Проєкти законів найближчим часом будуть подані до Верховної Ради України на реєстрацію. Доля законопроєкту про запровадження ПДВ для ФОП наразі не вирішена
30 березня, Кабінет Міністрів України схвалив пакет із трьох законопроєктів. Вони передбачають зміни до Податкового кодексу України (ПК) та Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі, а також продовження сплати військового збору в діючих на сьогодні розмірах.
- «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість» (ознайомитись);
- «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» (ознайомитись);
- «Про внесення змін до пункту 161 підрозділу 10 розділу ХX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо справляння військового збору» (ознайомитись).
Розроблені рішення відповідають європейським практикам, забезпечують гармонізацію податкового законодавства України з нормами ЄС та ОЕСР.
Як підготуватися до податкової перевірки у 2026 році
Положення законопроєктів спрямовані на імплементацію положень Модельних правил ОЕСР щодо звітності операторів цифрових платформ і таких актів ЄС:
- Директиви Ради (ЄС) 2021/514 від 22 березня 2021 року про внесення змін до Директиви 2011/16/ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування (DAC 7);
- Директиви Ради (ЄС) 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 року про спільну систему податку на додану вартість;
- Директиви Ради 2006/79/ЄС від 5 жовтня 2006 року про звільнення від податків на імпорт малих партій некомерційних товарів з третіх країн.
Основні положення законопроєктів
Міжнародний автоматичний обмін інформацією, що стосується цифрових платформ (директива ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування — DAC7).
Законопроєкт стосується українських та іноземних компаній, що надають цифрові послуги, які активно працюють на нашому ринку (таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, надання в оренду нерухомості чи транспорту тощо).
Зміни передбачають запровадження в Україні міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи відповідно до стандартів ОЕСР та Директиви ЄС DAC7.
Передбачено, що зміни почнуть діяти від початку 2027 року. Це дозволить всім учасникам ринку адаптувати свою діяльність і бізнес-процеси під нові умови.
Ключові зміни:
- до ПК вводять нову статтю щодо міжнародного автоматичного обміну інформацією;
- визначають ключові поняття (платформа, оператор платформи, підзвітний продавець, виключений продавець тощо) відповідно до стандарту ОЕСР і Директиви DAC 7;
- встановлюють обов’язки для операторів платформ:
- ідентифікувати підзвітних продавців;
- щорічно подавати звітність до ДПС (до 31 січня);
- ставати на облік у податкових органах;
- визначають перелік звітної діяльності (оренда нерухомості, надання послуг, продаж товарів, оренда транспорту);
- запроваджують відповідальність за порушення нових вимог.
Оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих через цифрові платформи
Значна частина доходів фізичних осіб у цифровій економіці сьогодні перебуває «в тіні» через відсутність чітких правил.
Це не тільки втрати держбюджету в умовах повномасштабної війни, а й неконкурентні умови між тими, хто відповідально сплачує податки, і тими, хто залишається працювати в «тіньовому» секторі.
Для врегулювання цього питання запропоновано умови оподаткування доходів фізосіб, отриманих через цифрові платформи:
- ставка ПДФО — 5% (замість діючої на сьогодні ставки 18%);
- податковим агентом виступає оператор платформи (тобто податки сплачує платформа за фізособу);
- встановлюють чіткі критерії для застосування цього режиму для фізосіб:
- здійснюють діяльність без найманих працівників;
- не є самозайнятими особами (не ФОПи);
- використовують окремий рахунок для діяльності;
- мають річний дохід у межах встановленого ліміту (не може перевищувати 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (приблизно 7,2 мільйонів гривень станом на 01.01.2026);
- не здійснюють продаж підакцизних товарів;
- не потрібно буде сплачувати податки за разові, некомерційні продажі особистих чи побутових речей (якщо дохід від таких продажів не перевищує 2 тисячі євро за рік). Такий підхід є аналогічним до норм, застосованих у ЄС;
- не потрібно відкривати окремий банківський рахунок, якщо загальна річна сума доходу від продажу товарів не перевищує 2 тис. євро.
