Підприємство поставило товар покупцям, склало та зареєструвало за фактом поставки податкові накладні (ПН). У відповідній графі цих ПН зазначило, що покупці не є платниками ПДВ.
Але з’ясувалося протилежне: на час складання та реєстрації ПН покупці мали статус платників ПДВ. Інформацію про це містили відкриті інформаційні джерела, зокрема сайт ДФС.
Щоб «анулювати» неправильно складені ПН, підприємство виписало до них розрахунки коригування, а також (на дату відвантаження товару) склало нові ПН — із виправленим статусом покупця товару (тобто, як платника ПДВ). Однак ці документи «запізнилися»: їх бли зареєстрували в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) із порушенням строків, передбачених Податковим кодексом України (ПК).
За несвоєчасну реєстрацію ПН компанія отримала від Офісу великих платників штраф. Утім, не погодилася. У суді вона наполягала, що ПН на поставку товару зареєстрували вчасно, а нові документи стосувалися лише виправлення помилки у статусі покупців.
Проте Верховний Суд визначив, що зміни статусу контрагента, на які підприємство посилалося як на причину помилки, сталися ще до реєстрації первинних ПН. Суд зважив на те, що ПК не передбачає звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН — якщо це відбувається через намагання платника виправити свої попередні помилки.
Дотримання продавцем встановлених строків реєстрації накладних є безумовним і визначальним обов’язком платника податків, наголосив суд. Виправлення будь-яких помилок за допомогою відповідних розрахунків коригування не може нівелювати цей обов’язок.
За матеріалами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
