Цільове призначення земельної ділянки види, зміна, бухгалтерський облік

Право власності на землю

До 2013 року призначення цільової ділянки можна було знайти в державних актах на право власності на земельну ділянку. З того часу такі акти уже не видають, а право власності на землю посвідчується через запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (під час воєнного стану доступ до нього закритий). З нього у разі потреби можна отримати інформаційну довідку (витяг) з кадастровим номером земельної ділянки. Така довідка зокрема містить дані й про цільове призначення ділянки. Для того, щоб зробити все через Інтернет оформіть собі електронний підпис.

Однак усі згадані державні акти, які були до 2013 року, залишаються чинними (п. 10 Перехідних положень Закону «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI). Щодо підприємств державної та комунальної власності, то вони ще можуть користуватися землею на основі державного акта на право постійного користування, який теж уже не видають (ст. 92 Земельного кодексу України, далі – ЗК).

Форми згаданих державних актів є у постанові КМУ від 02.04.2002 № 449, яка втратила чинність 2013 році, коли було введено Порядок інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами, затверджений постановою КМУ від 03.06.2013 № 483.

Визначаємо орендну плату за приватні земельні ділянки з прив’язкою до НГО

Коли сторони договору оренди визначають розмір орендної плати за приватну землю, то досить часто «прив’язують» її до нормативної грошової оцінки земельної ділянки. З’ясуємо, чи найкращий це варіант для сторін договору, а також чи має цей спосіб визначення орендної плати підводне каміння

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Що таке цільове призначення землі

Цільове призначення земельної ділянки – це її використання за призначенням, яке визначене документацією з землеустрою у встановленому законом порядку (ст. 1 Закону «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV, а також підпункт 14.1.261 Податкового кодексу України, далі – ПК). Поняття «цільове призначення» та «цільове використання» в законодавстві використовуються як синоніми.

Вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого, що затверджується (ч. 3 ст. 20 ЗК):

• комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади;
• або генеральним планом населеного пункту.

 Категорії цільового призначення земельних ділянок визначені у статті 19 ЗК. Також ще існує Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок – це Додаток 59, який доданий постановою КМУ від 28.07.2021 № 821 до Порядку ведення Державного земельного кадастру (далі – Класифікатор № 821) За цим класифікатором цільове призначення охоплює категорію земельної ділянки та у межах неї – вид цільового призначення земельної ділянки (далі є таблиця).

Чому важливе цільове використання земельної ділянки

Використовувати землю за цільовим призначенням потрібно, так як існують:

• екологічні обставини. Наприклад, генеральний план забудови міста. Порушення умов цільового використання може призвести до екологічних збитків, зокрема псування й неможливості подальшого використання сільськогосподарських земель, зниження родючості ґрунту, знищення умов існування певних тварин, птахів, риб, можливостей відпочинку для людей, забруднення шкідливими відходами, шумового (акустичного) забруднення тощо. І такі наслідки можуть стосуватися також прилеглих територій (!);
• містобудівні (планувальні) обставини. Наприклад, генеральний план забудови міста, комплексний план розвитку територіальної громади. Як наслідок, виникає порушення функціонального призначення (зонування), що може призводити до тих же екологічних проблем, а також неправомірної забудови, незручностей, а той небезпеки для життя мешканців громади та їхнього здоров’я;
• адміністративний штраф за нецільове використання, кримінальна відповідальність і фінансова відповідальність у вигляді відшкодування заподіяної шкоди (див. далі);
• податкові обставини. Можлива втрата звільнення чи пільги з податку на землю. Наприклад, це стосується таких фізосіб-пільговиків, як пенсіонери, особи з інвалідністю груп 1 і 2, «чорнобильці» (див. п. 281.1 ПК).

Щодо податкових обставин – умови цільового використання земель для звільнення фізосіб з податку на землю визначені у пункті 281.2 ПК, зокрема для ведення особистого селянського господарства умовою є розмір такої землі не більше 2 га (пп. 281.2.1 ПК). Звідси, якщо довести, що особа використовує за нецільовим призначенням ще й інші землі як сільськогосподарські, то може виникнути перевищення даного податкового обмеження 2 га.

Серед інших умов звільнення від плати за землю фізосіб є такі обмеження у використанні видів земель для:

• будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах ≤ 0,25 га, в селищах ≤ 0,15 га, в містах ≤ 0,10 га;
• індивідуального дачного будівництва ≤ 0,10 га;
• будівництва індивідуальних гаражів ≤ 0,01 га. 

