Законопроект про гнучкі форми роботи: думка Федерації профспілок

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

25.06.2019 Мінсоцполітики оприлюднило проект закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо гнучких форм організації праці)».

Законопроект передбачає внесення змін до Кодексу законів про працю України законодавче регулювання альтернативних форм організації праці:

  • гнучкий режим робочого часу,
  • дистанційна (надомна) робота,
  • самостійне планування робочого часу.

Чи пропонує законопроект щось кардинально нове?

Відповідно до документу, гнучкий режим робочого часу (ГРРЧ) можна встановлювати за погодженням між роботодавцем та працівником на визначений строк чи безстроково при прийнятті на роботу або згодом.

За дотримання встановленої норми робочого часу він може передбачати:

  • фіксований час, коли працівник має бути на робочому місці;
  • змінний час, коли працівник самостійно визначає момент початку та закінчення роботи;
  • час перерви для відпочинку і харчування, який запропонували не обмежувати двома годинами.

Проект передбачає, що ГРРЧ не застосовують на підприємствах, які діють безперервно, за багатозмінної організації роботи та коли обов’язки працівника потребують його присутності у визначені години. ГРРЧ не вимагає змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівника.

На думку ФПУ, чинне законодавство і зараз передбачає можливість запроваджувати ГРРЧ. Зокрема, у 2006 році Міністерство праці та соціальної політики затвердило «Методичні рекомендації щодо встановлення гнучкого режиму праці».

Положення законопроекту частково повторюють ці рекомендації. Разом з тим, законопроект передбачає, що певні категорії працівників матимуть переважне право на виконання роботи із застосуванням ГРРЧ.

За матеріалами ФПУ

додаток

👇 Святкова пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Алгоритм заповнення єдиної звітності для ФОП

Із 17 липня 2026 року набрали чинності нові форми об'єднаної звітності з ПДФО, військового збору та ЄСВ, а також оновлений Порядок їх заповнення. Вперше законодавець розмежував форми звітності для юридичних осіб та самозайнятих осіб. Яку форму Податкового розрахунку повинні подавати підприємці, які особливості її заповнення, на що звернути увагу, щоб уникнути типових помилок, та які зміни необхідно врахувати під час звітування — розглянемо у статті
29973

Додаток 4ДФ Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: приклади

Додаток 4 ДФ Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ призначений для того, щоб відображати в ньому нарахування будь-яких доходів на користь фізосіб, зокрема й фізосіб-підприємців. З’ясуємо, як заповнити Додаток 4ДФ об’єднаної звітності та розглянемо приклади заповнення Додатка 4ДФ для типових ситуацій
87530

Працівник захворів після закінчення робочого дня: як оплатити лікарняний

Працівника за станом здоров’я госпіталізовано до лікарні після закінчення робочого дня — 13.06.2026, за який йому нараховано заробітну плату. Працівник перебував на лікарняному з 13.07.2026 по 26.07.2026. Який порядок оплати такого листка непрацездатності? Розбираємо
3298

Додаток Д6 до Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: коли подавати і як заповнювати

У консультації про те, коли подавати Додаток Д6 (ФІЗ-Д6) до Податкового розрахунку, що слугує для обліку спецстажу для майбутньої пенсії. Також ознайомитеся з тим, як заповнити Додаток Д6, отримаєте приклади заповнення Додатка Д6 для типових ситуацій
22582

Додаток Д5 до Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: коли подавати і як заповнювати

Коли вперше подавати Додаток Д5 до Податкового розрахунку? Ознайомтеся з останніми змінами і скачайте приклади заповнення Додатка Д5 до об'єднаної звітності для типових ситуацій
43288

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді