У статті — поради, як провести посівні роботи та створити безпечні умови для працівників. Адже цьогорічна весняна посівна кампанія вже розпочалася. Як і торік, вона потребує від аграріїв особливої організованості, а також таїть небезпеку на полях
Навесні у селян кипить невідкладна робота. Кожен весняний погожий день — на вагу золота. Тож у всіх регіонах країни, де є така можливість, тривають посівні роботи. Адже посівна, проведена швидко, своєчасно та якісно, — запорука гарного врожаю. Особливо в умовах воєнного стану, коли знищено багато запасів і продовольства.
Механізатори змушені працювати повний світовий день і часто без вихідних. Вони практично працюють навіть по 300 год на місяць і більше. Адже в період дії воєнного стану жодних обмежень стосовно надурочної роботи не встановлено.
З’ясуємо, як гідно оплатити працю тих, хто опікується посівною та супутніми роботами, а також як не порушити при цьому законодавство про працю.
Якщо сільгосппідприємство має торговельну точку, то воно працює з РРО, оскільки неможливо дотримати вимоги щодо оформлення прибуткових касових ордерів. На цьому етапі автоматично згадуються платіжні термінали. Кому з торговців агропродукцією вони потрібні та що буде за порушення правил, розповів експерт
Як забезпечити посівну робочою силою
Весною аграрії мусять виконати чимало польових робіт:
- підживити міндобривами озимі, пересіяти їх і підсіяти (за потреби);
- протруїти насіння ярих культур від хвороб і шкідників перед посівом, посіяти та ще й внести добрива;
- боронувати, культивувати тощо.
Усе це необхідно зробити у стислі строки. Тому має бути достатня кількість працівників. Однак під час війни та загальної мобілізації катастрофічно не вистачає «робочих рук».
Бронювання працівників агропідприємств далеко не завжди рятує ситуацію. Адже сіяти потрібно якісно та у стислі строки, а це потребує додаткового залучення працівників. Вирішити це завдання можна, якщо укласти строкові трудові договори на період весняно-польових робіт й оптимально використовувати робочий час. Зокрема, це можуть бути трудові договори з нефіксованим робочим часом, які дають змогу залучати працівників до роботи лише за гострої потреби.
Тривалість сезонної роботи не має перевищувати шести місяців.
Як залучити працівників до роботи в гарячу пору
Строковий трудовий договір укладають на визначений строк за погодженням сторін або на час виконання певної роботи (п. 2, 3 ч. 1 ст. 23 Кодексу законів про працю України; КЗпП).
У строковому трудовому договорі має бути визначено, коли він закінчується: дата чи подія (можна укладати на період виконання певної роботи). Якщо основний працівник відсутній і невідомо, коли він повернеться з евакуації або де він взагалі й що з ним, то строковий трудовий договір укладають на період «до фактичного виходу відсутнього працівника на роботу».
Зупинимося стисло на кожному з наведених вище трудових договорів, аби не допустити порушень під час їх укладення. Будь-який із зазначених строкових трудових договорів може укладатися як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Тимчасова робота — це укладення трудових договорів строком до двох місяців. Особливості роботи тимчасових працівників визначені Указом № 311. Норми цього документа застосовують у частині, що не суперечить чинному законодавству України.
Сезонна робота — види робіт, визначені Списком № 278. Особливості сезонної роботи визначені Указом № 310, норми якого застосовують у частині, що не суперечить чинному законодавству України.
Аграрні ноти — нові можливості кредитування
До сезонних за Списком № 278 належать такі сільгоспроботи:
– в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві;
– на вирощуванні та збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин.
Щоб виконати сільгоспроботи, пов’язані з сівбою зернових і збиранням урожаю, з працівниками укладають строкові трудові договори на певний строк або на час виконання певної роботи за погодженням сторін (однак не сезонної).
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом зазвичай укладають на підставі статті 21-1 КЗпП у письмовій формі. Проте під час дії воєнного стану письмова форма договору не є обов’язковою. Ця форма трудового договору вигідна насамперед роботодавцю. Адже такий договір визначає базові дні (не більше ніж шість) і базові години (не більше ніж 40). При цьому мінімальна тривалість робочого часу в договорі — 32 год на місяць.
Залучити працівника до роботи понад базові дні та години можна, якщо він не заперечуватиме.
