунків за ЗЕД-контрактами | 120 к. днів — на період воєнного стану (діє з 08.06.2022, але застосовується до операцій починаючи з 05.04.2022)1; 365 к. днів — щодо операцій, які почалися до 05.04.2022 | Цикл «гроші-відвантаження» слід закрити за 120 к. днів, тобто: - якщо отримали попередню оплату, то слід відвантажити продукцію протягом 120 к. днів;
- якщо відвантажили товар на експорт, то отримати гроші теж треба протягом 120 днів.
При простроченні пеня 0,3% за кожний день прострочення, але не більше простроченої суми (починаючи з 121-го дня). ЇЇ стягує ДПС за результатами перевірки порушника-резидента2. Також обслуговуючі банки зобов’язані інформувати ДПС про порушення строку розрахунків 120 к. днів |
| Примусовий продаж інвалютної виручки експортера | скасований (постанова НБУ від 06.02.2019 р. № 35) | Уся інвалютна виручка зараховується на рахунок експортера |
| Валютний нагляд відсутній | Операції по експортно-імпортним контрактам до 400 тис. грн3 | На операції з «незначними розмірами» не поширюється вимога про розрахунки протягом 120 к. днів за експортно-імпортними контрактами (п. 23 розділу ІІІ Постанова НБУ від 02.01.2019 р. № 5). Під незначним розміром вважається розмір валютної операції, який менший за розмір операції, яка підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу за Законом від 06.12.2019 р. № 361 |
| Обмеження у валюті розрахунку з рф і Білоруссю | Заборонені будь-які валютні операції з використанням російських і білоруських рублів, а також у яких учасниками є юрособи/фізособи з рф і Білорусі | Дозволений переказ коштів (крім російських/білоруських рублів) на рахунки резидентів у банках за операціями з експорту товарів дозволені (п. 172 Постанови № 18). Якщо кошти надійшли в російських чи білоруських рублях, то обмін може здійснити банк на міжнародному валютному ринку на іншу валюту, наприклад долар, та зарахувати їх на рахунок клієнта |
| 1– обмеження згідно п. 142 постанови правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) з урахуванням постанови НБУ від 07.06.2022 № 113. Відлік часу банком починається з дати оформлення митної декларації (ЕК-10 «Експорт»/ЕК-11 «Реекспорт» або дати підписання акта приймання-передачі або іншого документа, який засвідчує передачу товару нерезиденту за умовами контракту. Нагляд припиняється після надходження грошей на поточний рахунок; 2 – п. 1, п. 8 ст. 13 Закону «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473 3 – у разі, якщо банк виявляє подрібнення операції з метою уникнення валютного контролю, то він розглядає сукупність операцій як одну єдину |
Бухгалтерський облік експорту сільськогосподарської продукції
Бухгалтерський облік експорту продукції сільського господарства в цілому такий же, як і інших товарів. Основні його нюанси наведено у таблиці нижче.
Увага: дата визнання доходу при експорті може не співпадати з датою оформлення податкової накладної.
| БУХГАТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ЕКСПОРТУ С/Г ПРОДУКЦІЇ |
| Нюанси обліку | Як врахувати |
| Дата визнання доходу | Є два підходи: - момент дотримання усіх вимог за п. 8 НП(С)БО 15 «Дохід», зокрема передачі всіх ризиків та вигод з урахуванням умов Інкотермс у договорі (найбільш правильний з точки зору правил бухгалтерського обліку1). Документальне підтвердження – товаро-транспортний документ, акт приймання-передачі товарів або будь-який інший документ;
- на дату оформлення вантажної митної декларації (радять податківці, щоб співпадало з датою оформлення податкової накладної)2. Однак такий підхід суперечить бухгалтерському, адже на дату оформлення митної декларації можуть ще бути невиконані усі вимоги п. 8 НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів»)
|
| Дата податкової накладної | Дата остаточного оформлення митної декларації |
| Курс НБУ для визначення доходу | Правила такі: - якщо попередньої оплати не було, – курс НБУ на дату визнання доходу;
- якщо була попередня оплата – курс НБУ на дату попередньої оплати.
Якщо оплата була часткова, то поєднання цих варіантів (п. 5 НП(С)БО 21) |
| Дата визнання доходу для обліку єдиного податку у спрощенців 3 групи | Дата зарахування виручки на поточні рахунки експортера. Якщо гроші проходять спершу розподільчий рахунок** у банку, то все одно – дата зарахування виручки на поточний рахунок (роз’яснення ДПС ЗІР 108.01.02) |
| Рахунок для обліку надходження інвалютної виручки | Рахунки такі: - 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» – це основний рахунок для обліку інвалютної виручки;
- 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті» – як проміжний, якщо кошти банком спершу зараховуються на розподільчий рахунок
|
| 1 – наприклад, за умовою Incoterms FOB (франко-борт) постачання та перехід ризиків відбувається в момент потрапляння товару на борт судна у вказаному порті відвантаження, тобто у момент передачі перевізнику покупця; 2 – детальніше про ці підходи у матеріалі Експорті операції 2022; 3 – продаж інвалютною виручки скасований, тому розподільчий рахунок вряд чи буде використовуватися банком. Раніше на ньому обліковувати кошти до продажу |
Проводки з експорту сільськогосподарської продукції
Приклад 2 (відвантаження на експорт після оплати). Наостанок розглянемо простий приклад:
- 24.01.2022 р. ТОВ «Едельвейс-Агро» отримало попередню оплату за зернові у розмірі 2000€ (100% контракту). Облікова вартість проданих зернових – 30000 грн.
