Власна продукція за готівку: ідеальні розрахунки, живі зразки
Попередні суди встановили, що підприємство не підтвердило поставку нафтопродукту своїм контрагентам. Також відсутні:
- інформація про фактичне місце розвантаження нафтопродукту;
- докази про наявність у покупців спеціалізованих цистерн для зливу нафтопродукту, вагів для його зваження, відповідних спеціалістів тощо.
Як наслідок, отримані підприємством від контрагентів грошові кошти податківці визначили як безповоротну фінансову допомогу, що потягло відповідні зміни в оподаткуванні позивача за 2016-перше півріччя 2017 року. Висновки контролерів базувалися на тому, що в графах «Пункт розвантаження» товарно-транспортних накладних, зазначили сім пунктів розвантаження, проте, вписали лише місто та вулицю без номера будівлі. А це не дало змоги податковому органу встановити точне місце розвантаження нафтопродукту та наявність там відповідних засобів для його зберігання та реалізації.
Верховний суд України (ВС) підкреслив, що зазначене поняття безповоротної фінансової допомоги за підпунктом 14.1.257 Податкового кодексу (у відповідній редакції) не містить застережень щодо можливості розширеного його тлумачення. Тому ВС дійшов висновку, що встановлений під час податкової перевірки факт реалізації товару не дає правових підстав податківцям кваліфікувати отримані позивачем грошові кошти за такий товар як безповоротну фінансову допомогу.