Мінімальне податкове зобов’язання: відповідаємо на запитання

«Головбух Агро» отримав чергову порцію запитань щодо мінімального податкового зобов’язання. Дякуємо активним читачам. Публікуємо відповіді та запрошуємо ставити нові запитання

ЧИТАТИ ВІДПОВІДІ ЕКСПЕРТА

Цільове призначення земельної ділянки та види її використання

У межах одної категорії земельні ділянки можуть бути з різними видами цільового призначення. Поєднання категорій і видів цільового призначення земельних ділянок здійснено у Класифікаторі № 821. Дана класифікація використовується й у податковій декларації з плати за землю класифікатор використовується для заповнення колонки 2 «Категорія земельних ділянок» у Таблиці I «Розрахунок суми земельного податку». Там проставляється номер арабськими цифрами (формат XX.XX) згідно зі згаданим Класифікатором, наприклад «01.01» – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У таблиці нижче наведено даний Класифікатор в укрупненому вигляді без кодів цільового призначення – тобто лише категорії та секції Класифікатора.

Кожна з цих категорій має специфічний правовий режим. Крім того, можливі ситуації, коли одна й та сама ділянка належить до декількох категорій, наприклад оздоровчого та рекреаційного та водного фонду одночасно. У такому випадку треба дотримуватися правового регулювання за кожною з категорій.

У межах одної категорії (секції) та виду цільового призначення ще існують різні підвиди. Наприклад, серед сількогосподарських земель можна виділити землі для городництва, садівництва, товарного сільського виробництва, сінокосіння та випасання худоби, іншого сільськогосподарського призначення.

Увага: існує 10 категорій та 19 видів цільового призначення, які розбиті за цими категоріями.

Цільове призначення землі: коли є зміна

Цільове призначення за Класифікатором № 821 охоплює і категорію і вид використання земельної ділянки. Постає цілком логічне питання: чи вважається зміна виду використання земельної ділянки зміною її цільового призначення? І тут не все так просто. 

Зміна виду використання земельної ділянки відбувається в межах однієї категорії земельної ділянки (ст. 19 ЗК), то це не вважається зміною її цільового призначення (рішення ВСУ у складі колегії суддів КАС у Постанові від 31.07.2019 у справі № 806/5308/15). Наприклад, підприємство за проєктом планувало будувати спортивний зал, однак потім вирішили будувати розважальний комплекс. Інший приклад – земля була призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, а потім вирішили будувати магазин непродовольчих товарів, як у згаданому рішення ВСУ. У цих випадках категорія залишається одна й та ж сама – землі житлової та громадської забудови. Як наслідок, не потрібно проходити процедури, які проводяться при зміні цільового призначення, наприклад розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо.

Увага: якщо змінюється вид використання сількогосподарської землі в межах однієї категорії – це не вважається зміною цільового призначення, а тому не потребує проєкту землеустрою.

Однак зверніть увагу, що все складніше щодо сільськогосподарських земель. Справа в тому, що вид використання земельної ділянки знаходиться в межах певної категорії та визначається власником або користувачем самостійно в межах тих вимог, які встановлені земельним законодавством щодо даної категорії з урахуванням існуючої документації (ч. 5 ст. 20 ЗК). Однак тут же ЗК встановлює виняток – землі сільськогосподарського призначення. Для них за кожним видом використання встановлені окремі вимоги:

• землі фермерського господарства (ст. 31 ЗК);
• земельні ділянки особистих селянських господарств (ст. 33 ЗК);
• землі для сінокосіння та випасання худоби (ст. 34 ЗК);
• землі для садівництва (ст. 35 ЗК);
• землі для городництва (ст. 36 ЗК). Розмір такої земельної ділянки, що надається в оренду громадянину не більше 0,6 га;
• землі для ведення підсобного господарства несільськогосподарськими підприємствами (ст. 37 ЗК).

Таким чином, власник не може самостійно змінити вид використання землі сільськогосподарського призначення за статтею 31, 33-37 ЗК. Це можна розглядати як зміну її цільового призначення, хоча все в межах однієї категорії земель – сількогосподарських. Це зміна встановленого законом використання землі.

Увага: зміна виду використання с/г землі – це зміна цільового призначення й потребує відповідної процедури оформлення.

Доступні кредити за програмою 5‑7‑9%: обліково‑податкові наслідки

Суб’єкти господарювання активно долучаються до програми «Доступні кредити 5–7–9%» навіть під час воєнного стану. Як обліковувати відшкодування відсотків і коли визнавати дохід? Чи проводити в обліку відсотки та їх компенсацію, якщо кредит отримали під ставку 0%? Чи дисконтувати пільгові кредити?

