Відповідно до частини 1 статті 22 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105 (далі – Закон №1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.
Допомога виплачується починаючи з 6 дня непрацездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності.
Для осiб, яким пiсля звiльнення з роботи нараховано заробiтну плату (дохiд) за вiдпрацьований час або згiдно з рiшенням суду — середню заробiтну плату за вимушений прогул, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом дiлення заробiтної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кiлькiсть мiсяцiв, за якi вона нарахована.
Водночас, згідно з наказом Мінфіну від 14.04.2015 №435, якщо протягом звітного періоду застрахованій особі були здійснені за минулі періоди нарахування середньої заробітної плати за вимушений прогул згідно з рішенням суду - допускається декілька записів по одній застрахованій особі.
Враховуючи зазначене, обчислення середньої заробiтної плати для розрахунку страхових виплат застосовується, зокрема, у випадку поновлення на роботi працiвника, який був звiльнений з роботи без законної пiдстави з виплатою середнього заробiтку за час вимушеного прогулу.
Таким чином, при розрахунку середньоденної заробітної плати для оплати листка непрацездатності працівника, який в розрахунковому періоді був поновлений на роботі за рішенням суду з виплатою йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу (різниці в зарплаті за час виконання нижче оплачуваної роботи), включаються суми заробiтної плати, на яку нарахований ЄСВ, за розрахунковий період з врахуванням сум середнього заробітку, нарахованого за час вимушеного прогулу, за місяці, які припадають на місяці розрахункового періоду.
Вінницьке обласне відділення
Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: