Резидент, що виплачує нерезидентові дохід із джерелом його походження з України, утримує податок з такого доходу за ставкою 15% його суми та за його рахунок під час такої виплати, якщо інше не передбачене положенням міжнародного договору України з країною резиденції особи, якій виплачують дохід (пп. 141.4.2 Податкового кодексу України; ПК).
Умовою застосування особою (податковим агентом) переваг за міжнародним договором є те, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п. 103.2 ПК).).
Згідно з правилами міжнародного договору України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу з метою застосування пониженої ставки податку до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважають особу, яка має право отримати такий дохід. Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право отримати дохід, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або лише посередником щодо такого доходу.
За нормами статті 296 Цивільного кодексу України агентські відносини виникають у разі:
- надання суб’єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій;
- схвалення суб’єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб’єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.
Тому резидент, що виплачує роялті за ліцензійним договором уповноваженій нерезидентом особі, сплачує податок із такого доходу за ставкою 15% його суми та за його рахунок під час такої виплати.
Положення міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюють виплати уповноваженій особі, не застосовують.
Лист ДФС від 13.10.2017 № 2236/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