- 28.01.2022 р. – продукція була передана перевізнику;
- 01.02.2022 р. – оформлення вантажної митної декларації.
Увага: при передоплаті у експортера виникає немонетарна стаття заборгованості – курсова різниця не визначається.
| № | Дата | Курс НБУ* | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
| Перша подія – отримання авансу від покупця сількогосподарської продукції |
| 1 | 24.01.2022 | 32.1099 грн /1€ | Отримано аванс за ЗЕД-контрактом від покупця у євро | 312 | 681 | 2000€/ 64219,80 |
| 2 | 28.01.2022 | 32.3432 грн /1€ | Передача продукції перевізнику на умовах FOB та визнання доходу за актом приймання-передачі. За курсом на дату авансу: 32.1099 ×2000 = 66959,80 грн. Курс НБУ беремо на дату отримання авансу – дохід розраховується за курсом НБУ на початок дня надходження передоплати за товари (п. 6 НП(С)БО 21) | 362 | 701 | 64219,80 |
| 3 | Списана собівартість зернових | 901 | 271 | 30000,00 |
| 4 | 31.01.2022 | 32.0293 грн /1€ | Визначено витрати від курсової різниці по валютному рахунку (= (32.0293– 32.3432)×2000 = –627,80) | 945 | 312 | 627,80 |
| 5 | Доходи січня списані на фінансовий результат | 701 | 791 | 64219,80 |
| 6 | Витрати січня списані на фінансовий результат | 791 | 901 | 30000,00 |
| 791 | 945 | 627,80 |
| 7 | 01.02.2022 | 31.7464 грн/1€ | Складання митної декларації та податкової накладної за нульовою ставкою ПДВ | 701 | 6411 | 0,00 |
| 8 | Оплата послуг брокера | 377 | 311 | 1000,00 |
| 9 | Послуги брокера віднесено на витрати на збут | 93 | 377 | 1000,00 |
| 10 | 28.02.2022 | 31.1707 грн /1€ | Взаємозалік заборгованостей | 681 | 362 | 2000€/ 64219,80 |
| 11 | Витрати від курсової різниці по валютному рахунку (= (31.1707 – 31.7464)×2000 = -1151,40) | 945 | 312 | 1151,40 |
| 12 | Закрито рахунки обліку витрат | 791 | 93 | 1000,00 |
| 13 | 791 | 945 | 1151,40 |
| * дані сайту НБУ |
Приклад 3 (відвантаження на експорт до отримання оплати). У даному прикладі все те саме, що й у прикладі 2, але:
- 28.01.2022 р. – продукція була передана перевізнику;
- 01.02.2022 р. – оформлення вантажної митної декларації;
- 23.02.2022 р. – отримання оплати від нерезидента.
| № | Дата | Курс НБУ* | Господарська операція | Дт | Кт | Сума |
| Перша подія – відвантаження сількогосподарської продукції покупцю-нерезиденту |
| 1 | 28.01.2022 | 32.3432 грн /1€ | Передача продукції перевізнику на умовах FOB та визнання доходу за актом приймання-передачі. За курсом на дату авансу: 32.3432 ×2000 = 64219,80 грн | 362 | 701 | 2000€/ 64219,80 |
| 2 | Списана собівартість зернових | 901 | 271 | 30000,00 |
| 3 | 31.01.2022 | 32.0293 грн /1€ | Визначено дохід від курсової різниці по валютному рахунку (= (32.0293 – 32.3432)×2000 = –627,80) | 945 | 312 | 627,80 |
| 4 | Доходи січня списані на фінансовий результат | 701 | 791 | 64219,80 |
| 5 | Витрати січня списані на фінансовий результат | 791 | 901 | 30000,00 |
| 791 | 945 | 627,80 |
| 6 | 01.02.2022 | 31.7464 грн/1€ | Складання митної декларації та податкової накладної за нульовою ставкою ПДВ | 701 | 6411 | 0,00 |
| 7 | Оплата послуг брокера | 377 | 311 | 1000,00 |
| 8 | Послуги брокера віднесено на витрати на збут | 93 | 377 | 1000,00 |
| 9 | 23.02.2022 | 32.9039 грн/1€ | Надійшла оплата від покупця (=2000×32.9039 = 65807,80) | 312 | 362 | 2000€/ 65807,80 |
| 10 | Визнані доходи від курсової різниці (= (32.9039 – 32.3432)×2000 = –1121,40 грн) | 362 | 714 | 1121,40 |
| 11 | 28.02.2022 | 31.1707 грн /1€ | Витрати від курсової різниці по валютному рахунку (= (31.1707 – 32.9039)×2000 = –3466,40) | 945 | 312 | 3466,40 |
| 12 |
| 13 | Дохід від курсової різниці віднесений на фінансовий результат | 714 | 791 | 1121,40 |
| 14 |
| 15 | Закрито рахунки обліку витрат | 791 | 93 | 1000,00 |
| 791 | 945 | 3466,40 |
| * дані сайту НБУ |
Стаття підготовлена за матеріалами журналу «Головбух»
