Ратифіковано Угоду про Позику на підтримку України з ЄС (законопроєкт № 0376). За відповідний закон проголосували 298 народних депутатів. Одна з умов отримання кредиту ЄС — проведення в Україні податкової реформи
28 травня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про ратифікацію Угоди про Позику на підтримку України між Україною як Позичальником та Національним банком України як Агентом Позичальника і Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, як Кредитором та Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором (щодо отримання Україною макрофінансової допомоги в рамках Позики на підтримку України)» (законопроєкт від 28.05.2026 № 0376).
Документ дає можливість залучити фінансову допомогу від ЄС на загальну суму до 90 млрд євро у 2026–2027 роках. Ці кошти розподілятимуть на покриття дефіциту держбюджету, забезпечення макроекономічної стабільності та посилення оборонно-промислового потенціалу.
Погашення основної суми позики здійснюватиметься виключно за рахунок репарацій від російської федерації, а відсотки покриватиме бюджет ЄС.
Текст Меморандуму визначає умови для надання макроекономічної частини кредиту 8,35 млрд євро.
Зокрема, Україна бере на себе зобов’язання реформувати податкову систему.
Конкретні умови для отримання коштів
За умовами Меморандуму про взаєморозуміння допомогу виплачуватимуть трьома грантами, орієнтовна вартість траншів становить 3,2 мільярда євро для першого траншу, 3,7 мільярда євро для другого траншу та 1,45 мільярда євро для третього траншу.
Перед кожним Україна має виконати низку вимог за трьома напрямами:
- мобілізація доходів,
- ефективність видатків,
- управління держфінансами.
Перший транш (3,2 млрд євро):
- внести законопроєкти про скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок і про оподаткування доходів через цифрові платформи;
- продовжити військовий збір 5% на 3 роки (мінімум +140 млрд грн/рік в бюджет);
- оновити Стратегію управління держфінансами;
- подати новий Митний кодекс до КМУ;
- призначити постійну голову Держмитслужби.
Другий транш (3,7 млрд грн):
- закони про оподаткування цифрових платформ, скасування пільги для посилок, систему оцінки майна;
- узгодити корпоративне оподаткування з Директивою ЄС проти ухилення (2016/1164)
- дорожня карта та план покращення дотримання податкових вимог (ПДВ);
- Бюджетна декларація на 2027–2029; огляди витрат бюджету у 2026 році;
- призначити Радою трьох експертів до комісії з відбору правління Рахункової палати.
Третій транш (1,45 млрд грн):
- реформа пільгового податкового режиму (мінімум +70 млрд грн/рік до бюджету) та спрощення адміністрування ПДВ;
- подальше узгодження корпоративного податку з Директивою 2016/1164 (статті 5–9)
- проєкт держбюджету на 2027;
- нова Стратегія публічних закупівель;
- концепт-нота щодо оборонних закупівель;
- реформа Держаудитслужби, 10 нових аудиторських комітетів, нові стандарти внутрішнього аудиту;
- прийняття Радою нового Митного кодексу та технічних вимог до митних ІТ-систем.
Компонент Меморандуму «мобілізація внутрішніх ресурсів» є найбільш проблемним. Серед іншого він передбачає зміну третьої групи ФОП.
Умова другого траншу:
Прийняття Радою закону щодо скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони.
Умови третього траншу:
Подати до Ради пропозицію щодо закону, що запроваджує заходи щодо реформування пільгового податкового режиму, що забезпечить додаткові надходження щонайменше 70 млрд грн на рік, зокрема:
- заходи з протидії ухиленню від оподаткування для запобігання штучному дробленню бізнесу з метою дотримання критеріїв перебування на пільгових режимах оподаткування;
- обмеження на повторний перехід субʼєктів господарювання на спрощену систему оподаткування після їх переходу на загальну систему оподаткування;
- запровадження диференційованих ставок податку для платників податків третьої групи залежно від виду економічної діяльності;
- кроки щодо узгодження з Директивою Ради 2006/112/ЄС.
За інформацією ВРУ
За інформацією Ярослава Железняка