ЧИТАТИ ПОРАДИ ЕКСПЕРТА

Зміна цільового призначення земельної ділянки

Кожен власник має використовувати землю виключно за її цільовим призначенням. І це стосується земель не тільки приватної, але й державної і комунальної власності. Однак завжди може постати потреба змінити призначення землі. Потреба може бути як побутова (захотіли будуватися на землі), так і виробнича (були сільськогосподарські угідді, а вирішили використовувати під багаторічні насадження).

Зміна цільового призначення ініціюється власниками земельних ділянок. Для розробки проєкту землеустрою при зміні цільового призначення земельної ділянки насьогодні не потрібний дозвіл органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Ще з 1 липня 2021 року стало можливим змінювати цільове призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Заборона стосувалася лише таких земель:

• для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код «01.01» Класифікації № 548);
• для ведення особистого селянського господарства (код «01.03»), якщо вони були виділені у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).

Цільове призначення земелі: процедури зміни

Зміна цільового призначення земельних ділянок, які не належать до державної чи комунальної власності, здійснюється насьогодні лише сільською, селищною, міською радою (ч. 3 ст. 20 ЗК). При цьому при зміні цільового призначення земельної ділянки приватної форми власності дозвіл на проєкт землеустрою (відведення) місцевих органів влади не потрібен.

Якщо земельна ділянка в межах населеного пункту, то послідовність дій має насьогодні кілька етапів, а саме:

1. Перевірити спочатку саму можливість зміни цільового призначення земельної ділянки. Така зміна має відповідати плану зонування території, який визначається містобудівними документами. Для цього можна спочатку звернутися за консультацією до спеціалістів з земельних питань виконкому міської ради;
2. Звернутися до землевпорядної організації, де укласти договір та замовити проєкт землеустрою (відведення) щодо зміни цільового призначення, який зокрема містить картографічні матеріали, креслення. Виконавцем проєкту може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-упорядника. Треба попередньо підготувати нотаріально завірену копію заяви на зміну цільового призначення земельної ділянки, що підписана власником, та домовитися про вартість робіт та укласти договір;
3. Проконтролювати розробку проєкту землеустрою (відведення) та погодити з розробником. Землевпорядна організація після цього здійснює геодезичні роботи. Проєкт готується у двох формах: паперовій та електронній. Розробка проєкту може тривати у середньому від 1 до 2 місяців, але не більше 6 місяців. Зверніть увагу, що землевпорядна організація має враховувати генеральний план зонування або ж детальний план території, тому можливо доведеться звернутися до місцевої ради за отриманням витягу з таких документів. Незважаючи на формальну відсутність процедури погодження, якщо ці планові документи не врахувати, то місцева рада може не прийняти сам проєкт землеустрою;
4. Звернутися місцевої ради для затвердження проєкту. Необхідно отримати рішення про затвердження проєкту землеустрою (відведення) та зміну цільового призначення. Місцева рада здійснює це у місячний строк. Фактично це відбувається на черговій сесії. Відмову у затверджені проєкту землеустрою можна оскаржити через суд;
5. Звернутися до територіального управління Держгеокадастру (кадастрового реєстратора), куди треба подати заяву про внесення змін до реєстру стосовно земельної ділянки, а також уже затверджений місцевою радою проєкт землеустрою. Додатково до проєкту ще й треба надати обмінний файл у форматі XML з даними за переліком, який можна з’ясувати у реєстратора. Це спрощує реєстратору Держгеокадастру внесення відомостей про земельну ділянку до реєстру;
6. Державний реєстратор здійснює зміну цільового призначення в реєстрі – Державному земельному кадастрі. Це безкоштовно й відбувається у 14-денний термін. Можна потім ще й замовити інформаційну довідку (витяг) з даного реєстру.

Також в окремих випадках може бути ще й погодження зміни цільового призначення землі (див. ч. 7 ст. 20 ЗК). Вносити зміни, подавати дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сьогодні вже не треба. Усі дані про цільове призначення земельної ділянки містить лише Державний земельний кадастр.

Така процедура фактично існує на цьому етапі. Однак вона у питанні розробки проєкту землеустрою та затвердження його рішенням місцевої ради суперечить чинному ЗК. І ось чому.