Працівник виходить на роботу лише тоді, коли роботодавець повідомив про таку потребу. Неможлива робота через непогоду чи з інших причин — працівник просто не виходить на роботу та його відсутність не вважається прогулом.
Оскільки договір з нефіксованим робочим часом є досить специфічним, незважаючи на необов’язковість письмової форми, його все ж краще укладати в письмовий формі. Надто багато важливих нюансів у ньому слід зафіксувати. Примірна форма такого договору затверджена наказом Мінекономіки від 26.10.2022 № 4179.
Сумісництво можливе для всіх видів договорів. Єдина умова — таку роботу необхідно виконувати поза межами основного робочого часу. Тобто якщо механізатор закінчив зміну за основним місцем роботи, то після цього він може виконувати таку саму чи іншу роботу за сумісництвом. При цьому законодавство не встановлює, скільки може тривати робота за сумісництвом протягом дня. Це може бути 4, 6 або 8 год, а у вихідний — 12 год.
У разі внутрішнього сумісництва маємо два трудові договори з різними умовами праці / графіками. Оплату за кожним договором теж нараховують окремо. Тобто це два різні договори, юридично не пов’язані між собою.
Один із варіантів, як підвищити ефективність і продуктивність під час посівної, — спланувати режим і графіки роботи так, щоб максимально використати дорогоцінний час і не допустити порушень законодавства про працю
Як запровадити підсумований облік робочого часу
Підсумований облік робочого часу запроваджують на підприємствах, які діють безперервно, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для цієї категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу (ст. 61 КЗпП).
Такий режим роботи допускають за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства. За її відсутності — з вільно обраними представниками трудового колективу. Проте тривалість робочого часу за обліковий період не має перевищувати нормальне число робочих годин (ст. 50, 51 КЗпП).
Якщо Мінагрополітики віднесло агропідприємство до об'єктів критичної інфраструктури й таке підприємство збільшило тижневу норму до 60 год, то це слід урахувати під час формування графіків роботи (змінності).
Підсумований облік робочого часу запроваджують за наказом керівника агропідприємства.
У зв’язку зі специфічністю галузі та сезонністю робіт в агросекторі дуже поширений підсумований облік робочого часу з річним обліковим періодом або ж річним розрахунковим періодом — від початку весняно-польових до закінчення осінньо-польових робіт.
Під час запровадження підсумованого обліку робочого часу та складання графіків роботи можна використовувати Методрекомендації № 138. Однак вони не є нормативно-правовим актом і мають інформаційно-рекомендаційний характер (Лист № 1436).
Можливість запровадження підсумованого обліку робочого часу має бути передбачена у колдоговорі. За його відсутності — у локальному акті роботодавця за погодженням із профспілкою чи представниками трудового колективу.
Особливостям запровадження підсумованого обліку робочого часу присвячений пункт 4.6 Галузевої угоди. Тож тим, на кого поширюється її дія, слід врахувати: максимальна тривалість щоденної роботи за підсумованим обліком робочого часу не може перевищувати 12 год, а тижнева — 48 год.
У колдоговорі / Положенні про підсумований облік робочого часу обов’язково визначають:
- на підставі якого (п’ятиденного чи шестиденного) робочого тижня розраховують норми робочого часу;
- яким буде обліковий період: квартал, півріччя чи річний розрахунковий період;
- для яких категорій працівників запроваджують такий режим;
- чи є можливість поєднувати підсумований облік робочого часу з неповним робочим часом;
- які особливості врахування під час складання графіків роботи за місяці облікового періоду;
- яка нормальна тривалість робочого часу, якщо працівник прийнятий / звільнений у середині облікового періоду чи коли він певний час не працював з поважних / неповажних причин.
Незалежно від того, чи прописані загальні моменти щодо застосування підсумованого обліку робочого часу в колдоговорі, керівник підприємства має видати наказ про запровадження підсумованого обліку робочого часу для певних структурних підрозділів або окремих працівників і ознайомити з ним працівників, яких це стосується.
Запровадження підсумованого обліку робочого часу змінює режим роботи працівників, тому це вважають зміною істотних умов праці. Працівника потрібно повідомити про це не пізніше ніж за два місяці до його запровадження (ст. 32 КЗпП).
До припинення воєнного стану правило про попередження за два місяці не діє. Головне — повідомити працівника про зміну режиму роботи до його запровадження.