Важливо! Електронні «дошки оголошень», на яких здійснюється тільки реклама або інформування щодо товару або послуги, не підпадатимуть під нове регулювання.
Передбачено, що зміни почнуть діяти з 1 січня 2027 року.
Оподаткування міжнародних посилок (до 150 євро)
Запровадження оподаткування ПДВ при імпорті товарів, які ввозяться в Україну в поштових та експрес-відправленнях, починаючи з 0 євро. Це рішення відповідає підходам ЄС, де аналогічні зміни набули чинності у 2021 році.
Нові правила Клубу білого бізнесу: зміни 2026
Які проблеми вирішують запропоновані зміни:
- український бізнес отримує рівні конкурентні умови з іноземними продавцями, товари яких не оподатковуються ПДВ і фактично мають податкову перевагу;
- вирішення схеми з заниженням митної вартості для ухилення від сплати податків (тобто детінізація економіки);
- збільшення надходжень до державного бюджету для фінансування опору агресору.
Згідно з положеннями законопроєкту з 1 січня 2027 року пропонують застосування ПДВ до імпортованих товарів незалежно від їх вартості. Нарахування ПДВ буде здійснюватися автоматично, та включено у ціну ще на етапі купівлі товару на маркетплейсі.
Важливо, що некомерційні відправлення вартістю до 45 євро оподатковуватися не будуть (це подарунки чи речі для особистого або сімейного користування одержувачем).
Детальніше про зміни:
- запровадити спеціальні правила оподаткування дистанційного продажу товарів (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, з території іншої країни на митну територію України одержувачу — фізичній особі, яка придбала такі товари через електронний інтерфейс;
- визначити електронні платформи відповідальними за нарахування та сплату ПДВ;
- передбачити уникнення від подвійного оподаткування та запобігти ухиленню від сплати податків;
- запровадити звільнення від ПДВ для некомерційних посилок вартістю до 45 євро (за умови, що такі товари надсилаються відправником одержувачу без будь-якої оплати, призначаються для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики і кількість не вказують на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою).
Спеціальні правила оподаткування дистанційного продажу товарів передбачатимуть, що оператор електронної платформи (український чи іноземний) одразу при продажі товару включить до його вартості відповідну суму ПДВ і потім перерахує цю суму вже безпосередньо до українського бюджету. Для покупця товару механізм отримання відправлення не зміниться, цей товар буде доставлено логістичним оператором на його адресу. У разі відмови від отримання товару, наприклад через пошкодження в дорозі чи з інших причин, товар буде повертатись відправникові, а кошти, у тому числі і ПДВ, будуть повернуті покупцеві оператором електронної платформи.
Водночас залишаться і чинні на сьогодні механізми, де ПДВ в український бюджет може сплатити безпосередньо одержувач. Якщо електронна платформа продала товари без ПДВ, логістичний оператор матиме можливість доставити такі товари одержувачу, взяти з нього відповідну суму ПДВ і перерахувати цю суму вже безпосередньо до бюджету.
Методи «відправника» та «одержувача», про які йшлося вище, повністю виключають контакт людини, яка купила товари на електронній платформі, з митницею, проте покладають на операторів електронних платформ і логістичних операторів певне додаткове адміністративне навантаження.
Продовження сплати військового збору протягом трьох років після скасування воєнного стану для фінансування післявоєнного відновлення
Передбачено продовження на період протягом трьох років наступних за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, дії норм щодо обов’язку сплати військового збору у діючих на сьогодні розмірах, які були запроваджені як тимчасові, на період дії воєнного стану на території України, а саме:
- для фізичних осіб — 5%;
- для ФОП 1-ї, 2-ї і 4-ї груп єдиного податку — 10% в розрахунку однієї мінімальної заробітної плати на перше число поточного місяця (у 2026 році — 865 грн);
- для платників 3-ї групи єдиного податку (ФОП та юридичних осіб, крім електронних резидентів (е-резидентів)) — 1% від доходу.
Зазначене обумовлене необхідністю забезпечення достатніми ресурсами у сфері оборони та потреб України для післявоєнної відбудови.
За інформацією Ярослава Железняка
За інформацією Мінфіну
