Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності та несплату податків
У Верховній Раді зареєстрували альтернативний проєкт Закону № 1210-1 щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві.
Документ пропонує, зокрема:
- запровадити концепцію оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній на рівні контролюючої особи — фізичної або юридичної особи, що є контролюючою особою такої компанії. При цьому, контрольованою іноземною компанією вважатимуть будь-яку юридичну особу, зареєстровану в іноземній державі або території, яка визнана такою, що знаходиться під контролем фізичної особи — резидента України відповідно до правил, визначених Податковим кодексом України (ПК);
- уточнити порядок врахування процентів, які сплачують за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями;
- уточнити визначення постійного представництва;
- запровадити можливість реєстрації платниками податків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність через розташоване в Україні постійне представництво без його реєстрації платником податків;
- створити трирівневу структуру документації для міжнародних груп компаній, яка включає в себе документацію з трансфертного ціноутворення (локальний файл), глобальну документацію (майстер-файл) та звіт у розрізі країн (country-by-country reporting);
- уточнити критерії визнання осіб пов’язаними та запровадити штрафні санкцій, пропорційні порушенню норм законодавства;
- визначити порядок проведення процедури взаємного узгодження, що передбачає механізм подання заяви на розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, вимоги до такої заяви, порядок дій контролюючого органу;
- запровадити концепцію оподаткування прирівняних до дивідендів платежів, що передбачає коригування за методологією, передбаченими для контролю за трансфертним ціноутворенням, при здійсненні операцій з нерезидентами.
- запровадити принцип винної відповідальності платника податку за податкові правопорушенняв у межах ПК;
- визначити вимоги щодо вмотивованості рішення контролюючих органів про накладення штрафів. А саме передбачити в якості обов’язкових описової та мотивувальної частин податкового повідомлення-рішення;
- закріпити перелік податкових правопорушень контролюючих органів, які серед іншого, включатимуть недотримання ними процедури реєстрації платників податку чи порушення у сфері відшкодування ПДВ;
- визначити в ПК невичерпний перелік збитків, яких можуть зазнавати платники податку;
- закріпити матвідповідальність органу за неправомірні діяння його посадових осіб та безвинну відповідальність контролюючих органів;
- реформувати пеню. Її розглядатимуть не як штрафну санкцію, що за її одночасного застосування із штрафом призводить до подвійної фінансової відповідальності за одне правопорушення, а як засіб дисконтування грошей в часі. Йдеться про приведення грошей до реальної вартості в часі;
- запровадити колегіальний розгляд матеріалів податкової перевірки комісією з питань розгляду заперечень та встановити чіткий перелік обставин, які підлягають встановленню під час розгляду матеріалів;
- створити при Мінфіні постійно діючу Апеляційну раду з питань розгляду скарг платників податків на рішення ДПС.
Зміни, що запропонували в цьому законопроєкті значною мірою повторюють положення законопроєкту з однойменною назвою № 1210 від 30.08.2019.
