Запит ДФС має містити факти, які свідчать про порушення: позиція ВСУ

ДФС видала наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства, оскільки воно не відреагувало на письмовий запит контролерів. А саме не надало документів бухобліку, товарно-транспортних документів, довіреності на отримання ТМЦ.

Скачати План-графік податкових перевірок на 2019 рік

Підприємство вважає, що запити ДФС не відповідали вимогам Податкового кодексу України (далі — ПКУ), що звільняло його від обов`язку надавати відповідь на такі запити. Крім того, дані запити не містили печатки податкового органу.

Верховний суд України (далі — ВСУ) по даній справі зазначив: відповідно до пункту 73.3 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Запит підписує керівник (його заступник або уповноважена особа) ДФС і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Якщо запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1 та 2 пункту 73.3 ПКУ, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

ВСУ відмітив: у запитах ДФС не відсутні чітко окреслені обставини, які вказують на нереальність господарських операцій підприємства з його контрагентами. Відповідно до статті 81 ПКУ у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного підпункту пункту 78.1 ПКУ.

У запиті потрібно вказувати зміст конкретних порушень, вчинених підприємством, а не загальні формулювання та суто посилання на норми податкового законодавства.

Більше того ВСУ вказав: використання податкової інформації як привід для направлення запиту платнику податків є правомірним. Разом з тим наявність такої інформації сама по собі не позбавляє податковий орган обов`язку дотримуватися законодавчо встановлених вимог щодо форми та змісту відповідного запиту. Тобто у запиті потрібно вказувати які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства.

Без повідомлення вказаних фактів платник податків не в змозі надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Постанова ВСУ від 01.05.2019 у справі № 813/1041/18


Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Криптовалюти: бухоблік і декларування

Що таке криптовалюта та чи легально нею користуватися, яке законодавче регулювання криптовалют існує насьогодні. Також мова піде про електронне декларування криптовалют, облік і оподаткування операцій з криптовалютами, питання фінансового моніторингу криптовалют як віртуальних активів
19742

Акт податкової перевірки 2025

Акт податкової перевірки — це документ, яким частіше за все закінчується податкова перевірка. Що в ньому має бути і на що звернути увагу? Як використати інформацію з нього для оскарження та можливі варіанти дій після отримання акта? Які зміни у змісті акта податкової перевірки у 2025 році? Відповіді у консультації
34597

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді