Аби обгрунтувати правомірність відображення (оприбуткування) готівкових сум у центральній касі на наступний день після кожної видачі коштів, підприємство-позивач посилалося на розбіжності у графіках роботи головної бухгалтерії (робочий день — до 18:00 год.) та господарської одиниці (робочий день — до 20:00 год.). А тому, на думку позивача, у разі проведення господарською одиницею службової видачі готівки після закінчення робочого часу головної бухгалтерії, у підприємства виникає обов’язок щодо оприбуткування таких сум у касі наступного дня відповідно до підпункту «б» пункту 5.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637.
Суд, своєю чергою, зауважив, що, з огляду на зазначену норму, строк здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначає підприємство, його встановлюють за погодженням з банком, у якому відкрито рахунок підприємства для зарахування коштів). Зокрема, таким строком для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни) не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, — є наступний за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси день. Водночас за згаданою нормою визначають строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках. А от щодо обов’язкових правил своєчасного та у повному обсязі оприбуткування готівки, що надходить до каси підприємства, ця норма не містить жодних винятків.
Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2016 № 815/7118/15