У наказі керівника підприємства про запровадження підсумованого обліку робочого часу також конкретизують:
- підстави для запровадження;
- підрозділи чи категорії працівників, яких він стосується;
- дату початку нового режиму роботи;
- тривалість зміни, час міжзмінного та щотижневого відпочинку, тривалість і час перерви під час робочої зміни;
- порядок розроблення графіків роботи чи змінності.
Зразок наказу про погодження агропідприємством запровадження та умов застосування режиму підсумованого обліку робочого часу і графіків змінності на весняно-осінній період (річний розрахунковий період) наведений у Додатку.
СКАЧАТИ
До наказу зазвичай додають форми:
- розрахунку відхилень фактично відпрацьованого часу від нормативного при підсумованому обліку робочого часу за календарем п’ятиденного робочого тижня за місяці облікового періоду;
- режиму роботи на місяці облікового періоду: початок, закінчення, тривалість зміни та перерви для харчування і відпочинку, чергування в змінах, тривалість міжзмінного та щотижневого відпочинку.
За відсутності первинної профспілки доцільно запроваджувати підсумований облік робочого часу та погоджувати графіки змінності з уповноваженим органом трудового колективу (Лист № 98).
Які правила діють до припинення воєнного стану? Роботодавець може, приміром, ухвалити рішення про запровадження підсумованого обліку робочого часу з 1 квітня 2024 року, повідомити працівників про зміну істотних умов праці, затвердити графіки та з відповідної дати запровадити такий режим роботи.
Коли складатимете графіки роботи (змінності), врахуйте, що у період дії воєнного стану:
- немає святкових і неробочих днів, а також перенесення;
- не діє скорочення роботи на 1 год у передсвятковий день;
- не переносяться робочі дні.
На сьогодні воєнний стан подовжено до 13.05.2024 і, ймовірно, його й надалі подовжать. З огляду на це, якщо порахувати норми тривалості робочого часу за п’ятиденного робочого тижня (субота та неділя — вихідні дні, з однаковою тривалістю роботи щодня — 8 год) на весь рік, то річна норма становитиме 2096 год.
Якщо ж воєнний стан скасують до кінця 2024 року, доведеться переглянути норми та скоригувати графіки роботи. У цьому разі це необхідно буде зробити один раз, а не щоразу, коли воєнний стан подовжуватимуть. Це можна прописати в наказі про встановлення режиму роботи, норм тривалості робочого часу чи підсумованого обліку робочого часу.
Крім того, якщо агропідприємство збільшило тривалість роботи до 60 год на тиждень, це теж необхідно врахувати.
Для унаочнення зазначеного розглянемо ситуації.
ПЕРЕЙТИ
Що врахувати під час складання графіків роботи чи змінності
Графіки роботи чи змінності розробляють на всі місяці облікового періоду, погоджують з профспілкою чи представниками трудового колективу і доводять до відома працівників не пізніше ніж за місяць до початку облікового періоду (п. 13 Типових правил № 213).
Протягом облікового періоду щомісяця аналізують, які відхилення від графіка роботи (переробіток чи недоробіток) у кожного працівника, щоб надати додаткові дні відпочинку та врахувати під час складання графіків на наступні місяці. Саме для такого обліку запроваджують форму обліку відхилень фактично відпрацьованого часу від нормативного.
За загальним правилом до графіків роботи за обліковий період зміни не вносять. Змінювати норми та графіки доведеться лише, якщо у період дії воєнного стану роботодавець власним рішенням змінить тривалість робочого тижня чи буде скасований воєнний стан.
Водночас погодження графіків роботи (змінності) з профспілкою ніхто не відміняв, хоча роботодавці й отримали право призупиняти окремі положення колдоговору, визначати самостійно початок і закінчення роботи.
Відпрацьований час понад норму тривалості робочого часу в обліковому періоді вважається надурочною роботою і підлягає оплаті з урахуванням вимог статті 106 КЗпП. Однак, коли саме оплачувати надурочну роботу (наприкінці кожного місяця чи облікового періоду) та як рахувати годинну ставку для оплати, визначають у колективному договорі.
Невиконання норми робочого часу в обліковому періоді допускають лише у разі встановлення неповного робочого часу. Невідпрацьований з вини роботодавця час до норми тривалості робочого часу в обліковому періоді оплачують як час простою. Відпрацьований час понад норму тривалості робочого часу в обліковому періоді оплачують як надурочну роботу.
Які форми оплати заохотять працівників під час посівної
