За змістом пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП, з ініціативи роботодавця трудовий договір може бути розірвано за умови:
- безпосереднього обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийому, зберігання, транспортування, розподілу тощо);
- винної дії працівника;
- втрати довір’я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.
При вирішенні питання щодо віднесення особи до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові і товарні цінності, з’ясуванню підлягає те, чи:
- становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
- носить виконання ним цих дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
При цьому настання для роботодавця негативних наслідків чи наявність завданої йому матеріальної шкоди не є обов’язковою умовою для звільнення працівника з підстави втрати довіри. Таке звільнення може вважатися обгрунтованим лише, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує (приймає, зберігає, транспортує, розподіляє тощо) грошові/товарні цінності, вчинив умисно або необережно такі дії, що дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Постанова ВСУ від 20.04.2016 № 6-100цс16
