Підсумований облік робочого часу запроваджують на підприємствах, які діють безперервно. Бо вони не можуть дотримати щоденної та щотижневоної норми робочого часу. Це поширена ситуація на сільгосппідприємтсві. Розкажемо, як запровадити підсумований облік робочого часу в сільському господарстві, як розробити графіки виходу на роботу чи змінності, як підрахувати надурочні години та як нарахувати зарплату
Нерівномірна зайнятість протягом року створює низку проблем для аграріїв. Адже найбільші обсяги роботи припадають на період посівної і збору врожаю. Тож часто виникає запитання, чи можна графіки роботи побудувати так, аби в одних місяцях була норма за графіком значно більша, ніж в інших. Щоб вирішити цю проблему, доведеться запровадити підсумований облік робочого часу для тих структурних підрозділів (працівників), що задіяні на посівній і зборі врожаю.
Неповний робочий час і не відпрацьований повністю місяць: приклади розрахунку індексації
Підсумований облік робочого часу у аграріїв
Підсумованому обліку робочого часу присвячена стаття 61 Кодексу законів про працю (КЗпП). Але там зазначені лише випадки, в яких запроваджують цей режим роботи, й головна умова така: тривалість робочого часу за обліковий період за графіками роботи не має перевищувати нормального числа робочих годин.
Рішення про запровадження підсумованого обліку робочого часу ухвалює роботодавець за погодженням із профспілкою (профспілковим представником). У разі відсутності на підприємстві профспілкової організації (профспілкового представника) запроваджують підсумований облік робочого часу та погоджують графіки змінності за погодженням із уповноваженим представником трудового колективу (лист Мінсоцполітики від 27.03.2012 № 98/13/116-12).
Методрекомендації № 138 не є нормативно-правовим актом, тому можете їх використовувати під час розроблення власного локального акта — Положення про підсумований облік робочого часу лише в частині, що не суперечить чинному законодавству.
У Положенні про підсумований облік робочого часу пропишіть:
- для яких структурних підрозділів, професій (посад) запроваджуєте підсумований облік робочого часу;
- який буде обліковий період: місяць, квартал, рік або інший розрахунковий період;
- як визначати обліковий період для тих працівників, яких прийняли на роботу / звільнили з роботи посеред облікового періоду;
- на основі якого календаря рахувати норми робочого часу, щоб скласти графіки роботи (змінності);
- які принципи побудови графіків роботи (змінності): тривалість зміни, перерви, міжзмінні перерви, чергування змін і щотижневий відпочинок;
- як визначати нормальну тривалість робочого часу, якщо працівника не було на роботі через хворобу, відпустку тощо.
Агропідприємство планує своєю сільгосптехнікою виконати для стороннього замовника роботи зі збирання врожаю. Чи має воно на це право, а також які особливості юридичного оформлення, бухгалтерського обліку та оподаткування врахувати, розповість експерт
Обліковий період для агропідприємства
Оптимальним варіантом для агропідприємства буде обліковий період — рік або розрахунковий річний період. Останній може тривати від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт. Роботодавець визначає це на свій розсуд.
Переглянути ситуації в журналі «Головбух Агро»
Графіки роботи (змінності) в аграрних підприємствах
Під час складання та затвердження графіків роботи (змінності) для підсумованого обліку робочого часу зважте на таке:
- графіки роботи (змінності) складають одразу на весь обліковий період;
- графіки мають передбачати відпрацювання норми робочих годин за обліковий період і її не можна змінювати протягом облікового періоду;
- можна встановити нормальну тривалість зміни, а також скорочену чи подовжену зміну (за потреби);
- слід встановити кількість і тривалість перерв під час зміни, які не входять до робочого часу;
- початок і закінчення зміни визначають у колдоговорі чи Положенні про підсумований облік робочого часу;
- чергування при змінних роботах (коли є дві чи три зміни) має бути рівномірним і перехід із однієї зміни до іншої зазвичай має відбуватися через кожний робочий тиждень у години, визначені графіками змінності;
- тривалість міжзмінного відпочинку не може бути меншою ніж подвійна тривалість попередньої зміни (з урахуванням перерви);
- тривалість щотижневого відпочинку має бути не менше ніж 42 год.
Отже, під час побудови графіків роботи (змінності) слід забезпечити належну міжзмінну перерву та щотижневий відпочинок.
Переглянути ситуації в журналі «Головбух Агро»
Послаблення під час дії воєнного стану
Низку особливостей у період дії воєнного стану під час застосування норм КЗпП щодо тривалості робочого часу та відпочинку передбачає стаття 6 Закону № 2136. А саме:
- час початку та закінчення щоденної роботи (зміни) визначає роботодавець;
- тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 год;
- обмеження надурочної роботи, передбачене частиною 1 cтатті 65 КЗпП, під час дії воєнного стану не застосовують.
Також роботодавець має право змінювати істотні умови праці під час дії воєнного стану з попередженням про це працівників перед запровадженням змін, а не за два місяці до їх запровадження (ч. 2 ст. 3 Закону № 2136).
Переглянути ситуації в журналі «Головбух Агро»
Графіки змінності та надурочна робота у агарному підприємстві
Графіки роботи (змінності) потрібні для того, щоб зафіксувати норму робочого часу за обліковий період та у відповідному місяці. Насамперед, щоб дотримати норми КЗпП, визначити години надурочної роботи та розрахувати заробітну плату.
У реальних умовах може так трапитися, що через непогоду не було змоги виконати роботу і її необхідно виконати в стислі строки чи змінник не вийшов на роботу через хворобу або з інших причин. Тоді й постає питання про надурочну роботу, тобто про залучення до роботи в дні та години, не передбачені графіками роботи (змінності).
Читати в журналі «Головбух Агро»
