Суди всіх інстанцій підтримали рішення податківців щодо неправомірності формування ФОП податкового кредиту з ПДВ за взаємовідносинами із контрагентами та збільшення ФОПу суми грошового зобов’язання з ПДВ. Адже ФОП під час перевірки та впродовж розгляду судами справи надав первинні документи, які не підтверджують реальність операцій, що зумовили зміни в структурі активів, зобов’язань та власного капіталу ФОП.
ФОП стверджував, що реальність операцій за договорами із контрагентами підтверджують акти здачі-прийняття виконаних робіт.
Але на думку судів, підписані за спірними операціями акти здачі-прийняття виконаних робіт не дають можливість встановити місце їх виконання, обсяги та кількість, що не узгоджується із вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV. Як наслідок, це унеможливлює встановлення дійсного змісту господарських операцій.
Названі документи можуть свідчити про наявність господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов’язань та власного капіталу суб’єкта господарювання.
Разом з тим потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В іншому випадку первинні документи не можна вважати юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.
