Верховна Рада України ухвалила зміни до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, якими включили карантин до списку форс-мажорних обставин (Закон України від 17.03.2020 № 530-IX).
Врахуйте, що просто існування таких обставини не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною, якщо особа доведе неможливість виконати зобов’язання, передбачені умовами договору, саме через неї.
Щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до Торгово-промислової палати (ТПП). Для того, щоб отримати сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв’язок між зобов’язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов’язання.
Обов’язок довести настання форс-мажорних обставин поклали на заявника. Заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, відомостей та доказів. І вже за результатами розгляду таких документів ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини.
За інформацією Судової влади
У консультації — про оренду нерухомості, договір оренди нерухомості та його істотні умови, помилки під час укладання таких договорів, податкові наслідки деяких помилок та форму 20-ОПП. Скачайте зразок договору оренди нерухомості
У статті знайдете бланк акта приймання-передачі основних засобів 2026 року та зразок його заповнення з поясненнями
Собівартість — це один з ключових економічних показників будь-якого підприємства. У процесі її розрахунку можуть брати участь не тільки бухгалтер, але й економіст. Якими правилами слід керуватися при розрахунку собівартості продукції, якою вона буває та як її правильно показати в обліку формування собівартості, методи й способи калькулювання, документальне оформлення калькулювання — питання цього огляду
Що таке міжнародний стандарт банківського рахунку IBAN, який використовується в Україні, навіщо він був введений, що повинен знати бухгалтер про систему IBAN – це все розбираємо у статті
Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
