Скачати План-графік податкових перевірок на 2019 рік
Підприємство звернулось до суду з позовом до ДФС, в якому стверджувало: податківці направили повідомлення про перевірку і наказ на поштову адресу, а не на електронку. Це зумовило їх неотримання.
Нагадаємо, документи контролерів вважають належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 Податкового кодексу України; ПК).
Якщо пошта не може вручити документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважають врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі.
Як нарахувати і сплатити ЄСВ БЕЗ ШТРАФІВ
Верховний суд України (далі — ВС) зазначив: ПК передбачено альтернативні шляхи направлення документів платнику податків, а саме: або засобами електронного зв`язку, або засобами поштового зв`язку, або шляхом вручення особисто платнику чи його представнику. При цьому наведені вище правові норми не містять обов`язку для контролюючого органу щодо послідовного використання наведених засобів надіслання документів платнику. Тому доводи скаржника є безпідставними та необґрунтованими.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення, платника мають ознайомити у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вище вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків.
Платника податків вважають також ознайомленим із наміром про перевірку у разі неможливості вручення йому відповідних документів після проставлення поштовим органом відповідної відмітки.
Суди попередніх інстанцій встановили, що наказ від 05.06.2018 разом із повідомленням надсилався на податкову адресу позивача. Та не був йому вручений, а повернувся до податкового органу з зазначенням причини невручення поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання». Органом поштового зв`язку проставлено вказану відмітку 09.07.2018.
Крім того судами попередніх інстанцій з’ясовано, що контролюючий орган неодноразово приймав рішення по проведенню перевірки підприємства та вживались заходи з їх проведення і отримання відповідних документів. Проте позивач ухилявся від таких перевірок через відсутність його посадових осіб за місцезнаходженням підприємства, втрати документів та відмови у їх наданні після спливу строку для їх відновлення.
Таким чином, ВС погодився з висновком попередніх судів, що з 09.07.2018 підприємство є таким, що належним чином повідомлене про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Жодних зауважень щодо надіслання поштової кореспонденції податковим органом за неправильною адресою від позивача не надходило.
Постанова ВСУ від 06.08.2019 у справі №520/8681/18
Податківець йде до суб’єкта господарювання з упевненістю, що зафіксує достатньо порушень, аби застосувати фінансові санкції. Однак такі взаємовідносини між бухгалтером і перевіряльником можна легко змінити. Й обстояти свої позиції навіть в умовах неузгодженого законодавства також можна! Як це зробити? Дослухайтеся до наших порад.