Аграрні ноти — нові можливості кредитування

З наступного року має запрацювати новий фінансовий інструмент для кредитування сільгоспвиробників — аграрні ноти. Пояснимо, у чому відмінність між аграрними нотами та аграрними розписками, а також хто з аграріїв і в яких випадках може їх застосовувати

ЧИТАТИ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА ⏩

То чи треба зараз проєкт землеустрою та рішення місцевої ради

Тимчасово ще треба. Однак згідно з частиною 6 статті 20 ЗК зміна цільового призначення землі взагалі-то не потребує:

• розроблення документації із землеустрою (виняток – формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності, не сформованих у земельні ділянки);
• прийняття рішень місцевої ради (виняток – рішення про встановлення і зміну цільового призначення земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють такі органи).

Однак попри ці норми без розробки проєкту землеустрою (див. вище етап 2) і рішення ради (див. вище етап 4) змінити цільове призначення земельної ділянки поки що не можна. Тимчасово діє процедура, яка була розглянута вище. Пов’язано це з тим, що для такого спрощеного порядку треба внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональне призначення територій. Поки що таке внесення триває, а тому потрібні й документація (проєкт) землеустрою і затвердження його місцевою радою.

Відшкодування втрат при зміні цільового призначення землі

Відшкодуванню підлягають зараз лише втрати лісогосподарського виробництва, а не сільського господарства. Так, втрати лісогосподарського виробництва включають втрати (ч. 1 ст. 207 ЗК):

• лісових земель та чагарників, а також втрати,
• завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Відшкодуванню підлягають втрати лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в лісовому господарстві внаслідок (ч. 2 ст. 207 ЗК):

• вилучення (викупу) їх для потреб, не пов’язаних із лісогосподарським виробництвом;
• використання для будівництва, розміщення і експлуатації об’єктів нафтогазовидобування, облаштування родовища та надрокористування для геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення та для будівництва і розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності.

Однак раніше ще й було відшкодування втрат сільського господарства при зміні цільового призначення сільськогосподарської земельної ділянки на несільськогосподарське (див. колишню редакцію глави 36 і ч. 2 ст. 207 ЗК). З 19 листопада 2022 року відшкодування втрат сільському господарству скасоване Законом від 19.10.2022 № 2698-IX шляхом оновлення глави 36 ЗК.

Увага: при відведенні земель лісогосподарського виробництва здійснюється обов’язковий платіж до місцевого бюджету у 2-місячний термін з дня затвердження проєкту землеустрою.

Сума такої компенсації рахується за спеціальним порядком з постанови КМУ від 17.11.1997 № 1279 (далі – Порядок № 1279). Розрахунок здійснює місцева рада після затвердження проєкту землеустрою (див. етап 4 у раніше наведеній процедурі зміни цільового призначення). Сплатити відшкодування слід протягом 2-х місяців за дати затвердження на рахунок, визначений місцевою радою, зазвичай сільською радою (ч. 1 п. 4 Порядку № 1279). Винятки – це зокрема будівництво шкіл, дошкільних закладів, державних закладів охорони здоров’я, культури, фізкультури та спорту, жилих будників, аеропортів та ін. (ст. 208 ЗК).

Розрахунок суми компенсації здійснює землевпорядна організація, тобто той суб’єкта господарювання, який розробляв проєкт. Розрахунок даної компенсації є складовою частиною проєкту землеустрою (ч. 3 п. 4 Порядку № 1279).

У разі несплати сума компенсації стягується через суд. Контроль за сплатою здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи (ч. 2 п. 4 Порядку № 1279).

Перевірки-2024: до чого готуватись аграріям

Під час війни перелік перевірок скоротився, але їх не припинили остаточно. Законотворці поступово скасовують заборони. Експерт підкаже, на які перевірки чекати цьогоріч аграріям

ПІДКАЗКИ ЕКСПЕРТА

Внесення змін до декларації про плату за землю після зміни цільового призначення землі

Ще один крок, який може знадобитися окрім описаної вище процедури, – подати уточнюючу декларацію з плати за землю. Він потрібен у разі, якщо ставка земельного податку для відповідної категорії землі інша, ніж яка була до зміни цільового призначення землі. Зазвичай у місцевих рад різні ставки для сількогосподарських земель і несільськогосподарських земель. Для того, щоб не було проблем з платою за землю необхідно:

• до 30-го числа місяця, яке настає за місяцем, у якому була зміна цільового призначення земельно ділянки (це крайня дата сплати плати за землю) подати уточнюючу декларацію, щоб сума податкового зобов’язання за місяць зміни відповідала реальній сумі податку;
• в уточнюючій декларації плату за землю до і після зміни показати в окремих рядках.

Увага: при зміні цільового призначення земельної ділянки може змінитися сума земельного податку.

