 | Анастасія Харицька, помічник адвоката ЮК L.I.Group |
Законодавство України передбачає, що кожен громадянин України, який отримує дохід від здійснення господарського діяльності, зобов’язаний сплачувати ЄСВ. При цьому, законодавством України встановлюється два типи фізичних осіб-платників податків, які здійснюють господарську діяльність, а саме, фізична особа-підприємець (ФОП) та самозайнята особа (особа, що здійснює незалежну професійну діяльність).
⚡️ ЄДИНА ЗВІТНІСТЬ: ЕКСПЕРТ ДОПОМОЖЕ РОЗІБРАТИСЯ ЗІ СКЛАДНОЮ НОВИНКОЮ ⏩
Право громадянина бути одночасно ФОП та самозайнятою особою жодним нормативно-правовим актом не обмежується, окрім випадків, коли самозайняті особи - нотаріуси або приватні виконавці.
Однак, до травня 2020 року питання обов’язку нарахування та сплати особою, яка одночасно є ФОП та самозайнятою особою, ЄСВ не було врегульовано, а тому податкові органи нараховували, по факту одній особі, ЄСВ за двома видами діяльності. 04.12.2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула зразкову справу №520/3939/19 про визнання недійсною вимогу податкового органу про сплату недоїмки зі сплати ЄСВ, нарахованої позивачу одночасно як самозайнятій особі, і як ФОП.
За результатами розгляду зазначеної справи суд підтвердив правомірність висновків судів попередніх інстанцій, що були сформовані під час розгляду цієї справи, а саме:
- контролюючий орган не може самостійно встановлювати позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності, оскільки такі дії не узгоджуються з нормами Порядку обліку платників ЄСВ, якими визначено процедуру взяття на облік платників єдиного внеску;
- Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не передбачено взяття та перебування на обліку платників єдиного внеску фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності;
- Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не визначає статусу застрахованої особи, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Напевне, врахувавши висновки Верховного Суду, Верховна Рада України 13.05.2020 року прийняла Закон №592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який в переважній своїй частині набрав чинності 01.01.2021 року.
Законодавець ухвалив зміни до ПКУ. Для когось це стало подарунком, а дехто, навпаки, дістав додатковий податковий тягар. Зосередимося на десятці найцікавіших змін до Податкового кодексу України.
Відтепер, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» чітко встановлює, що самозайнята особа обліковується у податковому органі як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Також Законом №592-ІХ усунуто і прогалину щодо подвійного оподаткування соціальним внеском, а саме, шляхом звільнення самозайнятої особи від сплати ЄСВ. Звільнення самозайнятої особи від сплати ЄСВ має місце лише за умови взяття її на облік як ФОП, який здійснює вид діяльності, що є тотожним виду діяльності самозайнятої особи. У випадках здійснення ФОП іншої діяльності, звільнення самозайнятої особи від сплати ЄСВ не передбачено.
Тобто, адвокат, арбітражний керуючий або самозайнята особа, що здійснює іншу незалежну професійну діяльність, не платять ЄСВ, якщо вони провадять господарську діяльність як ФОП за тим самим КВЕДом, що й самозайнята особа. Так, наприклад, для адвоката це КВЕД 69.10 – діяльність у сфері права, а для арбітражного керуючого КВЕД 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування.
Також з 01.01.2021 року самозайняті особи та ФОП, якщо вони є найманим працівником за основним місцем роботи, звільняються від сплати за себе ЄСВ за період, за який роботодавцем було сплачено за них страховий внесок, не менше мінімального.
При цьому законодавець залишив самозайнятій особі та ФОП право самостійно обирати об’єкт оподаткування, тобто якщо дохід як найманого працівника є меншим, ніж дохід самозайнятої особи чи ФОП, то особа може обрати об’єктом оподаткування більший дохід, і саме від цієї суми сплатити ЄСВ.
Важливо звернути увагу, що самозайнята особа та/або ФОП не платять ЄСВ, якщо в поданому роботодавцем звіті про суми нарахованої заробітної плати в таблиці 6 графа 22 «Ознака наявності трудової книжки» стоїть відмітка «1-так», що вказує на основне місце роботи, і роботодавець сплатив за таку особу ЄСВ не менше мінімального. На самозайнятих осіб та ФОП, які оформлені за сумісництвом, таке звільнення не розповсюджується.
Внаслідок таких змін та з метою контролю за правильністю нарахування та сплати ЄСВ контролюючий орган отримав доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховані і з якої сплачені страхові внески, в порядку, який наразі ніким не встановлений, але має бути погоджений з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже, відтепер, чинне законодавство передбачає суб’єкт сплати ЄСВ, як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, яка звільняється від сплати ЄСВ лише, якщо є найманим працівником за основним місцем роботи або зареєстрована ФОП, який здійснює тотожну діяльність.
Окремо хочеться зазначити, що для самозайнятих осіб, які припинили діяльність або планують її припинення до березня 2021 року, та у яких наявний борг зі сплати ЄСВ з 01.01.2017 року по 01.01.2021 року, передбачено списання такого боргу, але лише за умови, якщо за даний період не було отримано прибутку.
Чи призведуть внесені зміни до покращення ситуації щодо оподаткування ЄСВ самозайнятих осіб, які одночасно є ФОП, покаже час та судова практика, але одне можна стверджувати чітко: ці зміни є необхідними та довгоочікуваними.
