Суди першої та апеляційної інстанцій не задовольнили позов роботодавця до працівника про стягнення зайво виплаченої заробітної плати за роботу за сумісництвом. Позов роботодавець мотивував тим, що працівник незаконно отримав грошові кошти. Це встановила відповідна перевірка та підтвердили суди під час розгляду адміністративного позову.
Суди керувалися тим, що факт недобросовісного набуття працівником цих грошових коштів не було доведено і рахункової помилки, яка призвела до цього, не було. Тому неможливо їх стягнути на підставі статті 1215 Цивільного кодексу України (ЦК).
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Верховний Суд України (ВСУ) залишив ці судові рішення без змін. На його думку, до правовідносин про набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є зарплатою і платежами, що прирівнюють до неї, яка нарахована іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, слід застосовувати положення статті 1215 ЦК. А за цією нормою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
При цьому ВСУ зазначив, що до лічильних (рахункових) помилок належать помилки в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися лічильними не пов’язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що є у цій справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку додавання, неправильне написання суми, помилки за введення початкових даних у комп’ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Отже, рахункова помилка ¾ це результат неправильного застосування правил арифметики і не більше. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату додавання.