Відповідальність за нецільове використання землі

Перевірками дотримання земельного законодавства займаються інспектори Держгеокадастру. Вони зокрема мають право здійснювати безперешкодне обстеження земельних ділянок, якими володіють або користуються юрособи та фізособи, перевіряти документи на використання й охорону таких земель.

Інспектор має мати наказ Держгеокадастру та посвідчення. Якщо він виявляє порушення, то складає протокол щодо адміністративною відповідальності. Штрафи такі:

• нецільове використання земельної ділянки – 85-425 грн для фізосіб, 255-510 грн для посадових осіб підприємств (ст. 53 КпАП). Виняток, коли дані адмінштрафи не застосовуються, – у разі заростання чагарниками і дрібноліссям деградованих та малопродуктивних земель, що потребують консервації та призначені для заліснення (примітка до ст. 53 КпАП);
• зайняття земельної ділянки без дозволу (самовільне) – 170-850 грн для фізосіб, 340-1700 грн для посадових осіб (ст. 53¹ КпАП).

Крім того, за будівництво без дозволу або зайняття ділянки, забруднення, псування земель, їхнє безгосподарське використання можлива кримінальна відповідальність, яка передбачена у статтях 197-1, 239, 254 Кримінального кодексу України.

Окрім штрафів ще є й можливим є відшкодування завданої шкоди. Так, з 28 грудня 2022 року виконавчі органи (виконкоми) місцевих рад мають право визначати розмір шкоди, заподіяної внаслідок відповідних правопорушень у сфері використання та охорони земель у межах повноважень, визначених законом (п. 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, яка затверджена постановою КМУ від 25.07.2007 № 963).

Також право визначати розмір шкоди та вимагати її відшкодування, як і раніше, залишається у:

• Держінспекції та її територіальних органів;
• Держгеокадастру та його територіальних органів.

Як сільгосппідприємству забронювати працівників

Сільгосппідприємства, які виконують мобілізаційні завдання або визначені критично важливими для функціонування економіки, можуть забронювати своїх військовозобов’язаних працівників. Пояснимо, які критерії для цього необхідно дотримати, які документи подати, а також скільки чекати на відповідне рішення

ЧИТАТИ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Війна та зміна цільового призначення земельної ділянки для потреб внутрішньо переміщених осіб

Є зміни у напрямі спрощення земельних процедур. Так, Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» від 12.05.2022 № 2247-IX (далі – Закон № 2247, набув чинності 9 червня 2022 року). Такі зміни спрямовані на вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб, зокрема:

• розміщення тимчасових споруд для їхнього тимчасового проживання, у т.ч. пов’язаних з ними інженерних мереж. Їхнє розміщення дозволено на земельних ділянках усіх категорій без необхідності зміни їхнього цільового призначення (виняток – землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також історико-культурного й лісогосподарського призначення). Однак такі землі передаються у постійне користування лише виконавчим органам (виконкомам) сільських, селищних, міських рад, а не фізособам чи юрособам;
• врегульовано вирішення проблеми невідповідності цільового призначення земельної ділянки та функціонального призначення території. У такому разі дозволено змінити цільове призначення на підставі мотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури відповідної ради. Це ж саме стосується відсутності затвердженої містобудівної документації.

Усе детальніше щодо описаних вище змін можна знайти у підпункті «1» п. 27 Перехідних положень ЗК, який вніс Закон № 2247.

Війна та обмеження на зміну цільового призначення землі орендарем

Районні військові адміністрації під час воєнного стану мають право передавати в оренду для ведення товарного сільгоспвиробництва, реєструючи договір оренди землі (пп. «е» пп. «2» п. 27 Перехідних положень ЗК). Однак орендар не має права змінювати цільове призначення такої земельної ділянки (пп. «б» пп. «2» п. 27 Перехідних положень ЗК).

Бухгалтерський облік зміни цільового використання земельної ділянки

Бухгалтерські проведення, які супроводжують зміну цільового використання землі будуть такі, як наведено у таблиці нижче.

Відшкодування втрати земель лісового виробництва внаслідок зміни їхнього цільового призначення показано за рахунком  92 «Адміністративні витрати» так як на цьому рахунку відображаються зокрема витрати на утримання основних засобів, витрати на сплату обов’язкових платежів (відшкодування до місцевого бюджету є обов’язковим платежем, який близький за змістом до земельного податку, хоча не є таким).

Сама ж земельна ділянка після зміни її цільового призначення продовжує обліковуватися у складі основних засобів. Амортизація на земельні ділянки, нагадуємо, не нараховується (див. п. 22 НП(С)БО 7 «Основні засоби»).